Юлія Хандожинська. "Забути хочу все..." – поезії про війну: ветеранам війни в Афганістані присвячено
"Навесні каштани відцвітають,
Кожен рік скидають білий цвіт,
Я забути хочу все, але тривоги,
В пам’ять спогади несуть із давніх літ."(Юлія Хандожинська)
За словами Івана Франка, Григорій Савич Сковорода є найвидатнішим за своєю індивідуальністю поетом у староруській і давній українській літературі на величезному просторі часу — від автора "Слова о полку Ігоревім" до Котляревського і Шевченка. Художня проза Сковороди — це збірник "Байки харківські". Байка як жанр часто зустрічалася в давній українській літературі і фольклорі. За Сковородою, байка має сприяти у пошуках і розкритті вічної істини, його байки були спрямовані на викриття суспільних болячок, підносили дух громадянської гідності, культ розуму, картали світ зловживань, обдурювання, кар'єризму, вельможного самодурства, чинопочитання, наживи, самохвальства, тупоумства.
"Сьогодні, в цей чистий світанок,
У розквіт нової весни,
Згадаємо ми ветеранів,
І тих, хто з війни не прийшли..."(Юлія Хандожинська)
Байки для дітей
Байки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль. Головне у байках - глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.
Квілінг - то є дуже цікавий вид рукоділля, де з різнокольорових смужок паперу можна зробити надзвичайно красиві і оригінальні композиції (листівки, вази, різні картинки і панно). Методика виконання квілінгу, і те, яку красу можна зробити за допомогою цього виду мистецтва, - дивіться в наступних відео.
Рідна оселя... Тут зростають наші діти, тут на нас чекають радість спілкування з найріднішими людьми, спокій, взаєморозуміння, лагідний затишок. А ще обов'язково повинна чекати на нас у нашій домівці краса. Краса, яка б віддзеркалювала наш внутрішній світ, нашу особистість, робила б наше помешкання індивідуальним, оригінальним. . Вдало підібрана картина чи панно, майстерно вишиті накидки на крісла, диван чи телевізор прикрасять наш побут, нададуть йому неповторних рис. Окрасою сучасного інтер'єру стане і ніжний орнамент на скатертині, серветці, рушникові, подушці.
Спосіб нанизування «на одну нитку» вперше з'явився в практиці українських народних майстрів бісерних оздоб у кінці XIX ст., з 1930-х рр. він став поступово поширюватися, але тільки в 1970-х рр. здобув першість серед інших способів плетення бісером. Причиною такого пізнього його поширення, був, треба гадати, брак у селянському побуті міцних тонких ниток. А усталеність народної традиції - це, ймовірно, ще одна причина того, чому навіть тоді, коли міцні нитки промислового виробництва вже були широко доступні, майстри і далі силяли «па декілька ниток».
У цій статті пропонуємо юним вишивальницям створені за народними мотивами узори і зразки виробів, де ці узори можна використати. Для окремих виробів наводиться кілька композицій узорів.
Вишивання для дівчат. Схеми вишивок.
Українська вишивка — здавна є одним із найпоширеніших видів народного декоративного мистецтва нашої країни. Виконане своїми руками зображення українського орнаменту або якогось сюжету на тканині може бути прикрасою як одягу (в основному - жіночих і чоловічих сорочок), так і предметів домашнього вжитку (наліжників, обрусів, наволочок, рушників). Вишивання є одним з найцікавіших видів дозвілля українських жінок і, зокрема, дівчат. Ми пропонуємо вам схеми вишивок, завдяки яким ви зможете творити чудові вишиті картинки, що будуть радувати вас і ваших близьких.
"...Дивується народ та й дума: "От удрали!
Теперечки ж усі пропали:
Повішають дурних!"
Аж ні! Поперед всіх
Повісився пройдисвіт на осиці
(Видно, жінки були завзяті птиці!)
Та й що ж ви думаєте? Казус сей
Так налякав усіх людей,
Що більше вже ніхто із глузду не скрутився;
І досі не чутно, щоб хто на трьох жінках
В тім царстві оженився." (Леонід Глібов)
