"Іван Підкова" (Тарас Шевченко)
"Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – Запорожці
Вміли панувати!"(Тарас Шевченко)
"Перебендя старий, сліпий –
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає."(Тарас Шевченко)
"Ти не лукавила зо мною;
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала; ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела..."(Тарас Шевченко)
"Ішов кобзарь до Київа
Та сів спочивати;
Торбинками обвішаний
Його повожатий..."(Тарас Шевченко)
"І небо невмите, і заспані хвилі,
І понад берегом геть-геть,
Неначе пьяний, очерет
Без вітру гнеться..."(Тарас Шевченко)
"Над Дніпровою сагою
Стоїть явір між лозою,
Між лозою з ялиною,
З червоною калиною..."(Тарас Шевченко)
"Був собі дід та баба,
З давнього давна, у гаї над ставом,
У-двох собі на хуторі жили,
Як діточок двоє,
Усюди обоє..."(Тарас Шевченко)
"Ой умер старий батько
І старенька мати,
Та нема кому щирої
Тії радоньки дати.."(Тарас Шевченко)
"Тяжко-важко в світі жити
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться, –
Хоч з мосту та в воду!.."(Тарас Шевченко)
"Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
А-ні щастя, ні долі..."(Тарас Шевченко)
"По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Стан високий, лист широкий –
Марно зеленіє..."(Тарас Шевченко)
Мало, кому не відоме почуття страху. Боятися смерті і втрати близької людини, темряви і швидкості, висоти і глибини — цілком природно. Природа страху стала предметом досліджень медиків, психіатрів і психологів. На думку останніх, людство постійно живе в очікуванні "поганого", але активізується лише в періоди реальних криз — економічних, природних, техногенних. І тоді очікування страху перетворюється на потужний потік колективної енергії, здатної обертати турбіну ГЕС. Паніка — сила деструктивна. І якщо один панікер — це тільки локальне явище, група людей, котрі піддалися паніці, — це найпотужніший механізм психофізичної дії, який можна повернути в певне, частіше вигідне комусь, русло.
"Ой три шляхи широкиї
До-купи зійшлися;
На чужину з України
Брати розійшлися..."(Тарас Шевченко)
"Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: „Де-ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?”
І сниться сон мені..."(Тарас Шевченко)
"Ми вкупочці колись росли,
Маленькими собі любились,
А матері на нас дивились
І говорили, що колись
Одружимо їх..."(Тарас Шевченко)
"Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою, −
Пливе човен по Дунаю
Один за водою..."(Тарас Шевченко)
"На Великдень, на соломі
Проти сонця, діти
Грались собі крашанками,
Та й стали хвалитись
Обновами.."(Тарас Шевченко)
"Зацвіла в долині
Червона калина;
Ніби засміялась
Дівчина-дитина..."(Тарас Шевченко)
"І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої.
А иноді така печаль
Оступить душу − аж заплачу!.."(Тарас Шевченко)
"Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина..."(Тарас Шевченко)
