"У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать,
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять...."(Леонід Глібов)
"... Все розказав я на потіху
І казочці моїй кінець.
Моторним дітям — торба сміху,
Мені — солодкий буханець"(Леонід Глібов)
Загадки Леоніда Глібова
Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.
Цю легенду про українську вишиванку записано від І. М. Розвадовського (1918 року народження) у місті Теребовлі, що на Тернопільщині, у 1978 році.
Щороку у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. Це свято було засновано у 2007 році студентами Чернівецького національного університету - молоддю, яка почала цікавитися традиціями свого народу і вбиратися в вишиті стародавніми візерунками сорочки. Напередодні свята журналісти подивилися, чим відрізняється традиційний одяг різних регіонів України, дізналися, як розшифровувати кольори і з'ясували, як вишивка хрестиком наблизила наступ комп'ютерної ери.
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...
Вознесіння Господнє — церковне православне Свято, що відзначається в четвер шостого тижня після Великодня.
У 2024 році Вознесіння Ісуса Христа відзначається 13 червня.
"Тарас на засланні", "Борітеся — поборете! Мені Тарас порадив у безсонній ночі" - поезії Василя Стуса, які він присвячує українському Кобзареві.
Оповідання Степана Васильченка для дітей
Оповідання Степана Васильченка: "Тарасові шляхи", "Приблуда", "Свекор", "Басурмен".
Узори для в'язання спицями (схеми) - з книги Тетяни Циблієвої "Сучасні моделі ручного в'язання"
У цій статті пропонуються такі види узорів для в'язання спицями: панчішна в'язка, хусткова в'язка, «вертикальні стовпчики» з лицьових петель, «шахівка», «рельєфні смуги», «ромби», «рельєфні квадрати», «стовпчики», «ромби і стовпчики».
"Світанки довшали. З одинадцятої години ранку на небі зникали зорі. Моряки нетерпляче чекали сонця. Полярна ніч кінчалася. Навесні в Арктиці лютують найдошкульніші морози, але, сподіваючись сонця, екіпаж «Лахтака» на них уже не зважав. Стомлені темрявою люди раділи цим морозяним світанкам. І ось, нарешті, прийшов довгожданий день. Це було на початку березня. Кар заздалегідь попередив, що того дня, якщо стоятиме ясна погода, вони побачать сонце. Перед полуднем на палубі зібралася вся команда «Лахтака»..." (Микола Трублаїні)
"Кар лежав на ліжку і читав «Історію полярних досліджень». Він перечитував оповідання каноніка Адама Бременського про першу німецьку полярну експедицію 1040 року. «Архієпископ Адальберт, блаженної пам'яті, розповідав мені, що за часів його попередника кілька найзнатніших фризів попливли на північ, щоб дослідити море, бо в народі казали: на північ від гирла Везеру немає землі, а є лише море Лібер, тобто згусле. Щоб задовольнити свою цікавість, вони, об'єднавшись у компанію, з піснями рушили від берегів Фрісландії в море..." (Микола Трублаїні)
"Потяг цього разу надто довго повз темними полями, селами, біля заспаних хатин, ніби хотів показати мені, яка вона довга - дорога додому... " (Ірина Мацко)
Повісті, запропоновані у цьому розділі, написали такі відомі українські автори: Андрусяк Іван, Багмут Іван, Більчук Олена, Бічуя Ніна, Близнець Віктор, Васильченко Степан, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Вовчок Марко, Воронина Леся, Гаврош Олександр, Гридін Сергій, Гуцало Євген, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Донченко Олесь, Дрозд Володимир, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Ільченко Олесь, Кащенко Адріан, Квітка-Основ'яненко Григорій, Костецький Анатолій, Малик Галина, Мензатюк Зірка, Морозенко Марія, Мотрич Катерина, Нагорняк Володимир, Назарук Осип, Нестайко Всеволод, Павленко Марина, Пагутяк Галина, Пантюк Сергій, Процюк Степан, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Стельмах Ярослав, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Франко Іван, Харчук Борис, Чайковський Андрій, Чемерис Валентин, Чумарна Марія, Щербаченко (Стус) Тетяна.
"Епоха, в котру довелося мені впірнути з головою, є сувора і непомильна вказівка всього мого існування і всієї моєї праці"
(Марко Кропивницький)
"Не любити тебе — не можна" — поезії Василя Стуса про кохання та любов (читати та слухати, відео)
"Вереснева земля", "Мандри", "Вона тріпоче у мрїх руках...", "Полтавщино! Я пізнаю твій голос", "Моя Україна забула сміятись", "О краю мій, коли тобі проститься" - поезії Василя Стуса про Україну.
Василь Стус. Поезії з циклу "Умовиводи"
До циклу поезій Василя Стуса "Умовиводи" увійшли: "Що таке білий світ?", "Заплетений в проміння спів", "Дитинство", "Земле рідна!", "Мамина заплакана печаль", "І сотні літ, і тисячі — недоля", "Кармалюкові мандри", "Кружеляють вітри в деревах", "Нерадісно — то жди. Нерадісно — то мучся", "Нерадісно — то жди. Нерадісно — то вір", "Мій добрий Фавст! Мій радісний причале!", "Невідомо — де, і що, і звідки", "Немов спудей, що, залишивши бурсу", "Однокрилим вороном", "Ой, коли б то та не скраю прірви", "Отож, мені наснилася вода", "Ет!", "Хапав повітря, як вітряк", "Поетові", "Ти говорив, що ти в житті — язичником", "Просвітку — ані тобі ні-ні", "Прохоплюсь, як річка хвилею — повінню", "Рядок акацій. Трактор у ріллю", "Зажолобів прижухлий степ", "Справедливість", "Так жив, як дякував", "Затісно в цьому світі для живих", "Зміїться в куряві дорога", "Заходить вечір", "Добрий день, добо апокрифічна", "Коли ступаєш на дорогу", "Твориш, немов гориш", "З підбитим крилом", "Роки стихли", "Коли летиш, відчувши раптом крила", "Коли важко — думаймо про майбутнє", "Сподівання довгі", "По кому — подзвін? А по нас".
Книжечка для малят «Таке цікаве життя» Ірини Цілик вийшла з друку цьогоріч у Видавництві Старого Леву і стала дуже популярною у батьків та їх діточок...
36 і 6 котів – саме стільки, не більше й не менше, хвостатих героїв Галини Вдовиченко – оселилося одного дощового вечора в помешканні пані Крепової попри її бажання. Але серце непоступливої господині до котів-безхатьків прихилила киця-сфінкс Баронеса. Ані пані Крепова, ані її племінник Стас навіть уявити собі не могли, чим обернеться вторгнення у їхнє маленьке помешкання 36 дорослих і 6 маленьких котів...
