"... Велике діло, братця, гроші!
З грошима й дурні прехороші!
Є в дурня гроші — він і пан;
Є в його дорогий жупан —
І розум є; всі поважають,
На покуті усі саджають..."(Леонід Глібов)
"... — Який бугай? Я бугая
Не вгледів якось, пане-брате...
— Овва! Такий же ти, Кіндрате!
Таких Кіндратів бачив я, —
Уміють добре прибрехати...
Та цур їм! — лучче не чіпати."(Леонід Глібов)
"... Ох, Кущику! — Билина каже,—
Я на чужині...
Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в'ялить, як Билину."(Леонід Глібов)
"...Пильнують Вовчика, нема коли й заснуть,
А Вовка щось нема й не чуть...
Чого ж се так, що у Тараса часом
Буває добрий борщ із м'ясом
Та з начинкою пиріжки?..."(Леонід Глібов)
"... Щоб більше жаху їй завдать
І щоб усяк боявся так робити, —
У річці вражу Щуку утопити! —
Розумна річ! — всі зачали гукать,
Послухали Лисичку
І Щуку кинули — у річку."(Леонід Глібов)
"... І - Вовк Ягнятко задавив...
Нащо йому про теє знати,
Що, може, плаче бідна мати
Та побивається, як рибонька об лід:
Він Вовк, він пан... йому не слід..."(Леонід Глібов)
"... Яка ж в сій байці, братця, сила?
А та: ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла."(Леонід Глібов)
"...Лежи ж, коли лежати звик,
Та не базікай, дурню, дуже.
Буває, інший чоловік
Все приндиться, що довго служе.
А що в йому?
Те, що й у Камені тому."(Леонід Глібов)
"... Отак і з тим буває,
Хто чортзна-де добро своє діває,—
А там як кинеться — вертить і так і сяк,
Неначе горобець у клітці...
Дивись, згодя — гуляє неборак
В Охрімовій куценькій Свитці."(Леонід Глібов)
"... Се тобі за теє,
Щоб не дививсь ти на Щеня,
Бо не щодня бува бридня;
Воно дурне ще, молодеє,
А ти вже, Вовче, не Щеня!"(Леонід Глібов)
"За що ж,— хто-небудь попитає,
Зозуля Півня вихваляє?
За те, що Півень годить їй
Та потакати добре вміє:
Рука, як кажуть, руку миє."(Леонід Глібов)
"Я в одному селі по ярмарку гуляв
Та й бачив диво:
Якийсь там становий хвинтив спесиво
Біля чумацьких хур.
Чого він там никав — усі на вус мотали..
От якось у його тарані в'язку вкрали,
А він гукає: «Пробі! Калавур!»"(Леонід Глібов)
"... Зате розумний чоловік
Живе тихесенько ввесь вік,
Не торохтить і не гукає —
Та й місце має."(Леонід Глібов)
"Не моргай очима, як не твоя дівчина.
Зарученої дівчини не зачіпай. До чужоrо діла не мішайся.Отак мені Бог дав; любив дівчину, а чорта взяв.
Нарікання чоловіка на лиху жінку, що пізнав аж по шлюбі.Раз дівчина! І до плуrа, і до рала, і до танцю гоца драла.
Про дівчину пильну в роботі і охочу до забави."(записав Володимир Плав'юк)
У нас багато виходить першосортної дитячої – і підліткової також – літератури, але трапляються і беззаперечні шедеври, книги-на-всі-часи, які відразу треба купувати “про запас”: собі, майбутнім дітям, дітям дітей, дітям друзів. Усім. Книга італійки Нанетті – саме той випадок.
У книзі “Теплі історії до кави” зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
"Де добре - добре, а вдома найліпше.
Бо вдома почуваємось свобіднішими і не потребуемо нічим соромитись.Раз добром налите серце ввік не прохолоне.
Щасливо пережиті дні во вік не забуваються.Роби добро, бо добро є добром.
Роби добро бо це користь і тобі, і іншим."(записав Володимир Плав'юк)
"Дружній череді вовк не страшний.
Яку дружбу заведеш, таке й життя поведеш.
Давніх друзів забувають, а при горі споминають.
Для милого друга й вола з плуга.
Друга шукай, а найдеш - тримай.
Друзі пізнаються в біді.
Друзі щирі, як брати милі."(записав Володимир Плав'юк)
"Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить.
В здоровому тілі - здоровий дух.
3доровоrо не треба лічити, але перчити.
Вартість здоров'я знае лиш той, хто йоrо стратив..."(записав Володимир Плав'юк)
"Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині."(Тарас Шевченко)
