У наступній серії мультика про пригоди Маззі показують, як палац заполонила величезна кількість Сильвій. Можна уявити собі здивування королівської чети... Дивимось мультик далі...
... По палацу ходить дуже багато віртуальних принцес, а справжня принцеса тим часом зустрічає Боба та Маззі, що пробралися до саду, і допомагає їм сховатися від поліції. Продовження пригод Маззі англійською.
... У в'язниці Боб опиняється в одній камері з Маззі. Вони швидко стають друзями. Маззі з'їдає грати на вікні і біжить з в'язниці разом із Бобом... Дивимось далі.
... Принцеса і садівник тікають з палацу. Корвакс дізнається про їх втечу і разом з королем кидається в погоню. Закоханих наздоганяють. Сильвію відправляють під домашній арешт, а Боба кидають до в'язниці...
Дивимось продовження мультика і вчимо англійську.
Інопланетянин Маззі прилітає на літаючій тарілці в країну Гондоленд. Не знаючи місцевих звичаїв, гігант відразу ж починає потрапляти в конфузні ситуації. Зазвичай він харчується різними металевими предметами (особливо годинниками), вважаючи, що годинник на цій планеті теж є їжею, з'їдає всі паркувальні лічильники на стоянці, в результаті чого його тут же затримує поліція. Дивимось, що було далі - англійською.
За допомогою цих навчальних мультиків нашим найменшим діткам легко сприймати інформацію і запам'ятовувати нові слова, бо то сприймається через зорову пам'ять і у формі гри. Дивимось мультики разом з малятами і заохочуємо їх до легкого навчання з мультиками.
У цій статті навчимося в'язати наступні узори: "Дрібне букле", "Стовпчики з петель з накидом", "Стільники", "Великі стільники", "Двоколірні стільники", "Рельєфний", "Вертикальні доріжки", "Двоколірна букле", "Дрібні горбики", "Зірочки".
"У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать,
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять...."(Леонід Глібов)
"... Все розказав я на потіху
І казочці моїй кінець.
Моторним дітям — торба сміху,
Мені — солодкий буханець"(Леонід Глібов)
Загадки Леоніда Глібова
Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.
Цю легенду про українську вишиванку записано від І. М. Розвадовського (1918 року народження) у місті Теребовлі, що на Тернопільщині, у 1978 році.
Щороку у третій четвер травня Україна святкує День вишиванки. Це свято було засновано у 2007 році студентами Чернівецького національного університету - молоддю, яка почала цікавитися традиціями свого народу і вбиратися в вишиті стародавніми візерунками сорочки. Напередодні свята журналісти подивилися, чим відрізняється традиційний одяг різних регіонів України, дізналися, як розшифровувати кольори і з'ясували, як вишивка хрестиком наблизила наступ комп'ютерної ери.
Щорічно, у третій четвер травня, українці святкують День вишиванки. У цей день усі українці йдучи на роботу чи навчання одягають вишиванки. У такий спосіб українці демонструють, що вишиванка – це одяг не лише на свята, адже вишиванка є генетичним кодом українців...
Вознесіння Господнє — церковне православне Свято, що відзначається в четвер шостого тижня після Великодня.
У 2025 році Вознесіння Ісуса Христа відзначається 29 травня.
"Тарас на засланні", "Борітеся — поборете! Мені Тарас порадив у безсонній ночі" - поезії Василя Стуса, які він присвячує українському Кобзареві.
Оповідання Степана Васильченка для дітей
Оповідання Степана Васильченка: "Тарасові шляхи", "Приблуда", "Свекор", "Басурмен".
Узори для в'язання спицями (схеми) - з книги Тетяни Циблієвої "Сучасні моделі ручного в'язання"
У цій статті пропонуються такі види узорів для в'язання спицями: панчішна в'язка, хусткова в'язка, «вертикальні стовпчики» з лицьових петель, «шахівка», «рельєфні смуги», «ромби», «рельєфні квадрати», «стовпчики», «ромби і стовпчики».
"Світанки довшали. З одинадцятої години ранку на небі зникали зорі. Моряки нетерпляче чекали сонця. Полярна ніч кінчалася. Навесні в Арктиці лютують найдошкульніші морози, але, сподіваючись сонця, екіпаж «Лахтака» на них уже не зважав. Стомлені темрявою люди раділи цим морозяним світанкам. І ось, нарешті, прийшов довгожданий день. Це було на початку березня. Кар заздалегідь попередив, що того дня, якщо стоятиме ясна погода, вони побачать сонце. Перед полуднем на палубі зібралася вся команда «Лахтака»..." (Микола Трублаїні)
"Кар лежав на ліжку і читав «Історію полярних досліджень». Він перечитував оповідання каноніка Адама Бременського про першу німецьку полярну експедицію 1040 року. «Архієпископ Адальберт, блаженної пам'яті, розповідав мені, що за часів його попередника кілька найзнатніших фризів попливли на північ, щоб дослідити море, бо в народі казали: на північ від гирла Везеру немає землі, а є лише море Лібер, тобто згусле. Щоб задовольнити свою цікавість, вони, об'єднавшись у компанію, з піснями рушили від берегів Фрісландії в море..." (Микола Трублаїні)
"Потяг цього разу надто довго повз темними полями, селами, біля заспаних хатин, ніби хотів показати мені, яка вона довга - дорога додому... " (Ірина Мацко)
