Статті для дітей та батьків

"Те, що того ранку побачив Ігор у сусідньому дворі, дуже схвилювало його. Маленький хлопчик такого ж віку, як і він сам, стьобав прутиком рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок. Собача жалібно скиглило, падало, переверталося на траві, намагаючись встигати за своїм довгоногим мучителем. Але той навмисне стрибав через кущі, бігав поміж деревами, а цуценя, впавши на землю, котилося, ніби клубочок білих ниток. Серце Ігоря не витримало. Блідий, із стиснутими кулаками, він миттю перехопився через паркан і став перед хлопчиком..." (Михайло Чабанівський)

 

ЗМІСТ:

Розділ перший,
у якому Буцик розповідає про змагання нямликів і хвилюється за дітей, які відмовляються їсти кашу

* * *

Розділ другий,
де Олянка допомагає Буцикові замаскуватися, і він збирається таємно проникнути у дитячий садочок

* * *

Розділ третій,
у якому двірничка тьотя Ліда лякає горобців, а Намистинка починає розмовляти

* * *

Розділ четвертий, 
де нова лялька співає веселих пісень, а кухар варить найсмачнішу у світі кашу
 
* * *

Розділ п’ятий,
якому діти насолоджуються задутим смаком манної каші, а Буцик показує фокуси

* * *

Розділ шостий,
де Намистинка та її подружки заколисують весь дитячий садочок  і допомагають 0ляпці потрапити на Свято Великої Ложки

 

------------------------

 

У серпні ще можна знайти квіти мальви. Та коли мальва відцвіте, підстрахує гайлардія (Gaillardia). Вона, як і мальва, зафарбує жовте яйце в ясно-зелений відтінок. Барва вийде дещо яскравішою і холоднішою ніж після мальви.

Писанкарі, окрім символів, не можуть не цікавитися складом воску, наприклад, або особливостями рослин. Чому квіти цикорію світло-сині, а квіти материнки рожеві? Як це квітам вдається бути такими красивими, барвистими, неповторними? Виявляється, пелюстки квітів тому такі барвисті, бо забарвлені певними речовинами – пігментами. Рожеве, червоне, лілове, синє забарвлення квітам надають антоціани. Халкони, аурони відрізняються жовтим забарвленням, а флавонові глікозиди поряд з антоціанами надають забарвленням квіток блакитний відтінок. Флавони містяться в білих пелюстках і квітках відтінку слонової кістки. 

Драматичний етюд «По Дорозі в Казку» Олександра Олеся є одним із взірців української символістської драми. Вона присвячена завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед. 

 

"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "О слово рідне! Орле скутий!", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.

Читайте, завантажуйте та слухайте розділи від 1 по 30 повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".

Читайте, завантажуйте та слухайте заключну частину повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (розділи 31 - 61).

"Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий листок ожини, хмукнув і сказав: «Ого-го!» Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. "Далеко! — сказав він собі.— А навіщо?" Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина. Вовк лежав між грибами, очима у поле, і над ним по листочку опадав ліс. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі..." (Микола Вінграновський)

"Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев - все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так воно вже й багато лежало в полі зору, але й цього було досить, бо коли у твоїх струнких і трепетних ногах пульсує кров юності, все належить тобі, а того, що навколо, вистачає цілком, щоб у ньому вмістився всесвіт..." (Михайло Чабанівський)

 

"З бруньки виліз котик.
Котик, та невже?
Спробуйте на дотик…
Впевнилися вже!
Котик мружить очі,
Виставив живіт.
Березень регоче:
– З бруньки виліз кіт!"

(Наталя Карпенко)

 

"... Додому дівчинка йшла, міцно тримаючи маму за руку. А вдома доня обняла маму за шию і тихо промовила: "Мамусю, я завжди-завжди буду тебе слухатись!"" (Вікторія Лабунець)

Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.

ЗМІСТ:

Розділ перший,
у якому Олянка фотографує котячі збори, а Буцик дізнається про те, що й коти можуть отримувати медалі.

* * * 

Розділ другий,
де Буцик, попоївши чудодійної каші, починає чарувати, а Пухнастих готує своїх хвостатих друзів до нового життя.

* * *

Розділ третій,
у якому звучить неймовірно зворушлива пісня, і читач разом з Олянкою та Буциком ледве стримує сльози.

* * *

Розділ четвертий,
де ми стаємо свідками жахливого шахрайства, і на наших очах Сніжок перетворюється на Пухнастика.
 
* * *

Розділ п'ятий,
у якому Олянка пробує створити собі двійника, а тьотя Галя розповідає по телебаченню про свою любов до тварин.

* * *

Розділ шостий,
де судді намагаються зробити правильний вибір, а Олянка їм у цьому допомагає.

 

----------------------------------

 

ЗМІСТ:
 
Розділ перший,
у якому Олянка знайомиться з пустотливим водограєм, а нямлик сердиться

* * *

Розділ другий,
де ми дізнаємося, що нахаби, яких вчасно не зупиняють, стають справжнісінькими лиходіями

* * *

Розділ третій,
у якому ми дізнаємося сумну історію зникнення сантехніка Митька й розуміємо, що в Країні нямликів на Олянку може чекати небезпека...

* * *

Розділ четвертий,
де вражена Олянка слухає закінчення моторошної історії про слюсаря-сантехніка й вирішує вступити у двобій із підземним лиходієм Жалібно-Скавчальським

* * *
  
Розділ п’ятий,
у якому дядечко Юліан, співаючи хвалькувату пісеньку, наповнює басейн водою і необачно залишає свій одяг без нагляду

* * *

Розділ шостий,
де Олянка на власні очі бачить підступного діркокрута і його помічників, проте розуміє, що зовсім їх не боїться
 
* * *

Розділ сьомий,
у якому Привид Здичавілого Сантехніка згадує свою колишню професію, і це має несподівані наслідки

 

-------------------------------------

 

"Потяг ще раз голосно чмихнув і непорушно застиг. Пасажири з клунками, торбами і валізами стали галасливо запруджувати перон. Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. Поспішати Іванові, чесно кажучи, було нікуди. Через вікно він озирав вокзал, переповнений людьми, які снували туди-сюди, як у велетенському мурашнику..." (Олександр Гаврош)

"Іван Сила вперше потрапив до цирку. Він сидів у шостому ряду, куди дала йому квиток мадам Бухенбах, і з дитячим захопленням дивився на те, що виробляють його нові колеги. Ось вийшов імпресаріо Пандорський у чорному фраку і з неймовірно великим, просто гігантським червоним бантом-метеликом на шиї. У його статечній поставі, розумних чорних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що це мимоволі заворожувало. Він оголошував номери, а своїм почуттям гумору просто розривав публіку. Причому сипав жартами він завжди незворушно, не видаючи себе жодним жестом чи мімікою. А ще Пандорський робив фокуси, витягуючи з капелюха різнокольорові хустки, стрічки, квіти і навіть живого кролика..." (Олександр Гаврош)

До збірки Володимира Лучука "Подарунки для мами" цвійшли вірші: "Заблудилась пісенька", "Мак", "Чорний жук", "Прогулянка", "Цвіркунець", "Незабудки", "Півень", "Ніч", "Золотий дощ", "Тільки мама", "Дарунки для мами".

 

 

 

 

 

"Проста арифметика", "Все не так", "Справжні подруги", "Хвостата мова", "Спішу додому", "Вірш без кінця", "Батьки-«чомучки»", "Шпаченята", "Коло ставу", "Жовтоокий Жонжовір", "Поговорили...", "Імена", "Літні турботи", "Страшна таємниця", "Серпень", "Радісна квітка", "Лист од зими", "Веселий сніг", "Бурульки", "Рукавички", "Вітя може все!", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - вірші Анатолія Костецького, що увійшли до збірки "Бюро знахідок".

 

 

 

Цікава фантастично-пригодницька казка про школярів, про їхню дружбу та про маленького химерного прибульця а інших світів.

Зміст повісті: 1. День починається 2. Мінімакс перший 3. Щедра сусідка 4. Таємниця Ізольди 5. Знайомство зблизька 6. Кіт напрокат 7. Викрадення Мінімакса 8. Товариш Вася 9. Все з'ясовується 10. Старт Мінімакса