Статті для дітей та батьків

Габріель мешкає в гущавині лісу. Він грає на арфі, флейті і сопілці, читає кам'яні книжки і п'є чай з духмяних трав. Білки стрибають Габріелеві на плечі, і той катає на собі десять білок нараз. Він товаришує з лисицею і грає з ведмедиком у горішки. А ще — чекає на своїх батьків. Цей маленький кентавр, який може врятувати ціле місто людей.

 

З кожної сторінки цієї книжки на тебе повіє свіжий вітер радості, подарованої знаменитими українськими фантастами Мариною та Сергієм Дяченками, а також прекрасним художником Арсеном Джанікяном. Так пишуть, малюють і думають люди третього тисячоліття...

Два братики — Гордійчик та Андрійчик їдуть на літній відпочинок до свого дідуся. Одного дня вони разом з дідусем, песиком Хвостиком та козою Ізабеллою вирушають до річки, але несподівано для себе опиняються на Летючому Капелюсі, тобто на НЛО. Але, на щастя, у хлопчиків є тато — військовий льотчик, мама — інтернет-оператор, і... мобільчик...

Невже й таке трапляється в житті? Ви й не уявляєте, як тісно переплелися життя хлопчика Миколки та пса Найди. Це історія, сповнена пригод — порятунок від смерті, життя на Пустирищі, «реальні» шкільні історії, перше кохання, поневіряння і… лапа друга, хоча й волохата. Знайомтесь — чудова книга Марини Павленко, яка розповіла життєву і водночас неймовірну історію справжньої дружби, яка змінює світ на краще!

Знайомтесь з персонажами японських мультиків "Волейбол", "Юрі на льоду", "Бездомний бог", намальованими талановитою дівчинкою Лізою Слюсаренко.

"Заплету в усмішку сонечко,
А у коси - небо синє.
Побіжу там, де колоситься
В полі жито, ніби хвилі.
Вітерець грайливо бавиться,
Колосочками гойдає,
І немає в світі кращого
І гостиннішого краю!"  

(Юлія Хандожинська)

 

"Я так свій край люблю несамовито - 
Сади квітучі, вишиті луги,
Де кольорів весною, мов налито,
В цвіту черемхи сквери й береги."

(Тетяна Лісненко)

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі — весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

 

 

 

"- Як ти любиш мене, мамо?
- Дуже сильно я люблю!
Ти життя моє, ти радість -
Лиш для тебе я живу..."

(Оксана Аннич)

"Немає на світі поганих дітей!
Усі ми хороші і талановиті.
У кожного з нас є багато ідей,
Тож зможемо разом щастя здобути.
Давайте із нами творити добро
Усім, хто попросить допомагати.
Відкиньте від себе печалі та зло,
Усі перешкоди не бійтесь долати!"

(Оксана Аннич)

"Люблю я, літечко, тебе,
За небо ніжно-голубе...
За квіти, ягоди і фрукти,
За свіжі і смачні продукти,
За ласку, за твоє тепло,
Боюсь, щоб швидко не втекло!"

(Лана Виноградова)

"Познайомтесь з хлопчиком Андрійком, який ніколи не говорив «Дякую!». Та ще одним хлопчиком Іванком, який завжди дякував усім за добрі справи. Якось вони пішли до крамниці за морозивом. Коли вони купили морозиво, Іванко сказав продавщині: «Дякую!» А Андрійко мовчки взяв до рук своє морозиво і нічого не сказав продавщині..." (Вікторія Лабунець)

Відкрила для себе цієї весни аморфу кущову (Amorpha fruticosa). Рослина росте прямо понад водоймами, дуже близько до води. Схожа на робінію (акацію) листям. Цвіте фіолетовими колосками посеред травня. Бджоли її люблять. Фарбує аморфа кущова в гарні зелені відтінки (біле яйце), проте чекати результату треба довго - кілька годин, а то й всю ніч. Накладати поверх неї інші барвники тільки починаю пробувати...треба ще попрацювати, подосліджувати. Ці теперішні результати мені сподобалися! Чому? Бо зелених барвників більшає. Біле яйце аморфа пофарбує в зелене.

"Ще ніби вчора, долі у одну зв'язали,
У вірному коханні присяглись.
Жили у радості й розлуки не чекали,
Але на жаль прийшла стражданню мить..."

(Оксана Аннич)

"Гнат та Ганна - друзі щирі, 
І завжди живуть у мирі! 
Ганнуся Гната пригощає, 
А Гнат Ганннусю захищає! 
Гарно, коли друзі є, 
Радіє серденько твоє!" 

(Лана Виноградова)

У житті Шапочці багато чого наразі не можна – їсти всілякі ласощі, бігати, кататися на лонгборді і навіть гладити собак. А ще потрібно вчасно приймати таблетки, адже Шап (а так хлопчика звуть відтоді, як у нього після хіміотерапії випало волосся і він не хотів скидати блакитну в’язану шапку) досі бореться з лейкозом. Однак хлопчик не впадає у відчай, а спілкується зі своїм новим другом – блакитно-сірим китом, який невідь-звідки узявся в повітрі над містом. Кит навіть може катати Шапа на спині понад хмарами… Книжка «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної присвячена дітям, які борються з онкологічними хворобами.

19 травня 2018 року Україна вкотре долучилася до щорічної акції «Ніч музеїв». Більшість музеїв країни того вечора гостинно відкрили двері для відвідувачів, аби ті просто серед ночі могли завітати до залів, роздивитися основні експозиції, дізнатися більше про можливості й потенціал сучасних музеїв, відвідати цікаві заходи. Тема цьогорічної акції стосувалася інноваційних підходів у діяльності музеїв. Своїми напрацюваннями в цьому напрямку ділився й обласний краєзнавчий музей міста Кропивницького. До нього на творчу зустріч, разом з іншими гостями, запросили писанкарку з міста Олександрії Ірину Михалевич. Майстриня розповіла про її досвід використання блогів у справі популяризації писанкарства.

"Джміль про сонечко гуде", "Клишоноге жабеня", "Буває все!", "Сонячний зайчик!, "День тобі — веселим буде!", "Рукавички", "Все не так", "Про друга!, "У гостях", "Про дорослих", "Починай малюнок сонцем!" -  вірші Анатолія Костецького, що увійшли до цієї збірки.

Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.

"Як  же райдуга з’явилась,
Звідкіля те сяйво,
Чому в небі проявились
Після зливи барви?

Це тому, що дощ скупався
В променях завзятих
І в далекий світ подався
Ниви поливати..."  (Наталя Карпенко)