Драматичний етюд «По Дорозі в Казку» Олександра Олеся є одним із взірців української символістської драми. Вона присвячена завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.
"З журбою радість обнялась", "Чари ночі", "О слово рідне! Орле скутий!", "Сніг в гаю... але весною", "В дитинстві ще... давно, давно колись", "Айстри" - поезії Олександра Олеся, що увійшли до цієї добірки.
Марина Павленко. Повість "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (розділи 1 - 30)
Читайте, завантажуйте та слухайте розділи від 1 по 30 повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських".
Читайте, завантажуйте та слухайте заключну частину повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (розділи 31 - 61).
"Вночі прийшла осінь, і вовк хмукнув на сизий листок ожини, хмукнув і сказав: «Ого-го!» Тоді він підняв лапу і лапою вмився. Промив очі, пострушував з себе листя, послухав свист синиці і знову ліг. "Далеко! — сказав він собі.— А навіщо?" Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина. Вовк лежав між грибами, очима у поле, і над ним по листочку опадав ліс. Звали його Сіроманцем, і він був найстарішим вовком у світі..." (Микола Вінграновський)
"Мороз ходив по лісових галявинах у нових чоботях на рипах. Біла габа землі, нерухомі великі зірки неба, гострі шоломи дерев - все, що було перед очима, все, що лежало в площині виміру, здавалося сьогодні твоїм, створеним для тебе. Не так воно вже й багато лежало в полі зору, але й цього було досить, бо коли у твоїх струнких і трепетних ногах пульсує кров юності, все належить тобі, а того, що навколо, вистачає цілком, щоб у ньому вмістився всесвіт..." (Михайло Чабанівський)
"З бруньки виліз котик.
Котик, та невже?
Спробуйте на дотик…
Впевнилися вже!
Котик мружить очі,
Виставив живіт.
Березень регоче:
– З бруньки виліз кіт!"(Наталя Карпенко)
"... Додому дівчинка йшла, міцно тримаючи маму за руку. А вдома доня обняла маму за шию і тихо промовила: "Мамусю, я завжди-завжди буду тебе слухатись!"" (Вікторія Лабунець)
Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.
Розділ шостий,
де судді намагаються зробити правильний вибір, а Олянка їм у цьому допомагає.
----------------------------------
ЗМІСТ:
Розділ перший,
у якому Олянка знайомиться з пустотливим водограєм, а нямлик сердиться
-------------------------------------
"Потяг ще раз голосно чмихнув і непорушно застиг. Пасажири з клунками, торбами і валізами стали галасливо запруджувати перон. Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. Поспішати Іванові, чесно кажучи, було нікуди. Через вікно він озирав вокзал, переповнений людьми, які снували туди-сюди, як у велетенському мурашнику..." (Олександр Гаврош)
Олександр Гаврош, друга частина повісті "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу"
"Іван Сила вперше потрапив до цирку. Він сидів у шостому ряду, куди дала йому квиток мадам Бухенбах, і з дитячим захопленням дивився на те, що виробляють його нові колеги. Ось вийшов імпресаріо Пандорський у чорному фраку і з неймовірно великим, просто гігантським червоним бантом-метеликом на шиї. У його статечній поставі, розумних чорних очах та вишуканих манерах було стільки поваги та грації, що це мимоволі заворожувало. Він оголошував номери, а своїм почуттям гумору просто розривав публіку. Причому сипав жартами він завжди незворушно, не видаючи себе жодним жестом чи мімікою. А ще Пандорський робив фокуси, витягуючи з капелюха різнокольорові хустки, стрічки, квіти і навіть живого кролика..." (Олександр Гаврош)
До збірки Володимира Лучука "Подарунки для мами" цвійшли вірші: "Заблудилась пісенька", "Мак", "Чорний жук", "Прогулянка", "Цвіркунець", "Незабудки", "Півень", "Ніч", "Золотий дощ", "Тільки мама", "Дарунки для мами".
"Проста арифметика", "Все не так", "Справжні подруги", "Хвостата мова", "Спішу додому", "Вірш без кінця", "Батьки-«чомучки»", "Шпаченята", "Коло ставу", "Жовтоокий Жонжовір", "Поговорили...", "Імена", "Літні турботи", "Страшна таємниця", "Серпень", "Радісна квітка", "Лист од зими", "Веселий сніг", "Бурульки", "Рукавички", "Вітя може все!", "Чемний герой", "Нове життя", "Бюро знахідок" - вірші Анатолія Костецького, що увійшли до збірки "Бюро знахідок".
Цікава фантастично-пригодницька казка про школярів, про їхню дружбу та про маленького химерного прибульця а інших світів.
Зміст повісті:
1. День починається
2. Мінімакс перший
3. Щедра сусідка
4. Таємниця Ізольди
5. Знайомство зблизька
6. Кіт напрокат
7. Викрадення Мінімакса
8. Товариш Вася
9. Все з'ясовується
10. Старт Мінімакса
Босмінка – маленький рачок. Такий маленький, що не всяка риба помітить його. У річці, де жила Босмінка, подейкували, що вона, мовляв, негарна. І ніс задовгий – ну справжній тобі хобот! – і ніг не видно – ховає десь під черпашкою. А найжахливіше – одне-однісіньке око в бідолахи...
"Загубилася", "На що скаржимось?", "Пузанчик пропонує дружбу", "В полоні у Пухирника", "Політ на Чаплі", "Ма-а-а!" – оповідання, що увійшли до збірки Леоніда Шияна "Пригоди Босмінки".
Цю книгу Лариса Ніцой написала багато років тому, але деякий час не наважувалася на її публікацію, тому що вважала, що суспільство може не сприйняти подібну дитячу книгу, написану в веселому пригодницькому стилі. Головний герой книги - хлопчик на ім'я Олег. Розумний, начитаний, кмітливий і ... в інвалідному візку. Через непристосованості школи до інвалідного візочка Олегу доводиться вчитися вдома. Але одного разу головний герой разом зі своїми кращими друзями Любомиром і Василиною відкривають для себе свою школу з абсолютно нової сторони. Виявляється, раніше їх звичайнісінька школа була палацом. А де палац, – там скарб і пригоди. Разом трійця вирушає на пошуки скарбів, не останню роль в яких виконають дві бабусі головних героїв.
«Ліза та цюця П.» – справжня пригодницька історія про пошуки вірних друзів: зі шпигунами, таємними агентами-горобентами, Кущовою Тітонькою та ще багатьма героями з чудернацькими прізвиськами, яких вигадала письменниця Лариса Денисенко. Ця книжка – перша збірка творів для дітей відомої сучасної письменниці. Авторка вдало використала дотепну дитячу звичку давати предметам свої власні назви з тим, аби вони ожили і заговорили, й наповнила цими фантазіями книгу. Це історія про те, як Ліза вигадала Цюцю П. та пішла її розшукувати. Маленька героїня казки Лариси Денисенко нікого не залишить байдужим. Адже вона знайшла власний спосіб спілкування зі світом, працює, не покладаючи рук, і сміливо долає перешкоди.
"Хто потрібен в міському саду" - уривок зі збірки оповідань Катерини Бабкіної "Гарбузовий рік"
"Гарбузовий рік" - перша дитяча книжка Катерини Бабкіної. Це низка історій про мешканців садиби в місті. Як речі, птахи, овочі та інші рослини, авта, візки, іграшки, трави, тварини, люди й діти взаємодіють між собою? Вони багато що знають і вміють, особливо овочі. Будь до них уважний або уважна і вони все тобі розкажуть, а дещо навіть покажуть.
