Статті для дітей та батьків

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі — весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

 

 

 

"- Як ти любиш мене, мамо?
- Дуже сильно я люблю!
Ти життя моє, ти радість -
Лиш для тебе я живу..."

(Оксана Аннич)

"Немає на світі поганих дітей!
Усі ми хороші і талановиті.
У кожного з нас є багато ідей,
Тож зможемо разом щастя здобути.
Давайте із нами творити добро
Усім, хто попросить допомагати.
Відкиньте від себе печалі та зло,
Усі перешкоди не бійтесь долати!"

(Оксана Аннич)

"Люблю я, літечко, тебе,
За небо ніжно-голубе...
За квіти, ягоди і фрукти,
За свіжі і смачні продукти,
За ласку, за твоє тепло,
Боюсь, щоб швидко не втекло!"

(Лана Виноградова)

"Познайомтесь з хлопчиком Андрійком, який ніколи не говорив «Дякую!». Та ще одним хлопчиком Іванком, який завжди дякував усім за добрі справи. Якось вони пішли до крамниці за морозивом. Коли вони купили морозиво, Іванко сказав продавщині: «Дякую!» А Андрійко мовчки взяв до рук своє морозиво і нічого не сказав продавщині..." (Вікторія Лабунець)

Відкрила для себе цієї весни аморфу кущову (Amorpha fruticosa). Рослина росте прямо понад водоймами, дуже близько до води. Схожа на робінію (акацію) листям. Цвіте фіолетовими колосками посеред травня. Бджоли її люблять. Фарбує аморфа кущова в гарні зелені відтінки (біле яйце), проте чекати результату треба довго - кілька годин, а то й всю ніч. Накладати поверх неї інші барвники тільки починаю пробувати...треба ще попрацювати, подосліджувати. Ці теперішні результати мені сподобалися! Чому? Бо зелених барвників більшає. Біле яйце аморфа пофарбує в зелене.

"Ще ніби вчора, долі у одну зв'язали,
У вірному коханні присяглись.
Жили у радості й розлуки не чекали,
Але на жаль прийшла стражданню мить..."

(Оксана Аннич)

"Гнат та Ганна - друзі щирі, 
І завжди живуть у мирі! 
Ганнуся Гната пригощає, 
А Гнат Ганннусю захищає! 
Гарно, коли друзі є, 
Радіє серденько твоє!" 

(Лана Виноградова)

У житті Шапочці багато чого наразі не можна – їсти всілякі ласощі, бігати, кататися на лонгборді і навіть гладити собак. А ще потрібно вчасно приймати таблетки, адже Шап (а так хлопчика звуть відтоді, як у нього після хіміотерапії випало волосся і він не хотів скидати блакитну в’язану шапку) досі бореться з лейкозом. Однак хлопчик не впадає у відчай, а спілкується зі своїм новим другом – блакитно-сірим китом, який невідь-звідки узявся в повітрі над містом. Кит навіть може катати Шапа на спині понад хмарами… Книжка «Шапочка і кит» Катерини Бабкіної присвячена дітям, які борються з онкологічними хворобами.

19 травня 2018 року Україна вкотре долучилася до щорічної акції «Ніч музеїв». Більшість музеїв країни того вечора гостинно відкрили двері для відвідувачів, аби ті просто серед ночі могли завітати до залів, роздивитися основні експозиції, дізнатися більше про можливості й потенціал сучасних музеїв, відвідати цікаві заходи. Тема цьогорічної акції стосувалася інноваційних підходів у діяльності музеїв. Своїми напрацюваннями в цьому напрямку ділився й обласний краєзнавчий музей міста Кропивницького. До нього на творчу зустріч, разом з іншими гостями, запросили писанкарку з міста Олександрії Ірину Михалевич. Майстриня розповіла про її досвід використання блогів у справі популяризації писанкарства.

"Джміль про сонечко гуде", "Клишоноге жабеня", "Буває все!", "Сонячний зайчик!, "День тобі — веселим буде!", "Рукавички", "Все не так", "Про друга!, "У гостях", "Про дорослих", "Починай малюнок сонцем!" -  вірші Анатолія Костецького, що увійшли до цієї збірки.

Ромашка - найнадійніший, найстійкіший, найсимпатичніший писанкарський барвник. Ромашка лікарська зацвітає наприкінці травня, і тоді на землі з'являється безліч сонць) Крім усіх переваг, ромашковий барвник - це ще й надійний і чудовий ґрунт. З ним спокійно працювати, на нього впевнено ляже будь-яка наступна барва. У цьому дописі ми розглянемо покрокові фото створення традиційної писанки Середньої Наддніпрянщини. Першим барвником, в якому фарбуватимемо нашу писанку, буде саме ромашка.

"Як  же райдуга з’явилась,
Звідкіля те сяйво,
Чому в небі проявились
Після зливи барви?

Це тому, що дощ скупався
В променях завзятих
І в далекий світ подався
Ниви поливати..."  (Наталя Карпенко)

"Ми з котом-сусідом друзі, 
Дуже я його люблю. 
Часто граємось на лузі, 
Він тікає, я - ловлю..."  (Лана Виноградова)

Володимир Ястребов. Завдяки цьому науковцю-етнографу ми тепер маємо уявлення, які писанки писали у центральній частині України. У жодних інших колекціях зразки з Середньої Наддніпрянщини не представлені. Ім'я Володимира Ястребова перебуває в одному ряду з такими іменами, як Михайло Драгоманов, Микола Сумцов, Хведір Вовк, Дмитро Яворницький. Народився майбутній науковець в сім'ї священика в селі Крива Лука Самарської губернії. Навчався в Одесі в Новоросійському університеті на історико-філологічному факультеті. Після університету переїздить до Єлисаветграда (нині місто Кропивницький), де стає викладачем історії в земському реальному училищі. Там він створює музей старожитностей, своїх учнів залучає до етнографіних досліджень та археологічних розкопок.

"...Знаєте, я ще в дитинстві знала, що навіть якщо буду одна-єдина українка у всьому світі, але хотітиму по-справжньому, то вона буде. Україна буде! Все!" (Емма Андієвська)

 

Лана Виноградова - молода, перспективна поетка. Вона має вищу педагогічну освіту - у 2008 році закінчила  Ніжинський державний університет за двома спеціальностями: вчитель англійської мови та зарубіжної літератури, української мови та літератури. "Пристрасть до написання текстів ніколи мене не залишає. Із задоволенням пишу про те, що добре знаю, вивчаю те, чого не знаю, і читаю про все на світі. Можу писати красиво, можу інформаційно, можу спонукати до дії і мотивувати..." - розповідає пані Лана. Направду, вірші, які пише Лана Виноградова як для дітей, так і для дорослих, - надихають до світлих роздумів, розповідають про усе найцікавіше, що оточує нас з Вами... Читаймо!!! :)

Відвар зі стружки дерева цезальпінія відмінно накладається на аморфу кущову. Поєднання саме цих барвників дає зелене світло повноцінним писанковим композиціям. Дивіться покроковий приклад написання писанки з орнаментом від Олександра Ладіка.

Згідно з біблійною оповіддю, на 40-й день після свого воскресіння Христос, кілька разів з’явившись учням, вознісся на небо. На честь цієї події православною церквою встановлено свято Вознесіння Христового. У храмах виносять і ховають плащаницю, тому після Вознесіння вже не можна вітатись словами «Христос Воскрес!» Вознесіння завжди припадає на четвер. На це свято найкраще росте трава. У деяких місцевостях цього, дня «заполювали льон» — щоб добре ріс, «підносився» вгору. Випікали печиво у вигляді драбинок, на Чернігівщині та Сумщині — млинці «христові онучки», з якими ходили в поле («щоб добре росло жито») або на цвинтар — поминати померлих (щоб їхні душі вознеслися на небо). Молодь улаштовувала різноманітні забави. Вважалося, якщо на Вознесіння гарна погода, то на добрий врожай, а якщо слякотлива — на недорід.

 

Коли тільки починаєш працювати з природними барвниками, то здається, що ти маєш справу з 6-кольоровим набором фарб. Дізнаючись більше і більше, вирішуєш, що маєш справу з усіма відтінками жовтого, адже більшість рослин фарбують у жовте. Потім, коли пробуєш силу-силенну рослин у роботі, думаєш – і навіщо мені працювати з такою великою кількістю відтінків? Справді, навіщо?