Великдень – одне з найособливіших, найсвітліших та найбільш очікуваних християнських свят. Кожна родина заздалегідь готується до цього дня, а одним із найважливіших його атрибутів є традиційна українська писанка. Але процес її створення має багато нюансів, без знання яких результат може і не вдатися. Тому всім, хто хоче наповнити свій великодній кошик розписаними за всіма правилами яєчками, радимо відвідати майстер-клас з писанкарства, де ви навчитеся власноруч створювати традиційну великодню прикрасу – писанку!
Арт-студія «Ліхтарик» – це творча студія в самому серці Києва. Розмістившись на печерських пагорбах, майстри мистецтва надихаються красою київської давнини та дарують це натхнення усім відвідувачам студії. Вони прагнуть інтегрувати традиційні ремесла в бурхливе життя мегаполісу, знайомлячи своїх гостей з гончарством, петриківкою та мозаїкою. На майстер-класах з живопису гості знайомляться з різноманітними техніками - від традиційного олійного живопису, акварелі та пастелі до сучасного напряму кавового живопису.
Твори Марії Деленко
Марія Деленко — авторка дитячих книжок «Кольорова пісня слова», «Абетка», «Вчаться пальчики писати», «Пішов дзбанчик у танчик», «АБВГҐДЕЙКА», «Лічилка для Данилка», «У князівстві Світоярка», «Котячі історії», «Як Данилко Дзвоника знайшов». Членкиня Всеукраїнського літературного об'єднання «Письменники Бойківщини» та Української Асоціації письменників.
До циклу загадок Тетяни Строкач "Казковий світ Василя Сухомлинського" увійшли такі: "Зайчик і горобина", "Ледача подушка", "Хлопчик хотів приголубити сніжинку", "Як бджілка знаходить квітку конвалії?", "Райдуга в бурульці", "Лялька під дощем", "Як котові соромно стало", "Камінь".
У грудні 1997 року Леонід Каденюк успішно повернувся на землю, пробувши на орбіті 16 днів. У космосі він вивчав вплив невагомості на ріст рослин. І вперше розгорнув український прапор на орбітальній станції. «Ми склали цілу програму, що він мав із собою взяти – прапор, державний герб, герб Києва, «Кобзар» Шевченка, портрет видатного українського ракетобудівника Михайла Янгеля, диск нашої відомої групи «ВВ». Він взяв усі ці речі із собою, і потім ми навіть привезли з Америки сертифікат, що кожна річ побувала в космосі – із підписом кожного члена екіпажу», – розповів тодішній керівник підготовки до космічного польоту Едуард Кузнецов. Тоді, під час польоту Каденюка, вперше у космосі пролунав гімн незалежної України.
Писанок є багато. Якщо тільки за каталогом Кульжинського писати по писанці в день і щоразу - нову, то можна уникнути повторень протягом п'яти з половиною років. Яку ж писанку писати найпростіше? Гуцульські орнаменти - дрібні та делікатні. До них і писачок не всякий підійде. Для писанок Полісся, Волині, Слобожанщини, Бессарабії, Середньої Наддніпрянщини характерні крупні символи. Подільські писанки складніше писати, бо часто на них зустрічаються символи з плавними заокругленими лініями. От і робиш висновок, що як писати мало, то й нескладно. На писанках з крупними символами більше простору ніж орнаменту.
Оповідки Володимира Нагорняка про усі пори року - з книги "Український рік".
"Королівством – а воно саме так і називалося – РІК, - правив знаний по всіх усюдах МОРОЗ. Дід МОРОЗ. Величали його між собою не інакше, як дідом. Настільки був старий-старий, аж вічний. Правив… розуміли, звичайно ж, розуміли, що правив-то королівством аж ніяк не МОРОЗ, - роки, роки!, - а його чотири доньки – ЗИМА, ВЕСНА, ЛІТО та ОСІНЬ..." (Володимир Нагорняк)
«Вакації», «Весна», «Весняна музика», «Далекій Україні», «До праці», «До школи», «За тих, що впали», «Квіти України», «Летить літак», «Листопад», «Ми молоді», «Мій рідний край», «Моїй Мамі», «Молитва до св. о. Миколая», «Молитва українських дітей», «На прощання», «Найкраща писанка», «Наш Львів», «Наш садочок», «Наша грушечка», «Не жаль вам», «Осінь», «Отче наш», «Перший сніг», «Перші квіти», «Під ялинкою», «Поклін праці», «При ватрі», «Прощай літо», «Різдвяний спогад», «Святий Миколай», «Серце України», «Сніговий дід», «Тобі, о Мамо!», «У Вифлеемі», «Україна», «Химерний березень», «Христос Воскрес!», «Як я виросту» - поезії Іванни Савицької, що увійшли до збірки "Незабудки".
"Зоря-зоряниця,
Плаче дівиця.
Місяць проспав –
Сліз не підняв;
Сонце устало,
Сльози підняло,
Аж задивилось – краса!
Що ж то за сльози?"(Володимир Нагорняк)
Тетяна Строкач. Весняні загадки у віршах
"Розтопилися сніги,
Як тут не радіти?
Бо відразу проросли
Вже найперші...(квіти)"(Тетяна Строкач)
"Сонячна колекція", відтворена майстринею-писанкаркою Іриною Михалевич: галерея просто неба у Луцьку
7 квітня 2018 року у Луцьку просто неба на вулиці Лесі Українки з'явилася галерея писанок. Це писанки за "Сонячною колекцією" писанок Ольги Косач (Волинський краєзнавчий музей), які відтворила і подарувала закладу торік відома майстриня-писанкарка Ірина Михалевич. Пані Ірина відтворила писанки, бо долучилася до всеукраїнського проекту "Вишивка етнографічна", куратор - Тетяна Серебреннікова. Традиційні волинські та подільські писанки вважаються зразками найвищого прояву художньої майстреності. Писанки розміщено на двометрових бігбордах. Вони привертають величезну увагу лучан та гостей міста.
"Коста-Ріка", "Сяй", "Сільська", "весняна і весільна", "Тропічна полька", "Авантюристка", "Пісенька про прийми", "Там, де ти", "Давай-давай", "Мазохіст", "Цілком таємно", "Тисяча ночей", "Мадаґаскар", "А красива дівчинка була", "Космічна лічилка", "Поцілунок", "Якби то поїзд", "Принцеса цирку", "На зоряній естраді", "Рай" - такі пісні на слова Сергія Губерначука увійшли до цієї добірки.
"Всілися рядочком тихо на вербі,
Котики–муркотики сіро–голубі.
Сонечко на котиків скоса погляда,
Промінцями котиків ніжно зігріва..."(Юлія Хандожинська)
Читаймо повісті видатної української письменниці Марка Вовчка "Інститутка" та "Кармелюк".
"Жила собі дівчинка на ім’я Уля. Жила вона в малесенькому селищі. Коли там починається весна, там дуже дзвінко дзюрчить вода в річці, солов’ї співають, а трава росте, як на малюнках художників. Та одного разу Уля побачила біля свого дому хлопчика, який сумував…" (Вікторія Лабунець)
"...Біло, як біло, все біло… Аж сліпить очі!.. Е-е ні, не все: ось – та ось же! – на розмальоване інеєм дерево не поспішаючи, по-господарськи, всідається снігур… другий… третій… Червонобокі: прямо тобі, спілі яблука. Так і тягнеться рука зірвати. Ага, а біля ставка, глянь, скільки їх! Побігли… Стій же, стій!.. Не яблука то, і не снігурі – розпустила по вітру китиці свої калина. Листя ще з осені розгубила – розтринькала, а китиці… Китиці горять! А який смачний той вогонь – калина з морозу..." (Володимир Нагорняк)
Багато українських компаній беруть участь у MWC. Україну було помітно презентовано, незважаючи на величезну присутність китайського та корейського бізнесу. Цього року Epom Apps, Unifun і Visicom мали великі стенди в різних залах грандіозного заходу. Кращі українські стартапи взяли участь у виставці та пітчингах на 4YFN. На зустрічі Ukraine@4YFN-MWC ми обговорили українські високі технології, включаючи стартапи та екосистему, яка сприяє їхньому зростанню. Інкубатори стартапів є важливим елементом – наприклад, на конференції UAtronica-Industry 4.0 UkraineIS оголосила про запуск власного інкубатора, який допоміг кільком командам створити та розвивати свій бізнес.
"Багато розбійників і злодіїв ховалося в ущелинах диких гір і серед пустель за стародавніх часів. Одного разу, під час подорожі до Єгипту, Діва Марія, Святий Иосиф і Дитятко Христос шукали собі притулку на ніч в пустелі. Але вона була глуха й безлюдна. Лише вічні зорі з любов'ю дивилися на свого Творця, але Господеві угодно було поки що не відкривати перед світом величі Своєї: Його Мати і Святий Йосиф були дуже зморені і поволі йшли в темряві ночі, шукаючи очима жаданого вогника, що дав би їм надію на відпочинок. Аж ось блиснув сподіваний вогник. Подорожні пішли на нього і дійшли до хатини. Постукали..." (Г. Карима)
Тетяна Строкач. Великодні вірші
"Благовіщення", "Вербна неділя", "Чистий четвер", "Великдень" — поезії Тетяни Строкач, що увійшли до цієї святкової весняної добірочки.
"Каже мати: "Мій Семенку, десять яєчок візьми та продай їх десь у місті й шапочку собі купи. Бо хоч кожний теє знає, що ти бідний сирота, бо умер наш рідний батько, а я бідна удова,— але свята ось надходять, треба до святині йти, тож не будь простоволосий, бо не люблять сироти. Та вважай, іди уважно, з рук хустинки не пускай, бо ж я гірко працювала і щадила тобі, знай." Взяв хлопчина вузлик в руку, до Єрусалиму йде і радіє і співає - шапочка нова буде! Так дійшов до брами міста, а тут — що за новина? Йде піхота, йде кіннота і юрба йде голосна..." (Ю. Ігорків (Юрій Шкрумеляк))
