Сергій Губерначук. Добірка віршів про рослини (відео)


 

Сергій Губерначук. Вірші про рослини.

 

 

           Сергій Губерначук

                  Соняшник

У бе́резі – сонце на чільному місці,
з пелюстками жару навколо кружала,
там стигне насіння в оранжевім листі,
то день усі зорі бджолою пожалив.

Над цвітом тим – неба священна заграва,
під ним перепілка ступає, мов пава,
і я, зачарований, ступенем вище
у світі, де сонячна квітка горить ще!

Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце й малюнком – майстерня!

 

                                                                        

 

Сергій Губерначук. Вірші про рослини

 

 

           Горобина

За містом, серед лісу
        цвіте червоний хліб,
під зливою, під снігом без упину.
Сто кетягів пожару
        на сто холодних діб,
на сто голодних бунтів горобиних.

Краса – це сконцентрованість
        дрібних земних плодів,
потрібних, бо забарвлених
        у звичний колір крові.
Життя, як горобина,
        з каскадами подій
схиляється поволі до любові.

Як чоловік міський
        я дивний у снігу́,
зимою темною, без стежки, без підтримки,
я прилетів сюди,
        мов з півночі снігур,
щоб тільки з’їсти диких ягід кілька.

У них я солод чую, 
від них не горенить,
це смак прадавній, звідки є людина.
Побачив я – як стомлено стоїть,
мов щира мати, віща горобина.

 

 

                                                                 

На відео: Сергій Губерначук. Вірш "Квітка".

 

 

              Квітка

Малесенька свіжа тендітна рослинка –
листочки ще менші на ній –
цвіте непомітно,
ледь біло-блакитно,
й корінчик пускає в глибінь.

Стеблинка – з півголки, ще вітру не чула,
а квітка – не знала бджоли,
їй навіть мурашку
тримати заважко,
а з неї нектари текли.

Той цвіт, невиразний для нашого ока,
завбі́льшки з пшонинку просту, 
був кожній комашці,
був кожній мурашці
відчутний уже за версту.

І навіть якщо та верста для комашок
складається з ліктів своїх,
то світ, що для нас є –
великим, ґіґантським,
ще більшим здається для них.

Вони попри все вип’ють дивного соку,
для них то цілюща трава,
як нас, тяжко хворих, –
женьшенєвий корінь,
так їх – той нектар рятував.

Вони мають сили ще більші, ніж наші,
по краплі лікуючи світ,
а ми балансуєм,
псуємо все всує,
йдемо в надкосмічний політ.

Лиш той, хто помітив, як пурхає бабка,
долаючи власну версту,
прокреслить проекти
польоту ракети
з цієї планети – на ту.

Лиш той, хто оцінить малесеньку квітку,
відчувши тонкий аромат,
спитає: чи варто
нарощувать атом?
і кине під прес автомат.

Нас квітка врятує, нам бджілка віддячить –
і меду на стіл принесе,
як щось хочеш мати –
навчись цінувати
й мале берегти над усе. 

 

 

                                                    

Сергій Губерначук. Вірші про рослини. Ліщина

 

 

               Ліщина

Ламають ліщину вже вко́тре підряд.
Уко́тре підряд знов горішняку ряд
з цурпа́лок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти́ у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни
і берег тримає й майбутні човни.

Нема кого бити за план ҐОЕРЛО,
за місце, де Тетерів зник у Дніпро,
за дно водосховища й море боліт
у лузі, якому неміряно літ.

Тепер заповідником зветься земля,
де все доведеться начати з нуля,
де в штучних лісах можновладці такі ж
стріляють усе, що тікає скоріш.

Ламають ліщину вже вкотре підряд,
укотре підряд прокладають асфальт, 
а небо гойдається, і де-не-де
підніметься птах та й пробитий впаде.

 

 

                                                              

Сергій Губерначук. Вірші про рослини. Пролісок

 

 

             Пролісок

На тлі твоєї сонної печалі
сповільнюється час, зникає рух,
а соло тиші шириться в звучанні,
яке біда опісля всіх наруг…

Мій проліску над сірими снігами,
голівку підійми та й усміхнись.
Ти ледь живе, сліпе і моногамне,
не знаєш чи оклигаєш колись.

Одужаєш! Залиш зимі хвороби.
Тобі нектарів квітень наточив,
щоб ти росло з нещасного нероби
у перший ряд найліпших молодчин!

 

   За матеріалами: http://lukl.kiev.ua/

 

 

Більше віршів Сергія Губерначука на нашому сайті:

"Я вбачаю у цьому крила..." - поезії Сергія Губерначука

                                       

                                          Дивіться також на "Малій Сторінці":

                                                          Вірші про рослини

 Вірші про рослини, вірші про квіти, вірші про дерева, вірші про городинуУ цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука.


Останні коментарі до сторінки
«Сергій Губерначук. Добірка віршів про рослини (відео)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми