Анатолій Костецький. "Де літо живе?" (ілюстрована збірка віршів для дітей)


 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні.

 

Завантажити текст збірки віршів Анатолія Костецького "Де літо живе?" (txt.zip)

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Зміст

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Все починається з мами.

 

 

Анатолій Костецький
 
ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ

Можна у світі 
чимало зробити: 
перетворити 
зиму на літо, 
можна пізнати 
стежки таємничі 
та підкорити 
далеч космічну.

Можна 
характер свій 
подолати, 
штурмом 
вершини науки 
узяти,
можна пройти 
крізь пустелі 
та хащі...

Тільки без мами — 
не можна нізащо: 
все найдорожче, 
що є тільки з нами,— 
все починається 
з нашої мами!

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні.

 

 

МОЯ ГРА    
У мене —    
автомат новий.    
Хоч зараз    
можна з ним    
у бій!..
    
Я в двір
погратись у війну    
виходжу —    
і застиг!..    

Навколо —    
радісна весна,    
зійшов    
останній сніг,    
і ніжні сонечка    
кульбаб    
укрили рясно    
двір!..    

Я геть закинув    
автомат —    
пограю краще    
в мир!    

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Все починається з мами.

 

 

КВІТЕНЬ

Вже небо
пахне голубим,
міняють кору
сині сосни,
куйовдять пір’я, 
щоб обсохло,
на підвіконнях голуби.

3 яєчка теплого
у світ
пташа прокльовує
віконце,
і промінець
його лоскоче
тоненьким пальчиком
з-за віт.

А в гілки
ніжно-золотої
казково
світяться бруньки,
І з них
виплескують листки —
тендітні діточки тополі.

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Квітень. Розквітнув сад.

 

 

РОЗКВІТНУВ САД

Лише за ніч 
розквітнув сад, 
казковий, тихий, чистий, 
і на гілках дерев роса 
веселкою повисла.

А вранці
ніжний дощ проливсь 
на землю зеленаву 
і повінь квітів 
засвітив
у лоскотливих травах.

І бджоли носять 
мед густий 
у щільники духмяні 
з легких шипшинових кущів,
рожевих,
мов світання.

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. вірш - Короп.

 

 

КОРОП

Чи то зірка 
з небозводу 
синьо сяє у ставку?
Чи світляк
упав у воду
при крутому бережку?

Ні!
То виплив 
сонний короп, 
щоб ковтнуть повітря, 
і сія собі лускою 
в місячному світлі.

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. вірш - Рак-дивак.

 

 

РАК-ДИВАК

Рак у річці 
думав так:
«Я — невдаха, 
ще й бідак!
Всі навколо —
 диваки:
ходять тільки... 
навпаки!
Риба плаває 
не так,
равлик повзає 
не так,
навіть річка - 
от іще! — 
теж чомусь 
назад тече!.. 
Краще кину я 
скорботу 
й оселюся на болоті...»

І геть 
не відав 
рак-дивак, 
що то 
він сам 
ходив не так!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. вірш - Полювання.

 

 

ПОЛЮВАННЯ

Серед ночі
тишком-нишком
йдуть кудись
три сірих мишки.

А куди ж
вони ідуть,
і куди
лягла їм путь?

В мишок відповідь —
проста:
полювати...
на кота!

Перша тягне —
бам-бам-бам!
Здогадались?
Барабан.

Друга тягне —
бу-бу-бу!
Здогадалися?
Трубу.

Ну а третя —
ще й гармату!..
Стережися, 
кіт вусатий!

Як ударять 
в барабан — 
бам-бам-бам!
Як задмухають 
в трубу — 
бу-бу-бу!

А з гармати 
я-ак бабахнуть, 
кіт злякається — 
аж ахне!

І довіку 
буде знати, 
як на мишок 
полювати.

Де ж ти,
коте,
ходиш?
Де?!.
А він
тихцем
слідом
іде...

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. вірш - Хлібний дощ. Де літо живе.

 

 

ХЛІБНИЙ ДОЩ

Веселий дощик
пустотливий
стрибає полем залюбки,
і стежить радо
мама-злива,
як син
лоскоче колоски.

А колосочкам — веселіше, 
і от уже вони — 
всі-всі! — 
за струмені дощу 
вхопившись, 
угору тягнуться 
щосил!

 

 

 

* * *

 

ДЕ ЛІТО ЖИВЕ?

У павука хатинка — 
тоненька павутинка.
У коника веселого — 
між травами оселя.
У ластівки швидкої — 
під нашим надвіконним.

А тепле й ніжне літо, 
волошками повите, 
посріблене дощами,— 
живе в очах у мами!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Липень.

 

 

ЛИПЕНЬ

Міцніють крила пташенят — 
вони літати вчаться, 
і їхні голоси дзвенять 
од радості і щастя.

Ховрах забрів у колоски, 
поглянув на волошку 
і в тихім подиві застиг — 
така вона хороша.

І стільки ніжного тепла
на землю
щедро лине,
що в ньому
навіть зацвіла
стара
столітня
липа.

 

 

 

* * *

 

ХТО ДЕ СПИТЬ?

Дуже гарно 
сонцю спати 
серед поля 
під стіжком.

Гарно спати 
і курчатам 
у матусі 
під крилом.

Навіть вітру 
гарно спати 
у хмарини 
на щоці.

Та найкраще 
сплять хлоп’ята 
в свого тата
на руці!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Лісова таємниця.

 

 

ЛІСОВА ТАЄМНИЦЯ

Тиха стежечка у лісі 
привела мене, 
малого,
на галяву, де суниці — 
в сяйві сонця золотого.

Там важкі
мохнаті бджоли
шелестіли тонкокрило,
і у затінку тополі
таїну
собі
відкрив я.

Лиш торкнув мене 
промінчик 
і в моїх очах розтанув,— 
тої ж миті 
ясно стало, 
що дорослішать 
почав я!

І тому 
із того лісу 
я додому понесу
не гілки    
а шелест листя,
не квітки    
а їх красу, 
бо даремно 
я не нищив 
те,
що ліс 
подарував!..

Цю велику 
таємницю 
в літнім лісі 
я узнав!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Мрія.

 

 

МРІЯ 

Якась бджола 
в траві гуде.
Кудись
якийсь хлопчак іде. 
Повзе
мені на майку жук.
А я —
на сонечку лежу, 
лежу —
і думаю про те, 
чому так швидко 
клен росте?

Вночі — росте, 
росте і вдень, 
росте й тоді, 
як дощ іде,— 
щомиті вище й вище, 
мов у казках 
чи віршах!

От взяв би — 
та й мене навчив 
(йому ж це, 
мабуть, просто!) 
рости і вдень, і уночі, 
щоб стати 
вище зростом.

Бо я оце
вже десять днів
все про одне лиш мрію:
як хоч на голову мені
перерости Сергія?!

Тоді б я
так йому сказав
неголосно, та чітко:
— Гей, ти!
Щоб Олю — не чіпав! 
Вона — моя сусідка.
А як зачепиш, 
то гляди:
намну одразу ж вуха!..

Ну й налякався б 
той Сергій — 
і втік би геть 
щодуху!
Отак було б...

А поки я 
дивлюсь на нього і
здаля,
лежу на сонечку й мовчу: 
рости у клена 
вперто вчусь...

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Кіт-воркіт..

 

 

КІТ-ВОРКІТ

Кіт-воркіт
по хаті ходить,
кошеняток
слідом водить,
через вуса промовляє,
уму-розуму навчає:
— Вчіться гарно, 
любі діти,
муркотіти-воркотіти: 
хай почують 
миші кляті — 
є сторожа 
в нашій хаті!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Нема нікого вдома.

 

 

НЕМА НІКОГО ВДОМА

Ур-р-ра!        
Нема нікого вдома!        
Тепер, що хочеш —        
те й роби!        
Не заважаєш ти        
нікому,        
ніхто не заважа        
тобі.        
        
«Ввімкну спочатку        
телевізор,—        
подумав я,—        
та буду зблизька        
дивитися,        
і як захочу —        
дивитись буду    
хоч до ночі!»    
    
Ввімкнув.        
Та вже        
за три хвилини        
екран поплив        
перед очима...        
        
Тоді
до ванної сходив,
набрав
холодної води,
щоб капця мами
запускати.
Та передумав.
Нецікаво...
Я клав на стіл
обидва лікті.
Я в кухні
на підлогу влігся.
На дверях
покатався навіть!
Та все покинув.
Нецікаво...    

Все можна!
Годі й говорить...
Захочу —
буду гризти лід,
захочу —
занявчу, мов кіт,
на нашому балконі.

Адже в кіно
пішли батьки,
свободи —
як ніколи!

Я навіть можу
в шафі тата
яку завгодно книгу
взяти
і з нею
в татовому кріслі
сидіти,
підібгавши ноги...

Але мені,
немов навмисне,
чомусь не хочеться
нічого.

Хоч сядь — і плач,
діла такі...
Скоріш би вже
прийшли
батьки!

 

 

 

* * *

 

УТРЬОХ

Славкові,
що з квартири сорок,
велосипед
купили вчора.

Він зразу 
в двір його потяг, 
прудкого та дзвінкого, 
все хизувався ним, 
та нас
не підпускав до нього.

Просила Іра:
—    Славчик, дай, 
проїду до паркану! —
А він Ірині:
—    Не займай, 
бо дам —
так враз одстанеш!

Просив Юрко:
—    Ну дай хоч раз, 
проїду метрів двісті! — 
А він Юркові:
—    Ач який!
Собі купи та їзди! 

І я просив.
Та він:
— Моє! —
І нам кататись 
не дає...

Ну й що?
Нехай!
А ми зате 
утрьох
в кіно ходили, 
утрьох
у нашому дворі 
співали — 
скільки сили, 
а потім грали у квача, 
аж поки
вечір не почавсь.

А що Славко?
Він сам-один 
сидів з велосипедом 
і вже кататись не хотів...

Отак йому і треба! 
Хай трохи нам 
позаздрить — 
хай виправиться 
завтра!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Секрет. Утрьох.

 

 

СЕКРЕТ

Що зробити,
щоб удвічі 
видавався 
торт смачнішим?

Що зробити, 
щоб удвічі 
кожен день 
для вас побільшав?

Щоб і радості, 
і щастя 
вам було — 
аж ніде діти?

А немає тут 
секрету: 
треба з другом
поділитись!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Що найкраще.

 

 

ЩО НАЙКРАЩЕ?

Не вгадать тобі 
нізащо,
котра з іграшок 
найкраща!

—    Знаю!
Трактор заводний!
—    Зовсім ні.

—    Електрична 
залізниця!
—    Помилився.

—    Ну, тоді це - 
пароплав!
—    Не вгадав.

—    Зрозуміло: 
це — літак!
—    Знов не так.

Добре,
відповідь я дам: 
та, яку зробив 
ти САМ!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Добрий мак.

 

 

ДОБРИЙ МАК

Ну й мак же красивий 
розцвів серед поля!
Повз нього
байдужим
не пройдеш ніколи.

Мурахи спинялись 
і коники клякли 
од тої краси 
незвичайного маку.

І навіть
завжди заклопотані 
бджоли
повільно літали 
над маком 
по колу.

А макові — що?
Ну, вродився такий. 
Красою пишатись йому — 
не з руки...

Та й він — 
не пишався, 
а всім усміхався 
і з кожним 
привітно і чемно 
вітався.

І кожний найкращого 
макові зичив, 
і всім
веселіше ставало 
утричі!

Бо знали чудово, 
що добрій красі 
не заздрять, 
а тільки 
радіють усі.

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Квітень.

 

НАША ПІСНЯ

Про що виспівує 
струмок?
Про літо золоте.
Про що співає 
колосок?
Про те, 
як він росте.
Про що виспівує 
Земля?
Про неба синь і шир.. 
Про що співаєм 
ти і я?
Про маму і про мир!

 

 

 

* * *

 

ВЕСЕЛО!

Тра-ля-ля!
Тру-лю-лю!
Я усіх і все 
люблю.
Дуже весело
мені
в ці ласкаві 
літні дні.
Мама — тут,
і тато — тут, 
на прогулянку ідуть. 
Тато
братика несе.
От і все!

 

 

 

* * *

 

ПРОСТО

Дуже легко
й дуже просто
перегнати
тата
зростом!
Та щоб схожим
стать
на тата,
треба ще
й розумним
стати.

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - По гриби. Осінній клен. Дерево.

 

 

ПО ГРИБИ

Оленка велика 
й Оленка маленька 
ходили до лісу 
збирати опеньки.

Маленька Оленка — 
маленькі збирала, 
велика — великі, 
і в кошика клали.

Коли ж 
не зосталося 
місця у ньому, 
обидві Оленки 
вернули додому.

 

 

 

* * *

 

ОСІННІЙ КЛЕН

Знов
золоті листочки
клена
летять на землю
і на мене,
такі тендітні
та сумні.

Летять, 
кружляючи крилато,
і, мов сліди
качиних лапок,
лягають тихо
на землі...

 

 

 

* * *

 

ДЕРЕВО

—    Нащо у дерева 
стільки гілок?

—    Це — щоб гойдати 
веселих пташок, 
щоб перехожому 
затінок дати
чи од дощу 
у негоду сховати.

—    Ну а навіщо 
такий стовбурище?

—    Щоб підніматися 
вище та вище
в небо, туди,
де птахи та блакить, 
де золотаво 
сонце горить.

—    Нащо ж тоді 
довжелезне коріння?
—    Щоб вітровіям злим 
не коритись
і пам’ятати: 
лиш той не змалів, 
хто не полишив 
своєї землі!..

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Домашній твір.

 

 

ДОМАШНІЙ ТВІР

Вітько-бідак 
страждає так, 
аж здригує ногами!
Він — за столом, 
він пише твір:
«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе 
та супить брови 
грізно,
але нічого — 
хоч умри! — д
о голови не лізе...

Та ось
тихесенько зайшла 
в його кімнату мама:
—    Вітюнь, 
будь ласка, 
в магазин 
сходи
за сірниками.

—    Ідея! — 
вигукнув синок,
а мамі:
—    Ну й морока! 
Сама іди!
Я твір пишу — 
роблю
важкі уроки.

І мама вийшла...
А Вітько 
швиденько пише 
в зошит:
«Я в магазин 
завжди ходжу, 
коли мене 
попросять...»

Хвилин за десять 
мама знов
з’являється у дверях:
—    Вітюнь, 
картопельки начисть, 
а я зварю вечерю.

—    Сама начисть! — 
кричить Вітько,
та так,
що ледь не лопне.— 
Я твір пишу!
Я — зайнятий!
Сама
вари картоплю!

Виходить мама, 
а синок
писати знов сідає:

«Я мамі
сам варю обід,
вечерю
та сніданок...»

Радіє син:
— Не твір, а люкс!
Оцінка
буде гарна!..

І геть не думає 
про те, 
що він радіє
марно...

 

* * *

 

 

 

ГАРНА ПАМ’ЯТЬ

Наш
Микола Іванов 
пам’ять має — 
будь здоров!

Але якось Колю 
Віра
захотіла 
перевірить, 
і між ними, 
слово в слово, 
відбулась 
така розмова:

—    Пам’ятаєш, 
як Світлані
ти вужа сховав 
у ранець?
—    Ну, дивачка, 
ще й питаєш! 
Зрозуміло, 
пам’ятаю.

— А згадай, 
як вчора Стьопка 
на перерві 
сів на кнопку, 
котру ти 
йому підклав?

— Я цього 
й не забував, 
бо вважаю, 
що не варто 
забувать 
дотепні жарти.

—    Пам’ятаєш, 
як з Максимом 
ви удвох 
збирали сливи: 
в нього вийшло 
два відра,
а у тебе — 
з кілограм?

—    Ти могла б 
і не питати — 
як таке
не пам’ятати! 
Адже в мене 
після слив 
цілу ніч 
живіт болів...

—    А згадай-но, 
як у школі
нас водили 
на уколи: 
налякався 
тільки ти, 
так сховався — 
не знайти!

—    Це ж які 
такі уколи?! 
Щось забув...— 
сказав Микола.

Видно,
справді Іванов 
пам’ять має — 
будь здоров...

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Гарна пам'ять.

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик.

 

 

ХОДІМ НА НАШ МАЙДАНЧИК!

Вірте, друзі, 
чи не вірте, 
наш майданчик — 
кращий в світі!
А не вірите — 
тоді
разом глянути 
ходім!

КАРУСЕЛІ

Каруселі —
річ весела, 
не побачиш тут 
сумних.
Але наші каруселі 
не лише 
веселий сміх.

Вам відкрию таємницю — 
тільки ж ви 
не прохопіться!
Якщо хочете вже знати — 
тут готують...
в космонавти!

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик. Каруселі.

 

ПІСОЧНИЦЯ

Кожному в пісочниці 
повозитись хочеться, 
бо не просто в ній 
пісок:
тісто в ній    
на пиріжок,
для фортеці — 
цегла в ній, 
для машин — 
гараж новий.
Ось чому в пісочниці 
всім
погратись хочеться.
 
ГІРКА

З гірки 
швидко 
я лечу!
Хоч і лячно, 
а мовчу:
знизу ж
дивляться на мене 
Ліза й Ліля,
Костя й Женя.

А як буду я 
боятись — 
то почнуть вони 
сміятись,
бо мужчині    
знає кожен! — 
боягузом
буть
негоже.

ГРИБОК

Сонце з неба 
так пече, 
що на гірці — 
гаряче.

Де знайти нам 
холодок?
Так для цього ж 
є грибок!

ГОЙДАЛКА НА ДВОХ

Спробуй на гойдалці 
сам покататись! 
Будуть навколо 
всі дивуватись.
Тут
навіть зовсім 
затятий жаднюга 
місцем
повинен ділитися 
з другом.

ХАТИНКА

Раптом небо 
хмари вкрили, 
почалася 
літня злива. 
Тільки ми — 
не налякались:
ми
в хатинці 
поховались!

 

 

ЛАВОЧКА

Награлись, нагулялися — 
і всілися на лавочці, 
щоб трохи відпочити, 
а ще — 
поговорити: 
про друзів 
і про рідний клас, 
про те,
як любо жити, 
і що майданчик гарний наш 
насправді —
кращий в світі!

Ну що?
Переконалися?
А що я говорив!
Коли ж
такі майданчики 
у кожному дворі 
вам стануть будувати, 
то ви — 
допомагайте!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Ходім на майданчик.

 

 

У ГОСТЯХ

У Віті — день народження.
Ми всі туди запрошені
і ввечері, о шостій,
прийшли до нього в гості.

Нам одчинила двері
мала сестричка Віті
і зразу запитала:
— Хто ноги з вас не витер?

В нас килим — не для того,
аби його бруднити!
Ану, біля порога
знімайте черевики!

Та подарунки зразу
давайте, я сховаю.
Та кришталеву вазу
не скиньте! Я вас знаю!..

Ви думаєте: просто
отак ходити в гості?
А це — наука справжня,
відповідальна справа!..

І меблі у вітальні
не мацайте руками,
і пальцями по стінах
не мажте — будуть плями...

Іще сестриця Віті
щось стала говорити.
Та ми її не слухали —
хіба ж це варто слухать?!

Ми від її «гостинності»
помчали геть щодуху,
бо й справді: ох, не просто
отак ходити в гості!

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Уважний Вова..

 

 

«УВАЖНИЙ» ВОВА

Вам за мить
«уважний» Вова
найспритнішу гаву
зловить:
цим мистецтвом
Володимир
досконало володіє!
Ще б учитись добре
міг    
був би
кращий
від усіх...

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

 

КАЗКА ПРО СІМ НЕДІЛЬ У ТИЖНІ

1

На другому поверсі,
в сьомій квартирі,
в будинку 
під номером
тридцять чотири,
на вулиці Мрій,
що тяглась 
аж під небо,
жив хлопець Сергій —
третьокласник 
і ледар.

Найбільше за все
любив він поспати,
тож кожного ранку
і мама, і тато
будили Сергія
не менше години,
бо зовсім 
не діяв будильник
на сина.

До школи 
він завжди ішов 
неохоче.
Сидів на уроках —
злипалися очі.
Зате,
як останній дзвінок
продзвенить,—
наш ледар 
найпершим
додому летить!
Наїсться,
а потім
лежить на дивані —
і мріє,
аж поки і ніч
не настане!..

А мріяв Сергій,
щоб у тижні
всі дні
зробилися 
геть як один, -
вихідні!

2

От якось під вечір,
в одну із неділь,
зостався 
Сергій у квартирі
один...

Поспав, попоїв,
увімкнув телевізор -
хотів надивитись
його скільки влізе...

Коли закінчилась
недільна програма.
Сергій 
неохоче підвівся 
з дивана
і мовив:
— Лягатиму краще
у постіль!

Аж тут
на екрані
з'явилася постать!..
— Зажди! — просичала.—
Не треба лягати!..—
І раптом
стрибнула з екрана
в кімнату!

Злякався Сергій —
не промовить і слова...
Нарешті 
спромігся спитати:
— А хто-о ви?..

— Я грізний чаклун,
всемогутній фон Брукк,
професор і доктор
ледачих наук!
Бажай, що завгодно,
ледащо Сергію,—
я можу здійснити
усі твої мрії!

Почувши слова ці,
Сергій аж затрясся,
та вже 
не від жаху —
від радості й щастя,
і враз загорлав,
наполохавши тишу:
— Хай тільки 
неділі
залишаться в тижні,
щоб я відсьогодні
ніколи-ніколи
не мусив щоранку
спішити до школи!

Фон Брукк усміхнувся:
— Хай буде,
як хочеш!..—
І зник непомітно
у темряві ночі…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

3

Наступного ранку,
о пів на десяту,
прокинувся ледар
у власній кімнаті,
покліпав очима зі сну,
позіхнув —
і вмить пригадав
про пригоду нічну!

Підскочив хутчіш,
календар відшукав,
поглянув у нього —
і мало не впав:
з листочка,
де мусило йти
«понеділок»,
до нього
всміхнулося слово
«неділя»!..

Сергій,
не повіривши
власним очам,
ще швидше
гортать календарик
почав.
Гортав і гортав,
а листки шелестіли:
«Неділя, 
неділя, 
неділя...»

«Неділя!..»

— Урра-аа! —
заволав
третьокласник і ледар. —
Так, значить, 
до школи ходити 
не треба!
Так, значить, 
насправді
у тижні всі дні
віднині й довіку 
тепер —
вихідні!..

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

4

Тепер у Сергія —
свободи удосталь:
захочеш —
і зранку лягай собі
у постіль,
бо в школі уроків
нема все одно!
А хочеш —
іди в зоопарк 
чи в кіно...

Підкинув наш ледар
угору п'ятак —
і випало:
їхати у зоопарк!

Все б гарно!..
Та тільки —
трамваї не ходять,
бо транспорт увесь —
вихідний
відсьогодні!

«Ач, мудрі які
спочивати б їм тільки!» —
подумав Сергій —
і поплентався пішки...

Нарешті
дістався ледь-ледь
до воріт —
поглянув...
Та що це?!
Зачинено вхід!
А поруч —
об'ява висить 
на стіні:
«Тепер в зоопарку 
всі дні -
вихідні!»

Від розпачу в ледаря
зуб заболів,
ще й так,
що від болю
гуде в голові!

Помчав до лікарні
бідаха -
та марно!
Усі лікарі —
вихідні
у лікарнях...

Вернувся додому
наш ледар сумний.
Вмикає скоріше
екран рятівний,
а там,
на екрані —
слова лиш одні:
«У нас, 
в телестудії, 
всі —
вихідні!..»

 

 

5

І тут за хвилину
збагнув третьокласник,
що сталося в місті
страшенне нещастя,
бо всі —
не працюють,
бо всі —
спочивають!..

Лікарні закрито,
не ходять трамваї,
і годі чекати
від друзів листів —
всі пошти
зосталися без поштарів!

Шофери і вчені,
майстри і міністри —
ніхто
не працює
у нашому місті,
бо всі —
вихідні,
тож од ранку до ночі
роби — 
що завгодно,
гуляй — 
скільки хочеш!..

Так чом же 
ніхто не співа, 
не танцює?
Так чом же 
навколо всі люди 
сумують?
То звісно — чому!
Бо без праці та діла
не може 
лишатися довго
людина!
Бо лікар — не лікар,
коли не лікує,
бо кухар — не кухар,
коли не готує,
а льотчик — не льотчик,
коли він без неба...
Робота улюблена —
кожному треба!..

 

 

 

6

І стало 
Сергію страшніше,
ніж вчора!
І вигукнув він:
— У-у, негіднику чорний,
лукавий професор,
підступний фон Брукк!
Ех, тільки б 
мені ти потрапив 
до рук!..

І ледь він устиг
ці слова проказати —
як постать фон Брукка
з'явилась в кімнаті.

— Ти кликав?
Так ось я! —
сказав він Сергію.
— Хоч я -
вихідний,
та здійсню твою мрію!..

Сергія 
удруге не треба 
просити.
Усе зрозумівши,
він зойкнув щосили:
— Хай стане скоріше
усе, як раніше:
одна лиш неділя
хай буде у тижні!..

І тільки
останні слова
відлунали, -
здригнулась підлога —
і Брукка не стало...

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

7

І знову навколо усе —
як раніше:
всі дні,
як і треба,
у кожному тижні!

І знову
по рейках спішать
поїзди,
і знову
до друзів надходять
листи,
знов лікар —
лікує,
а кухар — готує,
і майстер
над справами зранку
мудрує,
спішать на роботу
в трамваях
міністри...
Всі — 
знову щасливі
у нашому місті!

Сергія тепер  
не взнати нікому:
уже не тікає
зі школи додому,
а разом із класом
саджає дерева,
збирає насіння
чи брухт металевий,
майструє шпаківні,
щоб птаство зустріти...

А так, як раніше,—
не думає жити,
бо знає чудово,
що радість і щастя
приходять не ледарям,
а роботящим!

 

Анатолій Костецький. Де літо живе. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Вірш - Казка про сім неділь у тижні.

 

За матеріалами: Анатолій Костецький. "Де літо живе?" Вірші для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Київ, видавництво «Веселка», 1986 р., 32 с.

 

 

Більше віршів Анатолія Костецького на нашому сайті:

Анатолій Костецький, вірші для дітей
Анатолій Костецький — улюбленець дітвори. Він служив дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. Ті книги — це велике художнє Дитяче місто, у якому живуть хлопчики та дівчатка, як і в житті, з найрізноманітнішими характерами. Письменник умів говорити зі своїми малими читачами про найскладніші життєві проблеми — з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно — із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію — стати письменником, і ця мрія його здійснилася. Анатолій Костецький написав близько тисячі віршів для дітей і багато цікавих прозових творів, які виховують дітей добром, щирістю і правдою. 

Останні коментарі до сторінки
«Анатолій Костецький. "Де літо живе?" (ілюстрована збірка віршів для дітей)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми