Дитячий канал «Хмаринка»: вивчаємо цифри, рахуємо до десяти (текст та відео українською для малят)
"А гіркого досвіду
нібито більше і не треба,
а він усе ж...
ну, ти тільки глянь...
з’являється і з’являється!
Хоча його...
такого гіркого...
нібито і так більш,
ніж достатньо.
Як спеки, коли вирує...
таке п’янке і невгамовне літо!..."(Володимир Даник)
Олена Лоза. Вірш "Весняна казочка"
"Ще під листям прілим
Їх не видко,
Та відгорнеш ковдру —
Мацюпонькі
Пролісків жовто-зелені дітки
Пнуть угору
Крихітні долоньки.
Визирнуть,
Тоді вже годі втримати!.."(Олена Лоза)
Олена Лоза. Поетична сторінка
Олена Лоза — поетеса, авторка пісень. Народилася 7 березня 1970 року в селищі Сахновщина Харківської області. За освітою — педагог, працювала вчителем молодших класів у Дубовогрядській ЗОШ.
Олег Гончаров – драматург, сценарист, композитор, дизайнер. Друкувався в "Страйк Ілюзій", "Авансцена", Драмовичок", в журналі "Дніпро", збірнику творів переможців "Корнійчуковська премія" (видавництво "Плутон"), "Як тебе не любити...", в Дебют-газеті, має збірник семи п'єс "Сім кроків до театру". Є автором 30 п'єс, котрі були в репертуарах театрів України, Білорусії, Німеччини, Канади, Росії; романи: "Савейна", "Юлька", "Ігри хакерів"; автор 39 реалізованих к/м анімаційних кіносценаріїв; є ілюстратором: "Савейна", "Сім кроків до театру", "Дзвони долі". "Казкові історії Русани та Данилка".
"У зеленому садочку, в затишній нірці жило мишаче сімейство. Тато, мама, старенька бабуся й ціла купа крихітних мишенят. Жили вони дружно й весело й дуже любили свою домівку. Була в них і чимала комірчина, де вони зберігали свої запаси: зернята, горішки, насіннячко. Було б у них і далі все добре, якби часом не надибав їхню хатинку допитливий кіт. Внадився щодня ходити! Прийде, розляжеться й очей не спускає з нірки. Оце до смаку припало йому спостерігати за тими мишенятами! А ті ж і носика бояться з нірки висунути! Ні тобі погратися, ні повеселитися у садочку! Добре, що хоч запаси великі, а як ні, — тоді біда!.." (Ольга Зубер)
"А футбол – це ж... море вражень! І щодо того, що, на щастя, удалося, і щодо того, шо... на жаль, ні. Отож і деякі з подібних вражень так чи інакше вихлюпуються у... афоризмах. У афоризмах на футбольну тематику..." (Володимир Даник)
«— Забери його! Забери! — оглушливо кричала незнайома пані.
Я притримував собаку Грамофона, який голосно гавкав на кошеня. Воно видряпалось на гілля липи, було крихітним, наче смугасте мишеня, і тепер перелякано нявчало. Не знаючи, кого боятися сильніше: собаки чи висоти. Чи, може, сотні сонячних зайців, які стрибали по гілках і листочках.
— Відтягни свого пса від дерева!
Напевно, ця пані у когось гостює і вирішила вигуляти своє кошеня.
— Малесенький мій, не бійся, зараз я тебе зніму, — її голос враз пом’якшав.
Та де там зніме: необхідно ж залізти високо на липу.
Ех, якби я мав руки завдовжки три метри кожна, то мені б вдалося зняти кошеня і притримати собаку водночас...» (Олена Більчук)
Прем’єра комедії-детектива "Катрін" відбулася у 2017 році у театрі “Вавилон” НПУ імені Петра Драгоманова у Києві (режисер - Ірина Савченко). П’єсу "Катрін" опубліковано у збірці п’єс Раїси Гончарової "Дзвони долі", яка побачила світ, завдяки Літконкурсу та підтримці КМДА у видавництві "Фенікс" у 2017 році.
Що таке "Image technology"?
«Я — камбала Ба. Мешкаю у Морі на дні. Але буваю скрізь: і майже біля повітря, і там, де багато великих небезпечних істот. Звичайно, мені трохи лячно запливати далеко. Але ж так багато цікавого навколо!
— Бо, Бо, гайда разом до ставридок!
Це мої молодші сестрички. Вони ще схожі на більшість звичайних рибок, а в мене вже почало переміщатися око. Коли я стану дорослою, обидва моїх ока опиняться на одному боці, цей бік стане верхом, інший — низом. І я плаватиму інакше.
У променях вечірнього Сонця маленькі ставридки світилися у воді то сріблястим, то зеленавим світлом. Вони гралися у хованки. Гра-тренування у хованки — наша найулюбленіша. І серед рибок найпоширеніша. Напевно, тому, що на риб полює чимало хижаків...» (Олена Більчук)
"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."(Сергій Губерначук)
"Боброві витребеньки" - як же звучатиме назва туристичної компанії польською та англійською?
Повість Олени Більчук "Зошити у лінії" складається з двох частин.
Читаймо!
"Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю. Слова, що в заголовку, належать одній із моїх викладачок – Дядищевій-Росовецькій Юлії Борисівні. Вона любила подекуди на парах наголошувати, що одне слово, яке не припадає під правила системи, може насправді змінити всю систему. А ще часто казала, що найцікавішим у будь-якій праці є те, що записане скраю, ззаду, де-небудь на виселках, у нотатках. У тих задвірках зазвичай зафіксовано блискучі ідеї, які виникли під час опрацювання. Тож зараз пропоную вам якраз те найцінніше, що я зібрала за шість років протирання штанів..." (Ольга Шарко)
"Любов до своєї Батьківщини — чи не найголовніший аспект виховання дітей. Людина, яка поважає державні символи та знає історію рідного краю, пишається національними героями та величними містами, має велику внутрішню силу. Саме такі люди здатні змінювати життя на краще. Дитячий канал "Хмаринка" створив цей розділ для загального сприйняття дитиною себе у державі, для надання інформації про країну, в якій вона живе." (Сергій Тученко)
"Основна місія дитячого каналу "Хмаринка", це навчання та виховання маленьких українців. Цей розділ створений саме з метою веселого та цікавого навчання. Разом з маленькою "Хмаринкою" ми можемо легко вивчити абетку, навчитися рахувати та розрізняти кольори, а головне — пізнавати світ навколо нас. Зібрані у цій добірці відео познайомлять дітей з комахами, птахами та тваринами, допоможуть більше дізнатися про зміну дня і ночі, а також зими та літа, розкриють таємницю виникнення різних природних явищ." (Сергій Тученко)
