«— Забери його! Забери! — оглушливо кричала незнайома пані.
Я притримував собаку Грамофона, який голосно гавкав на кошеня. Воно видряпалось на гілля липи, було крихітним, наче смугасте мишеня, і тепер перелякано нявчало. Не знаючи, кого боятися сильніше: собаки чи висоти. Чи, може, сотні сонячних зайців, які стрибали по гілках і листочках.
— Відтягни свого пса від дерева!
Напевно, ця пані у когось гостює і вирішила вигуляти своє кошеня.
— Малесенький мій, не бійся, зараз я тебе зніму, — її голос враз пом’якшав.
Та де там зніме: необхідно ж залізти високо на липу.
Ех, якби я мав руки завдовжки три метри кожна, то мені б вдалося зняти кошеня і притримати собаку водночас...» (Олена Більчук)
Прем’єра комедії-детектива "Катрін" відбулася у 2017 році у театрі “Вавилон” НПУ імені Петра Драгоманова у Києві (режисер - Ірина Савченко). П’єсу "Катрін" опубліковано у збірці п’єс Раїси Гончарової "Дзвони долі", яка побачила світ, завдяки Літконкурсу та підтримці КМДА у видавництві "Фенікс" у 2017 році.
Що таке "Image technology"?
«Я — камбала Ба. Мешкаю у Морі на дні. Але буваю скрізь: і майже біля повітря, і там, де багато великих небезпечних істот. Звичайно, мені трохи лячно запливати далеко. Але ж так багато цікавого навколо!
— Бо, Бо, гайда разом до ставридок!
Це мої молодші сестрички. Вони ще схожі на більшість звичайних рибок, а в мене вже почало переміщатися око. Коли я стану дорослою, обидва моїх ока опиняться на одному боці, цей бік стане верхом, інший — низом. І я плаватиму інакше.
У променях вечірнього Сонця маленькі ставридки світилися у воді то сріблястим, то зеленавим світлом. Вони гралися у хованки. Гра-тренування у хованки — наша найулюбленіша. І серед рибок найпоширеніша. Напевно, тому, що на риб полює чимало хижаків...» (Олена Більчук)
"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."(Сергій Губерначук)
"Боброві витребеньки" - як же звучатиме назва туристичної компанії польською та англійською?
Повість Олени Більчук "Зошити у лінії" складається з двох частин.
Читаймо!
"Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю. Слова, що в заголовку, належать одній із моїх викладачок – Дядищевій-Росовецькій Юлії Борисівні. Вона любила подекуди на парах наголошувати, що одне слово, яке не припадає під правила системи, може насправді змінити всю систему. А ще часто казала, що найцікавішим у будь-якій праці є те, що записане скраю, ззаду, де-небудь на виселках, у нотатках. У тих задвірках зазвичай зафіксовано блискучі ідеї, які виникли під час опрацювання. Тож зараз пропоную вам якраз те найцінніше, що я зібрала за шість років протирання штанів..." (Ольга Шарко)
"Любов до своєї Батьківщини — чи не найголовніший аспект виховання дітей. Людина, яка поважає державні символи та знає історію рідного краю, пишається національними героями та величними містами, має велику внутрішню силу. Саме такі люди здатні змінювати життя на краще. Дитячий канал "Хмаринка" створив цей розділ для загального сприйняття дитиною себе у державі, для надання інформації про країну, в якій вона живе." (Сергій Тученко)
"Основна місія дитячого каналу "Хмаринка", це навчання та виховання маленьких українців. Цей розділ створений саме з метою веселого та цікавого навчання. Разом з маленькою "Хмаринкою" ми можемо легко вивчити абетку, навчитися рахувати та розрізняти кольори, а головне — пізнавати світ навколо нас. Зібрані у цій добірці відео познайомлять дітей з комахами, птахами та тваринами, допоможуть більше дізнатися про зміну дня і ночі, а також зими та літа, розкриють таємницю виникнення різних природних явищ." (Сергій Тученко)
Дитячий канал «Хмаринка»: творчість і малювання (добірка відео для дітей українською мовою онлайн)
"Творчість у дитячому віці – важливий елемент виховання. Саме під час малювання, вишивання, або моделювання, чи будь-якої іншої подібної діяльності, дитина вчиться втілювати власні фантазії, матеріалізувати свої мрії. Цей розділ каналу "Хмаринка" присвячений саме творчості: подивившись ці відео, можна легко намалювати цікавих персонажів або зробити велику об’ємну сніжинку, щоб прикрасити свій простір до Нового року. А головне, можна пофантазувати та вдосконалити запропоновані нами напрацювання." (Сергій Тученко)
"Цей розділ створений для відпочинку. Тут Хмаринка розповідає дитячі казки, співає колискові та танцює веселі руханки. Відпочинок та розваги повинні займати у житті дитини чи не найбільшу частину, але вони повинні бути правильно організовані. Наприклад, якщо це вечір, то підійде казочка та колискова, якщо ранок – можна зробити зарядку під веселу руханку, у день, по між навчанням, краще провести час на свіжому повітрі. Саме так, дитина зможе засвоїти вивчене та залишатися у гарному настрої." (Сергій Тученко)
"Писанки Слобожанщини відомі своїми незабутніми рослинними орнаментами. Часточку зразків писанок Харківщини можна знайти в каталозі С. К. Кульжинського, куди вони потрапили завдяки старанням професора Миколи Федоровича Сумцова. Ще більше зразків можна побачити в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова. Мені пощастило отримати в подарунок (спасибі майстрині Анні Гібській) альбом з фотографіями відтворених писанок музею. На його сторінках я і побачила цю дивовижну писанку. Її орнамент приваблює простою красою, а дрібні елементи, що надаються до письма всім без виключення, можуть не тільки додати вправності пальцям, а й надихнути на щось більше..." (Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка)
У цьому розділі наші любі читачі дізнаються про різні цікавинки від творців мультиплікаційних пізнавальних фільмів для малят українською мовою Сергія та Альони Тученків.
Галина Римар. "Баєчка"
"Чи це правда, а чи ні —
вам судить, маленькі.
Я лиш баєчку скажу
тихо-помаленьку.
Феям не було роботи.
І таке буває!
Політали біля річки,
а тоді — по гаю.
— І пташки чомусь примовкли,
й рибки затужили.
Що б для них таке зробити,
щоби звеселіли?..."(Галина Римар)
"У садочку, що повниться пташиними піснями від самого світання, сивий дідуньо майструє колисоньку. У білій сорочці, з добрим настроєм, як і годиться. Не снідаючи, після ревної Молитви. Йому підсобляє тато. Малому Сергійкові це так цікаво! То він хутенько вніс дрівцят до печі - мама з бабунею попросили, і біжить до татка з дідусем. А дід Андрій усміхається..." (Галина Римар)
"Жили собі братик і сестричка. Жили гарно і дружно в хатині невеличкій. Хоч хатинка була маленька, але діти і мама прибирали її чистенько. Діти у мами були слухняні-слухняні і дуже чемні. Одного разу сестричка, братик і їхній друг, песик Бровко пішли до лісу по ягоди. Зайшли до лісу, а там суниці, чорниці, малинка, ожинка. Збирають вони ягоди, збирають, трішки балакають, веселі пісеньки співають. Аж раптом..." (Юлія Смаль)
"Десь високо-високо в горах, де зелені полонини, де, мов звивисті стрічки, плаї, де беруть початок чисті джерельця, де і сонечко, здавалось, ближче до землі, жив собі хлопчик Данилко – малий пастушок. Мав він білявого чубчика, сині, мов погідне літнє небо, оченята, рум'яні щоки та прудкі ноженята, які не знали втоми, бігаючи по гірських стежинах. Разом із дорослими вівчарями випасав хлопчик овечок на полонині. От пасе собі Данилко овечки, а рученята все щось майструють та майструють. То сопілочку голосисту, то топірець узорчастий, то тайстрину. Та ще багато чого умів робити хлопчик, усього і не перелічиш. І знали малого майстрика усі люди в довколишніх селах. Любили його, поважали. Та не тільки за рученята умілі, а й за серденько добре та щире. Бо ніколи нікого не кривдив, усім допомагав: чи то пораненій пташці, чи скривдженому дереву, ба, навіть дощовому струмкові, який збився з дороги, зачепився за велику каменюку і кружляв довкола неї, бо ніяк не міг потрапити у русло мами Річки..." (Марія Деленко)
