До цієї добірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі його твори:
Образливе слово
Огірки навколо колодязя
Одне-однісіньке в світі макове зернятко
Оля-чарівниця
Осінні сни клена
П’ять дубів
Пекар і кравець
Перед справедливим суддею
Перестелимо постіль дідусеві
Петрик і Павлик
Петро і Марійка
Пихата літера
Півень і сонце
Підлога буде чиста... А душа?
Пісню нікому не вбити!
Пісня Великого Сірого Каменя
По одному ковтку — найслабкішим
Подарунок бабусі
Поздоровляємо
Покинуте кошеня
Поле і луки
Похорон бабусі Марії
Права й ліва рука
Правда буває гірша за неправду
Прекрасна пісня жайворонка
Прийшла мама
Про що думала Марійка
Протоптали стежку
Пташина комора
Пурпурова квітка
Ремісник і Різець
Сашків корабель
Святкове вбрання
Сергійкова квітка
Сива волосинка
Сині оченята
Синій олівець
Скажи людині: «Доброго дня!»
Скільки ж я ранків проспав...
Склянка води
Сонце і Сонечко
Соромно перед соловейком
Співуча пір’їнка
Спляча книга
Старий пень
Суниці для Наталі
Суперечка двох книг
Сяюча вершина й кам’яниста стежина
Сьома дочка
Та й поклала кладочку
Таня усміхається!
Татусь — це не борода, а очі
Тепер ти станеш учнем людським
Тепер я знаю, яка красива Білорусія!
Тихо, бабуся відпочиває
Тополі в степу над шляхом
До цієї збірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі:
Оповідання та казки Василя Сухомлинського:
"Печу-печу хлібчик
Дітям на обідчик:
Меншому - менший,
Старшому - більший, -
Шусть у піч! Шусть у піч!"
(Українська народна забавлянка)
У цьому розділі знайдете вірші для дітей, що написали українські поети та поетеси:
Андрусяк Іван, Антонич Богдан-Ігор
Жарко Яків, Жиленко Ірина, Журлива Олена
Забашта Любов, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Завадович Роман
Нагорняк Володимир, Насипаний Віктор, Науменко Ольга, Нехода Іван
Олесь Олександр, Олійник Степан
Римар Галина, Репета Надія, Рильський Максим
Талалай Леонід, Терен Віктор, Тичина Павло, Токар Вероніка
Фалькович Григорій, Франко Іван
Хандожинська Юлія, Харченко Валентина, Хоросницька Марія, Храплива-Щур Леся
Чепурна Марія, Черінь Ганна, Чубач Ганна
Шаройко Василь, Шашкевич Маркіян, Шевченко Тарас, Шкрумеляк Юрко, Шовкошитний Володимир
"Як врятували горобця", "На долину біг бичок (за М. Наволочкінни)", "Гірські стрекалі", "Що за пташка?", "Бурундук", "Про курочку та півника", "Зайчик (за В. Гардзеєм)", "Художниця", Загадки - дитячі віршики Василя Шаройка, що увійшли до збірочки "Як врятували горобця".
У цій рубриці поговоримо про здоров'я - фізичне і психологічне. Розглянемо також питання вагітності, пологів та дитячої психології. Розкажемо про електронні термометри для дітей, обігрівачі для пеленальних столиків та чим краще годувати школяра в холодну пору року.
"Телеграма", "Зимові яблука" (Загадка-недомовка), "Річка сховалась", "В зими є ягідка одна" (Загадка), "Щедра зима", "Летять із гірки санки", "Мете метелиця" (Спогад про літо), "Завиває завірюха", "Зима щедрує по дворах", "Походеньки лиса", "Відлига", "Проводи зими", "Два плюс два", "Новорічна пригода", "Крихта хліба", "Гість зими", "Зелений острів", "Ожеледиця", "Забіліли сніги", "Зимовий сад", "Морозко", "Солодкий сніг", "Зимові квіти", "Зима будує літо", "Співучий лід", "Тьохкає крига" - вірші про зиму від українського дитячого поета Анатолія Качана.
У зимовому номері дитячого журналу "Барвінок" пропонуються віршики для дітей про зиму та новорічні свята: "Зима на возі" (Тамара Коломієць), "Щедрий вечір" (Володимир Коломієць), "Снігу, снігу" (Тетяна Скабард).
Вірші Марійки Підгірянки про зиму: "Зимовим шляхом", "Вечір іде", "Снігова баба", "Сипле сніг", "Колядка", "Ясенець", "Сніжок трясе", "Пташки взимку", "Сніжний пух", "Зима-Білосніжка", "Біжить зайчик по сніжку", "Сніжок трясе", "Чорне - білим", "Зима наступає", "Дзвіночки дзвонять дрібно", "Дід Мороз", "Казка про Діда Мороза та Бабу Завірюху", "Гай взимку", "На лижах", "Мороз".
"Зроблений зі снігу,
В нього ніс - морквинка.
Нас розвеселяє
Він біля будинку.
До морозу й вітру
Цей товстунчик звик.
Від тепла і сонця
Тане ..."(Тетяна Строкач)
"Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть."
(Українська народна загадка про зиму)
Казочки про зиму, Новий рік та Різдво, представленні на "Малій Сторінці", написали для діточок відомі українські та зарубіжні автори: Ганс Крістіан Андерсен, брати Грімм, Василь Сухомлинський, Катерина Перелісна, Леся Храплива-Щур, Ірина Мацко, Наталя Забіла, Оксана Іваненко, Ірина Жиленко, Микола Білкун, Яків Гончарук, Марія Пономаренко, Василь Струтинський, Валентина Вздульська, Юля Смаль, Василь Мельник, Юлія Хандожинська, Тетяна Винник, Леся Воронина, Ольга Зубер, Олена Більчук, Марія Деленко, Марія Дем'янюк, Галина Римар, Інга Квітка, Юлія Забіяка, Бондаренко Ксенія, Коломієць Аліса, Інна Паламарчук, Ольга Швиденко, Тетяна Прокоф’єва.
У цьому розділі пропонуємо почитати гарні оповідання для діточок про зиму, про свято Нового року та Різдвяні свята від наших сучасних авторів та класиків української літератури: Василя Сухомлинського, Олени Пчілки, Івана Багмута, Ярослава Стельмаха, Віктора Близнеця, Пилипа Бабанського, Остапа Вишні, Петра Короля, Галини Демченко, Олександра Копиленка, Олега Буценя, Андрія Бондарчука, Віктора Васильчука, Анатолія Давидова, Наталі Забіли, Івана Сенченка, Василя Струтинського, Василя Скуратівського, Івана Малковича, Олени Цегельської, Лесі Ворониної, Ніни Наркевич, Івана Соколова-Микитова, Бондаренко Ксенії, Оксани Давидової та інших.
До свята Різдва недовговічними віконними прикрасами ставали витинанки у вигляді звізд, хрестів, квітів. Часто їх розміщували по вертикалі й горизонталі, утворюючи великий хрест. У наш модернізований час паперовий зимовий декор, перейменований за радянських часів на сніжинки, розквітає також до свята Нового року й зникає перед весною. До зимових свят традиційно вирізують і до сьогодні витинанки-ангели. Їх клеять на шибках, а можуть кріпити на ниточці біля ікон, дитячих ліжечок, дверей, на книжкових полицях, біля люстри. Паперовий ангел, вирізаний у 80-х роках ХХ сторіччя, виглядає дуже натуралістично. До різдвяних свят виготовляють також гірлянди з паперу, які компонують з невеликих витинанок. сьогодні їх масово продукують із сучасних яскравих блискучих та міцних матеріалів.
Через детективні пригоди – до історії рідного краю. На сторінках книги – захоплююча мандрівка замками України, переплетення сучасного і минулого, містики і реальності, багато пригод і гумору. Це повість для школярів, яка вчить їх щирому патріотизму, навчає розрізняти справжнє і фальшиве. ... Усе почалося з того, що в сімейства Руснаків з`явилася Машка - пошарпаний, але все ж нічогенький автомобільчик. А далі... привид повідомив, що старовинна реліквія у небезпеці, - і почалися шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках козацької шаблі...
"Молода яблунька у приміському саду зацвіла цього року вперше. Була вона вже височенька, цвіту на гілках розсипалось рясно-рясно, і вона невимовно пишалася ним.
— От побачите,— шелестіла то до одної, то до другої своєї сусідки — старих розлогих яблунь,— побачите, скільки плодів буде в мене восени. Великих, одне в одне, жовто-рум’яних, адже я — сорту золотий ренет. Правда, гарна назва?
— Правда,— відповідали літні дерева, тепло усміхаючись на її слова..." (Зірка Мензатюк)
"Пройшов дощ, пісок вологий, то дівчатка пекли торти: один з ромашками, другий з нагідка́ми, третій, найкращий, з трояндовими пелюстками. Івась допомагав, квіточки збирав. Коли раптом, мов шуря-буря, не знати звідки з’явився змій. Був він трошки дурний, але ж зовні того не видно. "Ану, хто буде зі мною битися?" — заревів він. Діти розбіглися, як миші. Тільки Івась лишився, бо дуже злякався. Так злякався, що його ніжки мов приросли до землі..." (Зірка Мензатюк)
"Настуня сиділа на кухні одна. Скоро Новий рік, а їй проте нітрохи не весело. Тато у своїх важливих справах поїхав аж на Кавказ, мама захворіла. Учора вона ходила удвох з Настунею по ялинкові іграшки й, видно, простудилася. Що ж це буде за свято?! А дідусь-лісовичок з учорашніх покупок стоїть на підвіконні і знай поблискує зеленою бородою, ще й підморгує. "Не моргай. Ти не справжній, ти скляний",— прошепотіла Настуня. Дідусь-лісовичок нахмурився. «Начеб образився?» — здивувалася мала. А що вона не любила, аби хто-небудь гнівався, то мовила: "Я не хотіла тебе скривдити. Я просто не чула, щоб справжні лісовики продавалися в магазині іграшок". І тут, уявіть собі, лісовичок заговорив..." (Зірка Мензатюк)
"... Біжить їжак. "Оце,— каже,— нитки несу. Дома жінка і чотири дочки, голки свої, нитки матимуть,— хай вишивають рушники". Дорогою — автобуси, мотоцикли, ще й віз торохтить колесами. їде дід Микола,— поросят продав, тепер везе бочку соснову. Баба в ній наквасить капусти, буде до пиріжків, до вареників, на капусняк та й так до картоплі. Їде Катруся — з новим свищиком. Я-ак свисне в нього — всі страховища повтікають, і не буде чого боятися..." (Зірка Мензатюк)