Збірка віршів Катерини Перелісної

Катерина Перелісна

ХТО Я

Хто я, що я? — Хочеш знати?
Українка моя мати,
Й батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни,
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.

********

УКЛОНЮСЯ

Гарна ти, матусю,
люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
як любить родину,
мову нашу гарну,
рідну Україну.
Буду українка,
як і ти, матусю,
і за ту науку
я тобі вклонюся!

*********

МОЯ МАМА

Дорогенька моя мамо,
Нині твоє свято.
Про любов твою і труди
Хочу всім сказати.
З ранку в мами на обличчі
Ласка, усміх сяє.
Одягнутись, чисто вмитись
Мені помагає.
Віршиків мене навчає,
Пісні, гри, забави,
Книжечки мені читає
Гарні та цікаві.
Мама каже мені щиро
До Бога молитись,
Щоб чужого не торкати
І з дітьми не битись.
Вчить пізнати і любити
Нашу мову рідну
І потішить, поцілує,
Як стовчу коліно.
Ввечері для мене мама
Одяг вишиває,
Казочку чудову каже,
Як до сну лягаю.
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю!

********

ДУЖЕ ЛЮБЛЮ

Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу.
Ти знаєшь, матусю,
Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєшь,
І я тебе дуже люблю!

*********

ГАРНЕ СЛОВО

Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!
- Мамо, кашки! – кашка є.
- Мамо, чаю! – вже наллє.
- Мамо, спатки! – вже роздітий,
І у ліжку, і укритий.
- Мамо, ніжку зав'яжи!
- Мамо, казку розкажи!
Мама! Мама! – гарне слово,
Тільки скажеш – все готово!

**********

ГАЛЮСЯ

У Галюсі є мамуся,
У мамусі є матуся,
А мамусина матуся —
То Галюсина бабуся.
А у тата є татусь,
Для Галюсі він — дідусь!
І ще знайте, що Галюся —
Внучка діда і бабусі!

********

ДИТЯЧА МОЛИТВА

Пошли нам, Боже, маленьким дітям,
Щастя, здоров'я на довгі літа!
Щоб виростали розумні й сильні,
Душею чисті і серцем вільні!
Щоб нам світила зіронька волі,
Щоб ми не знали лиха ніколи.

*********

ПИСАНКА

Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої й нема.
Мамa тілки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала диву-пташку,
Віцім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала ––
Зіпсивала п’ять яєсь, ––
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодец!»

Я цю писанку, напевно,
Для Івана залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

*********

ЗИМА І ВЕСНА

У куточку під парканом
Сніг біліє — там зима!
А де сонечко дістане,
Снігу й крапельки нема.
Там вже травка зеленіє
Й сині проліски цвітуть,
Черв'ячок вже землю риє,
А пташки гніздечка в'ють.

*********

ВЕСНА

Що з весною настає?
— Сніг у полі розтає.
А чому то так буває?
— Сонце його пригріває.
Що ж синіє на землі?
— Ніжні проліски малі.
А що пнеться з-під листа?
— То травичка вироста.
А над полем що бринить?
— Любий жайворон дзвенить.

*********

ВЕСНЯНКА

Виграва сопілонька
У ліску,
Красується зємленька
У вінку.
Вітерець пустуючи
Шамотить,
Молодеє листячко
Мерехтить.
А у полі житечка
Оксамит,
А над полем — сонечко
І блакить.
І мов легкі човники
На морях,
Плинуть білі хмароньки
В небесах.
І на річці хвилечка
Мов жива,
А у лісі сопілонька
Виграва.

*********

ВЕРБА

Тане сніг, течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м'якенькі, як пушок,
Ніжні, як шовкові,
Ясно дивляться з гілок
Котики вербові.

**********

ПРОЛІСОК

Я — пролісок синенький,
І перший на весні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну.

**********

ДВІ КВІТОЧКИ

Дві квіточки розквітли
У нашому садку,
Свіженьку і привітні,
У мокрому сніжку.

То пролісок синенький
І білий первоцвіт
Шепочуть веселенько:
"Весняний вам привіт!"

*********

КРОКУС

Гарно,тепло у садку,
Снігу вже немає...
Із-під листя у кутку
Крокус виглядає.
Наче золотом горять
Пелюстки жовтенькі,
І листочки мерехтять,
Ніжні, зелененькі.

*********

КУЛЬБАБИ

Вчора травка зеленіла,
А кульбабок не було,
А сьогодні, гляньте, скільки
Їх жовтеньких розцвіло.
Ах, які вони м’якенькі,
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.

********

КОНВАЛІЇ

Дрібнесенькі дзвіночки,
Неначе воскові,
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно запашненькі,
Найкращі із квіток,
Конвалії біленькі
Зовуть нас у лісок.

********

ДОЩИК

Іди, дощику, іди,
На городи, на сади,
На траву, на квіти,
Що садили діти.
Щоб травичка підросла,
Щоб квіточка розцвіла,
Щоб дітки маленькі
Росли здоровенькі!

********

ЛІТО

Зеленая травичка,
прозорая водичка,
Край водички — дубочок,
За дубочком —лісочок.
А у лісі ягідки,
І квітоньки, і пташки,
І зайчики малесенькі,
І білочки рудесенькі.

********

ТЕПЛИЙ ДОЩИК

Дощику дрібненький
Дощику тепленький,
Просять тебе діти,
Поливай їм квіти,
Щоб було в садочку
Гарно, як в віночку.

*******

ЧЕРЕВИЧКИ

От недобрі черевички!
Завжди лізуть до водички!
Неслухняні вони дуже,
Все шукають, де калюжі...
Хлюп та хлюп! - і вже брудні.
Горе мамі... і мені.

********

СПЕКА

Ну, та й спека! Ну, жарота!
Хоч би вітер подихнув!
Он Бровко аж під ворота
Яму вирив і заснув!

Ну, а ми - гайда на річку!
Там і верби і вода!
А під лісом є сунички...
Там і спека - не біда!

********

БУЗОК

Один бузок ось під вікном,
А другий біля ґанку.
Один синенький, а отой
Біленький, як сметанка.
Обидва ніжні, запашні,
Аж дух вам забиває,
І кожна гілка, як букет,
Із листя виглядає.

********

СТОКРОТКИ

У траві густій, зеленій
Квіточки біленькі,
Дуже схожі на ромени,
Тільки що дрібненькі.
І листочків мало мають,
Ніжки в них короткі...
Ну, та всі напевно знають
Це малі стокротки.

********

НЕ ЗАБУДЬ!

Незабудки голубенькі,
Дуже ніжні і малі,
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
І такі вони несмілі,
Налякав їх хтось, мабуть.

*******

ВОЛОШКИ

Бо ми квіти — ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
Нас не люблять хлібороби,
Бур'янами нас зовуть,
А діткам ми до вподоби —
З нас вінки вони плетуть.

*********

ДЗВІНОЧКИ

Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі.
Ми — волошки, наші квіти
Голубіють на полях:
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.

*********

ДО САДОЧКА

До дитячого садочка
Йдуть веселі діточки,
Будуть вчитися ліпити,
Малюватимуть хатки.

Зроблять квіти для віночка,
Вивчать віршики, пісні.
А казки такі почують,
Що розкажуть і мені...

**********

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею
підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
підіймать!
Видно, вам не доведеться
танцювать!

Тут як зірвуться листочки
із дубка,
із вербички, із берези,
із кленка,—
хто червоний, хто жовтавий,
хто рудий,
а хто трішечки зелений —
молодий.
Як закрутяться у танці
угорі!
І низенько над землею,
у дворі.
Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду! От хто вміє танцювати
до ладу!

*********

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
Тихо-ніжно ходить.

*********

ОСІННІЙ ВІТЕР

Ой, шумить холодний вітер,
Аж гуде,
Жовте листячко тріпоче
Де-не-де,
А берізка гілочками
Вся тремтить:
«Ой, не рви ти, вітре, коси
Хоч на мить!
Бо замерзну я без листя
У снігу!»
Вітер листя обриває:
«Гу-гу-гу!
Не замерзнеш ти під снігом,
А заснеш,
А навесні свіжі коси
Заплетеш».

**********

ЗАВОРОЖЕНИЙ САД

Ще учора чорнобривці
майоріли у садку,
і жоржини красувались
за шипшиною в кутку.
А сьогодні... Де все ділось?
Білим снігом замело —
ні жоржин, ні чорнобривців,
наче їх і не було!
Біля ґанку вишня — біла,
наче знову зацвіла,
а ялинка на верхівку білу шапку натягла.
Біло, тихо все навколо,
- хтось садок заворожив
і пухкий сріблястий килим
самоцвітами розшив.

**********

САНОЧКИ

Гарні сани, та скривились
На досаду дітворі:
Тільки сядеш – вже й скотились…
Через голову з гори!

В сніг упасти – то не смішки!
А санки гег-ген летять!
І доводиться вже пішки
Нам санчата доганять.

**********

СНІГУ, БІЛИЙ СНІЖКУ

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору. 

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

*********

СНІЖОК

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору!

Тут діти маленькі
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

**********

МОРОЗ

Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
– Відчиніть мені!

Та пустіть погрітися,
Хоч біля дверей…
Бачу, як вам весело!
Скільки тут дітей!

Ех, якби на вулиці
Я їх запопав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!

А то, бач, за стінами,
У теплі сидять
І пороздягалися
Та ще й цвірінчать!

*********

ДЛЯ ПОТІШЕЧКИ

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!

*********

ВІХОЛА

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!

********

БІДНИЙ ЗАЙЧИК

По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти?
Щось поїсти.
Треба швидше у лісочок,
Де стоїть старий пеньочок.
Сніг лапками розгрібати
І корінці там шукати.
Аби кори трохи згризти....
Ой, як хоче зайчик їсти!

*********

МОЯ ЯЛИНОЧКА

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!

*********

КОЛЯДА

На Святвечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша,
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти,
Й під полою прив'язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч і з снігом, позбирали,
А горішки погубились —
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!

*********

ЩЕДРИК

Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…

Та маю в кишені
Гороху з півжмені.
Сію, вію жито
У зимі на літо.

Нехай Бог поможе,
Щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
Мене не забудьте!

**********

ЧАПЛЯ

Диба чапля по болоту-
Чапу-чапу! Чап-чалап!
Поглядає, чи немає
Де малих зелених жаб
Враз пригнулась,
Дзьоб розкрила,
Щоб відразу ухопить,
А з-під ніг у неї жабка –
Стриб! І зникла в одну мить!

**********

ПЕРЕЛЯК

Ой, летіли три ворони
Всі підряд,
Побачили на ставочку
Жабенят.
Закричали три ворони:
«Кра! Кра! Кра!»
Полякались жабенята:
«Ква! Ква! Ква!»
Пострибали у водицю
Стриб, стриб, стриб!
Полякали у ставочку
Риб, риб, риб!

*********

РАВЛИК

Онде равлик повзе,
Свою хатку везе.
Хатка в равлика чудна —
На спині вона.
Коли равлик спочиває,
Ріжки й ніжку в ній ховає.

**********

ГРИБ

Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб!
Отакий товстезний,
Отакий грубезний,
Бриль на голові,
А нога в траві.
Диб-диб-диб!
Біля пенька гриб.

*********

ВОЯКА

- А куди ти, синку, йдеш?
- На війну, татусю.
- Нащо ж ти дрючок береш?
- Бо гусей боюся.

- Нащо ж хліба стільки взяв?
- То для пса чужого,
Щоб мене він не займав,
Як піду проз нього.

- А мотузку нащо сплів?
- Прив' язать гармату,
Щоб бува де не згубив,
Як стану тікати.