Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Зірка Мензатюк. Як автобус мандрував. Малюнки Ніни Коваль та Олександра Коваля"Був собі автобус. "Ну і що? — скажеш ти.— Автобусів тисячі." Воно правда: у світі немало цікавіших речей. Та незвичайні пригоди трапились саме з простим приміським автобусом, до всього ще й не новим. Отож був собі веселий деренчливий автобусик з потертими сидіннями і припилюженими боками. Його колеса добре знали й асфальт, і кам’янисті гірські шляхи, адже бігав він з далекого села до Коломиї, тоді з Коломиї знов у село, і так щодня туди-сюди, туди-сюди. Часом він їхав майже порожній, а то набивалося стільки людей, що ніде й повернутися, знадвору ж просили: посуньтеся на півчоловіка! І в автобус втискалося ще з десяток пасажирів з кошиками й бесагами, ліжниками й дубовими бочечками, свіжими коломийськими калачами, коробками з чобітьми, новими каструлями, з молдавським виноградом і ванільними булками дітям на гостинці. Все це неодмінно поміщалось, і, що цікаво, люди ніколи не сварилися. Навпаки, вони ще й підсміювалися над тиснявою та над своїм торгуванням, бо, як ви, напевно, здогадалися, так завізно бувало у ярмарковий день..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Молоданчик. Великодня казка. Малюнок Миколи Капусти."За Прутом є село, за селом — гора, а на горі лісок-перелісок, такий невеличкий, що його можна оббігти довкола. У тому лісочку живе мавка-зеленавка, мала, як і він. Взимку вона спала в сухому листячку, а поверх листя лежав сніг. Але прийшла весна, сніжок розтав, і мавка прокинулась. "Що це дзвенить, мов чисте срібло, аж мене розбудило? Може, це ви, струмочки?" — спитала вона. "Ні, мавко. Ми дзюрчимо не перший день, але ти не будилася", — відповіли струмки. "То, може, це ти, берізко?" "Я всю зиму дзвонила обмерзлими гілочками, — сказала берізка. — Але ти того не чула". "Тоді, напевно, це вітер, що гуляє над горою?" "Ні, мавко, не я це. Я взимку дзвенів-свистів, мів летючими снігами, а тепер я тихий і лагідний". "То хто ж воно?" — роззирнулася мавка довкола й побачила на лужку, на узліссі, дівчаток. Вони бігали й сміялися голосно-голосно, аж котилася луна. Адже почалися канікули, і нарешті була весна: тепле сонечко й воля гратися скільки захочеш. "Он хто мене розбудив", — усміхнулася мавка, бо цих дівчаток вона знала від торік: Марусю, Олюсю і старшеньку Миросю. "Скоро Великдень, — тим часом казала до менших дівчаток Мирося. — А ви ще не навчилися веснянок". "Таки ні..." — кивнули Маруся й Олюся. "Я знаю «Молоданчика». Мене бабуся навчила, а я навчу вас!"" (Зірка Мензатюк)

Зірковий десант. Потап, Педан та Горбунов створили дитячі книги з видавництвом Ранок

Зірки українського шоу-бізу прийняли запрошення #ЗафрендиПрироду та "заговорили"  до маленьких екозахисників за допомогою фанових книг із реальними історіями про життя тварин. Пропозицію пофрендитися із природою вніс ніхто інший, як супермен, у якого вже давно у списку справ миготить дуже важлива — врятувати планету від екокатастрофи.  

Вже з 1 травня почнеться передпродаж книг серії "Зірки PRO". 30 грн. від продажу кожної книги буде перераховано на збереження флори та фауни України. На фестивалі "Книжковий Арсенал" у Києві наприкінці весни відбудеться інтерактивна презентація книг за участі зіркових  авторів. 

 

І

"Іменинний обід"

"Іменинний обід" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"

"Іванова хата горить" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"

"Іванова хата горить" - зі збірки "Хліб, труд і пісня" 

Іван Андрусяк. Третій сніг, уривок. Малюнки Ольги Кузнєцової"Перший сніг цього року випав дуже рано, ще на початку листопада. Він був мокрим, липким і свого запаху ще не мав. Пахнув прілим листям, присохлими бур’янами й утомленим вітром, який завжди в лісі трохи розгублений, а часом і боязкий. Вибравшись ізранку зі своєї хатки на галявині в заростях терену, старанно замаскованої купою сухого гілляччя, їжак Петро зітхнув. Брудні клапті першого снігу скапували поміж гілок, навіваючи думки про застуду, ангіну й гірку мікстуру, яку доведеться пити, пропускаючи школу. А ще про те, що за першим снігом неодмінно прийде перший мороз, а отже, в його рідні кущі скоро навідаються ласі істоти. Бо ягоди терену достигають із першим морозом, а доти вони терпкі й несмачні..." (Іван Андрусяк)

Іван Андрусяк. Як подружитися з Чакалкою. Мізансцена з п’єси для дитячого театру за мотивами повісті Івана Андрусяка Стефа і її Чакалка. Ілюстрації Ольги Кузнєцової "Як подружитися з Чакалкою" - мізансцена з п’єси для дитячого театру за мотивами повісті Івана Андрусяка "Стефа і її Чакалка". Чакалка, казкове страшидло, приходить уночі до неслухняної дитини, забирає її у звуконепроникний мішок, несе в темний ліс... Так починаються веселі розбишацькі пригоди дітлахів…

 

 

Іван Андрусяк, збірка Лякація, добірка віршів для дітей, Пісня, Рибалки, У морі жаби не живуть, Лякація, Про вміння читати, Тринадцятий трамвайВірші сучасного українського поета Івана Андрусяка: "Пісня", "Рибалки", "У морі жаби не живуть", "Лякація", "Про вміння читати", "Тринадцятий трамвай". 

Іван Андрусяк. Кабан дикий — хвіст великий. Повість для дітей. Малюнки Світлани Сови.У цій книжці ви знову зустрінетеся з героями повісті Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка», які полюбилися не лише багатьом юним читачам, а й навіть їхнім батькам. Екскурсія осіннім лісом – захоплююча штука, особливо якщо її веде сама Чакалка... Утім, не радійте передчасно, бо на весь клас чекає тут страшна небезпека! Колишні Чакалчині приятелі, Бабай і його страшидла, задумали ВЕЛИКУ ПОМСТУ!!! І хтозна, чим би все закінчилось, якби не кмітлива Стефа, безстрашний зайчик Куслапко та їхні нові лісові друзі...

Іван Андрусяк, вірші для дітейІван Михайлович Андрусяк - відомий український поет, прозаїк, автор багатьої творів для дітей, талановитий літературний критик та перекладач. Народився він 28 грудня 1968 року в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області. Закінчив філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені В.С. Стефаника. Живе в Березані під Києвом, працює головним редактором видавництва «Фонтан казок».

 

Іван Андрусяк. Повісті для дітейПовісті Івана Андрусяка: «Стефа і її Чакалка», «Кабан дикий – хвост великий».

 

Іван Андрусяк. Вісім днів із життя Бурундука. Повість для дітей. Ілюстрації Ганни Осадко.Повість Івана Андрусяка з ілюстраціями Ганни Осадко «Вісім днів із життя Бурундука» — один із найуславленіших у сучасній українській лі­тературі творів для молодших підлітків. 2013 року вона увійшла до пре­стижного каталогу найкращих дитячих книжок світу «White Ravens» («Білі Круки»).

Іван Андрусяк. Третій сніг, уривок. Малюнки Ольги Кузнєцової"Третій сніг" (уривок), "Як подружитися з Чакалкою" (мізансцена з п’єси для дитячого театру), повісті-казки "Стефа і її Чакалка" та "Вісім днів із життя Бурундука", повість "Кабан дикий – хвіст великий", кілька віршів зі збірок "Лякація", "Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад", "М’яке і пухнасте" та інші казкові твори Івана Андрусяка представлені на "Малій Сторінці".

Іван Багмут. Життя та творчість.Письменник Іван Андріанович Багмут був невситимим мандрівником. Свою любов до подорожей пояснював так: «Бачити життя, людей, свою країну. Ні, не так. Насамперед хотіти бачити. Так хотіти, щоб ви не могли всидіти вдома! А щоб так хотіти, треба любити. Любити людей, природу, любити життя». Маршрути подорожей Івана Андріановича пролягали через Карелію, Алтай, узбережжя Охотського моря, Казахстан, Індію, Європу, Кубу… Письменникові не один раз доводилось ризикувати життям: то він висів у горах над проваллям (був альпіністом), то потрапляв у страшні сибірські хуртовини, а то долав на плотах річкові пороги. І всюди були зустрічі з цікавими людьми, споглядання природи, знайомство з різним способом життя. Оскільки Іван Андріанович мав поетичну душу і легко сходився з людьми, це стало багатим підґрунтям для написання його творів — нарисів, оповідань, повістей.

Іван Багмут. Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим. Повість для дітей. Малюнок Миколи Стороженка."Може, декому видасться дивним, що кіт узявся за літературу, але це цілком зрозуміло. Річ у тім, що котові випадає бути свідком таких моментів у житті людини, які сховані від суспільства - кіт чує розмови, що точаться в родині, бачить, що роблять люди, коли їх ніхто не бачить. Словом, я перебуваю в таких умовах, в яких не може бути жоден письменник, і можу писати про те, що справді бачив і чув, не домислюючи і не вигадуючи, як то змушений робити письменник-людина. Взявся я за перо ще й тому, що деякі вчинки людей дивують мене. Я хотів поділитися з людьми враженнями від їхнього життя, щоб вони поглянули на себе, так би мовити, збоку, бо ж збоку краще видно і достойності, і хиби. На жаль, письменник, який редагував мій рукопис, дещо викреслив з того, що було написано цікавого про людину..." (Іван Багмут)

Українські казки для дітей, Іван Керницький, Казка про нерозумне"Посперечалися одного разу Олівець з Гумкою, хто з них достойніший і потрібніший малому учневі Юрку. А треба вам ще знати, що Олівець дуже гордився своїм чудовим  почерком, а Гумка була страшенно  вперта... Так Олівець писав, а Гумка витирала. Поки не залишилась від них  купка пилюки... Настав ранок. Зійшло сонце. В кімнату ввірвався свіжий вітерець і змів із письмового столу купку сміттячка - все,  що залишилося від Олівця  й  Гумки. Ось яка історія сталася, браття. Обидва наші герої загинули дарма. Так воно не раз і  між людьми буває." (Іван Керницький)

 

Іван Коваленко. Колискова"Спи, мій хлопчику малий,
Оченя свої закрий.
Лист тріпоче,
Спати хоче.
Спи, мій хлопчику малий..."

(Іван Коваленко)

Іван Крилов. Свиня під Дубом. Байка - українською мовою.   "Свиня під Дубом віковим
   Наїлась жолудів досхочу, до відвала;
   Наївшись, виспалась під ним;
   А потім, очі продираючи підняла,
   І рилом корінь Дуба підривати стала.
   "Адже це дереву біда, -

Їй з Дуба Ворон промовля, -
Коли коріння ти оголиш, воно засохнуть може..." (Іван Крилов)

 

Вірші Івана Малковича. З нічних молитов."Господи, літа стебельце 
всели до самітніх душ, 
дай кожному звити кубельце, 
і не поруш..."

(Іван Малкович)

"Все у нас, бачиш, не так: 
ранок долину залляв, 
лісу сосновий їжак 
сонце на спину узяв..."

(Іван Малкович)

вірші для дітей, Іван Малкович, Свічечка букви ї, Напучування сільського вчителя"Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»..."

(Іван Малкович)


Всього:
2688
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 67
62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми