Зірка Мензатюк. "Писанка" (Великодня казка)

Зірка Мензатюк

ПИСАНКА

Великодня казка

- Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! - закудкудакала курка на весь двір. - Та гарне ж: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак!
Під хатою на стільчику грілась проти сонечка бабуня Марія.
-    Яйце? Та кругле, біленьке! Візьму його на писанку.
І вона поклала яйце в решето до таких же, як воно, білих та кругленьких. 
Тоді розтопила ярого воску:
-    Ходи-но, Івасику, писанки писати!
Взяла бабуня писачок. Р-раз! - і лягла на яйце гаряча лінія. Два! - і розкреслилось яйце навхрест.
-    Бабулю, чуєш, бабуню! - запитав Івасик. - Що це за квіточка у тебе намалювалася?
-    То, Івасику, не квіточка. То знак сонечка золотого.
-    Бабуню, чуєш, бабуню! - знов Івасик. - А що то за цяточки-крапочки навхрест між промінням?
-    Не цяточки, Івасику. То чарівні знаки дощу.
Розписала бабуня писанку, в фарбі пофарбувала, - і стала писанка доладна, барвиста!
Настав Великдень. Покликала бабуня Марія Петрика, Івасика, Оксанку, Василинку - всіх своїх онучат.
-    Нате, онучата, по писанці. Гайда викочуватись!
Покотив Івась свою писанку:
-    Ану, хто до неї докотити зуміє?
Котять діти писанками; на них вербички, та хрестики, та клинці-вітрячки, та вигадливі поясочки так і мерехтять!
А в небі сонце сміється, світлом розлипається.
-    Чи будеш ти, сонечко, весь рік щедро світити? - питає в нього яйце-писанка.
-    Буду, буду, бо на тобі мій таємний, знак. Ти котишся - мене до землі приворожуєш!
-    А чи будеш, дощику, землю поливати, зілля напувати?
-    Буду, буду, бо на тобі і мій знак магічний. Ти по землі котишся - мої струни-срібнодзвони до неї прив’язуєш!..
По двору курка нипала. Стала, видивляється на писанку.
-    Що воно за яйце-райце, барвисте й зірчасте? Мабуть, самого сонця дитя. Я б такого зроду не знесла...
А писанка котиться по землі: тож буде сонце, будуть дощі й роси, буде в світі щастя! Хто його шукатиме - неодмінно знайде.

За матеріалами: "Соняшник". Журнал для дітей. Головний редактор Юрій Сердюк. №3-4 1992 р., стор. 10-11. Малюнок Юлії Мохірєвої.

Дивіться також на нашому сайті:

"Колись малою я любила читати, сидячи на горісі. Гілля навколо було мов зелене шатро, я опинялася мовби в інакшому, таємничому світі. А ще, правду кажучи, я ховалася. Батьки не схвалювали мого читання-всього-підряд. Тепер розумію чому. Книжки — як друзі. Є серед них надійні і справжні. Є й такі, на які просто марнуєш час." (Зірка Мензатюк)

 

 

 

 

 

 

Великодні казки для дітей від українських авторів

Великодні казочки для дітей, що увійшли до цієї добірочки, написали Леся Храплива-Щур, Ірина Мацко, Петро Волиняк, Оляна Рута та інші українські автори.

 

Великодні оповідання для дітей

Цікаві оповідання про Великдень:"Пасочка" (з народного),   "Великдень" Андрія М'ястківського, "Лесина квітка" Ніни Наркевич та інші.

 

Вірші про Великдень:

Пропонуємо до Свята Великодня вірши Катерини Перелісної,  Лесі Храпливої, Леоніда Полтави, Олекси Стефановича, Ігоря Січовика, Михайла Левицького, Леоніда Глібова, Романа Завадовича, Леоніда Глібова, Дмитра Чередниченка, Григорія Чупринки, Степана Жупаніна, Олександра Олеся та інших.