Збірка дитячих віршів від Ганни Чубач

Ганна Чубач

БІЛА ЧАПЛЯ

Білa чапля всіх дурила:
– Я кожух собі купила!
Ще куплю собі хустину
І зостанусь тут на зиму!

Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук.
Навіть равлик-недовіра,
Але й він у те повірив.

Тільки жаба-крекотуха
Не хотіла чаплю слухать –
Все стрибала по болоті
Й випускала крик із рота:

– Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Ти зимуєш на чужині!

Ще земля не стала біла –
Чапля в вирій відлетіла.
Дивувався сорний жук,
І метелик, і павук.

Плакав равлик-недовіра:
– А я вірив! А я вірив!

Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті -
Переможемо крекотала:
– Я ж казала! Я ж казала!

* * *

Я БЕРУ СВОЄ ВІДЕРЦЕ

Я беру своє відерце
І біжу мерщій по воду,
Бо чекають на городі
Помідори й огірки.
 
Цілу ніч вони не спали –
Раннє сонце виглядали.
Хочуть їсти, хочуть пити,
Та не вміють говорити.

Ні очей, ні вух не мають,
Та мене вони впізнають.
їх щоранку напуваю,
Я їм пісеньку співаю.

Помідори червоніють,
Бо подякувать не вміють.
А зелені огірки
Тулять листя до руки.

* * *

ЛАСИЙ КІТ ІВАШКО

Ласий кіт Івашко
Так зітхає важко.
Впала сіра мишка
У порожню пляшку.

Впала сіра мишка
Аж на саме денце.
Як її дістати?
Це ж бо не відерце!

– Вилізай! Не бійся! –
Кіт просив у миші, –
Я для тебе в мисці
Молока залишу!

Вилізай! Не бійся! –
Кіт благав до ночі.
Тільки вперта мишка
Слухати не хоче.

Чеше круглі вушка,
Хвостиком махає.
А голодний котик
Пляшку обіймає.

І таке надумав
Ласий кіт Івашко:
– Я закину вудку
В цю глибоку пляшку!

Миша – це не риба!
Упіймаю хутко!
І побіг Івашко
Позичати вудку.

А тим часом миші –
Сестри чорноокі –
Кинули ту пляшку
На долівку боком.

Утекла сіренька
До матусі в нірку.
А ласун Івашко
Досі плаче гірко.

– Ой, не плач так гірко,
Котику Івашку,
Подивися, діти
Принесли ковбаску!

* * *

ДВА МАЛЕНЬКІ БАРАНЦІ

Два маленькі баранці
Напекли собі млинців:
– Ой! Ой!

Біля столу сіли
І все зразу зїли:
– Гам! Гам!

Два маленькі баранці
Захотіли ще млинців:
– Дай! Дай!

Та вже масла – мало
І муки - не стало:
– Зле! Зле!

Два маленькі баранці
З-за неспечених млинців
Билися рогами:
– Гуп, гуп!
Тупали ногами:
– Туп, туп!

А коли втомилися,
Зразу помирилися:
– Так! Так!

Спритно обтрусилися,
Біля столу всілися
– Ох! Ох!

І листком капусти
Щиро поділилися:
– Хрум! Хрум!

Отакі от молодці
Два маленькі баранці
Отакі!

* * *

РАВЛИКИ

Равлик равлика любив –
Щиро в гості запросив.
Той приповз у гості вранці,
І сидить у власній хатці.

Прилетіли два джмелі,
Галасливі, хоч малі.
Над квітками вються,
З равликів сміються:

– Нащо в гості звати,
Як не пригощати?

Равлик-гість сказав джмелям:
– Друга кривдити не дам!
Ми завжди так просто
Ходимо у гості!

Не наїстись, не напитись,
А щоб зайвий раз зустрітись!
Не висить над нами!
Ми не дружим з вами!

Та розгнівані джмелі
Повиймали жала злі
І над равликом летять,
В спинку вжалити хотять.

Тільки равлики малі
Не злякалися джмелів,
Поховали спинки
У свої хатинки.

І сидять собі, сидіть –
Розлучатись не хотять.

* * *

ЧЕРЕПАХА – АХА-АХА

Черепаха-аха-аха
У воді сиділа-діла.
Черепаха-аха-аха
Свої ніжки мила-ила.

Крокодили-дили-дили
Пропливали-али-али,
Черепаху-аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха-аха-аха
На піску сиділа-діла.
Черепаха-аха-аха
Свою спинку гріла-іла.

Два удави-ави-ави
Проповзали-али-али,
Черепаху-аху-аху
Налякали-али-али.

Черепаха-аха-аха
У траві сиділа-діла.
Черепаха-аха-аха
Конюшинку їла-їла.

Понад нею гуси-уси
Пролітали-али-али
Черепаху-аху-аху
Налякали-али али.

Черепаха-аха-аха
На камінчик сіла-іла
І від страху-аху-аху
Затремтіла-іла-іла.

Ну а потім-отім-отім
Розпростерла довгі крила
І за хмари-ари-ари
Полетіла-іла-іла.

І маленькі діти знають:
Черепахи не літають.
Та як так багато страху,
Полетить і черепаха!
АХА-аха-аха...

* * *

АКАЦІЯ

Акація! Акація! Красиве деревце!
Своїм пахучим цвітом нагадує про це.
Хоч цвіт весело-білий, кора завжди сумна.
Не рвіть і не ламайте, бо — вколеться вона!