"Реве та стогне Дніпр широкий,
Як грізний Бог виходить із води.
Він Україну, неньку синьооку,
Порятувати хоче від біди.
І хвилі — сльози котить, наче мати.
І стогін рветься з глибини.
"Закрийте небо! — просить він у НАТО. —
І світ врятуйте від війни!""(Людмила Федорова)
"Якби ви знали, москалі,
Що засідали у кремлі.
Як вас Бандерівці чекали
І що для вас приготували.
Ви не напали б уночі.
Якби хоч трохи мізки мали.
І добре все прорахували.
Ви не пішли б нас «захищати»,
Себе вам треба рятувати.
Спецоперація у вас?
Покажемо вам майстер-клас!.."(Людмила Федорова)
"Чорна хмара вкрила небо голубе,
То ворожа сила в Україну йде.
Нашу Батьківщину хочуть підкорить.
Вольниця козацька від ракет горить.
Нумо козачата станемо у стрій.
Ворогам поганим ми дамо відбій.
В них багато зброї, армія і флот.
Наша перевага — відданий народ..."(Людмили Федорової)
Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..
Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне.
У червні-липні фарбуємо писанки червоними квітами мальви. Мальва біле яйце фарбує в насичену зелену барву. І їй не потрібен ґрунт, допомога жовтих барвників, як це буває, коли треба пофарбувати писанку в зелене ягодами. Барвником з квітів мальви можна досягти світлішого та темнішого відтінку на одній писанці. Мальву можна поєднати з цвітом бузини, кукурудзяними рильцями. Це красиве поєднання. Тобто спочатку фарбуємо цвітом бузини, наприклад, пишемо по жовтому тлу, а потім фарбуємо барвником із квітів мальви.
"Дякую Вам за спілкування і за інтерес до живої української традиції писанкарства. У блозі є окремий розділ “Про натуральні барвники в усі пори року”, де написано чим та в якому місяці можна добре зафарбувати писанку. Квітень містить не так багато заголовків. І от розділ доповнюється новим рецептом. Фарбувати вміє будь-яка рослина. Особливо гарно фарбують весняні рослини, бо вони найсильніші. О цій порі, в перших числах квітня, вже є сережки на березах. Вони зроблять писанку сонячно жовтою. У жовтий колір пофарбує і листя бузини чорної, що саме зараз зеленіє густими чубчиками. Але бузину чорну ще треба знайти десь у парку чи при дорозі. А от верба плакуча зростає повсюдно. Принаймні так є у нас на Кропивниччині. Це дерево часто можна побачити поміж житловими будинками, біля кафе, вздовж вулиць, побіля річки. Молоді гілочки верби плакучої зафарбують писанку у світло-бурий відтінок. Це так дивовижно: салатові вербові галузки дарують світло-коричневий відтінок, одразу на біле яйце. Отож, у моєму списку рецептів цьогоріч на один рецепт стало більше..." (Ірина Михалевич)
"... Як показали себе ягоди магонії в роботі? Барвник я готувала як звичайно: 230 мл води, варила на повільному вогні 15 хвилин, до готового відвару додала алюмокалієві квасці. Писанка спочатку набула сіруватого відтінку, та згодом стала синішати. У барвнику тримала її цілу годину. Результат – темно-синьо-сірий з зеленуватим відтінок. Яйце зафарбувалося нерівномірно, при знятті воску барва стала теж сходити місцями. Але то теж результат. Напевно, ягоди магонії – то більше кулінарний барвник, адже є інформація, що нею підфарбовують вина." (Ірина Михалевич)
З цієї добірки цікавих оповідок-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич ми з вами дізнаємось про дивовижні властивості рослин-писанкарів та неймовірні факти про їхні можливості:
"Чому квіти барвисті?" Оповідка про феноли — фарбувальні речовини рослин
Як фарбування натуральним розширює горизонти. Дивовижна історія Міріам Райс
Неочікуваний колір. Як фарбує писанки яскраво-червоний мак?
Непримітна краса крихітних квітів
Прийшла весна! Бережімо первоцвіти!
Окраса вересневого парку. Оповідка про бруслину європейську
Вишня-антипка. Як виглядає та де росте
Як не сплутати антипку з черемшиною
"Оновлюється природа навесні і людина прагне оновлення. Власне, для цього Церквою запроваджений Великий піст: всі відправи і таїнства націлені на те, щоб людина очистилася і приготувалася до Свята Свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Іісуса Христа. У ці дні ми повертаємося до писанки. Створення писанки вимагає певних духовних зусиль: перш ніж сісти писати, необхідно відкинути метушливі думки і налаштуватися на зустріч із самим собою..."(Ірина Михалевич)
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
Як фарбують грицики? Кожного року по-різному. Це може бути гірчичний відтінок, жовта барва, проте найчастіше грицики дарують писанці ніжно-зелений відтінок, близький до світло-салатового. Легку зелену барву можуть також дати молода кропива, листя берези. Отож, грицики входять у ту маленьку групу весняних барвників, які здатні забарвити писанку у відтінки зеленого. Цим вони унікальні.
"У цьому блозі є допис про фарбування писанок плодами вишні-антипки. Цей текст присвячено самій антипці. Щоб назбирати плодів, треба знати, де їх шукати. Отож, поговоримо більш детально про це чудове дерево — вишню-антипку. Маю щастя запропонувати Вам цікаві свідчення про антипку.Отже, дика вишня (Prunus Mahaleb) — це вид дикорослої вишні з дрібними чорними, терпкими на смак плодами, непридатними для споживання; кучина . Листя в неї як у груші, вона має крихітні серцеподібні плоди, чорні при дозріванні і гіркі на смак. Є сорти з солодко-терпким смаком. Плоди спінуть з середини липня, по серпень. Де ж можна побачити вишню-антипку? Часто зустріти це дерево можна на Одещині, Полтавщині, Київщині, Хмельниччині, на Херсонщині..." (Ірина Михалевич)
"Двадцять третього числа були пом'якше ми,
Але все змінилося в ту зиму.
Двадцять третього ми всі були інакшими —
Двадцять третього ми всі були живими..."(Максим Коровниченко)
"Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям."(Максим Рильський)
"...можна пройти крізь пустелі та хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
бо найдорожче стоїть за словами:
в світі усе починається з мами..."
(Анатолій Костецький)Вірші про маму від поетів Київщини: Лариси Цілик, Сергія Цушка, Оксани Шалак, Геннадія Горового, Оляни Рути, Вадима Крищенка, Лідії Новикової, Бориса Мозолевського, Оксани Кротюк, Галини Манів, Наталі Любиченко, Анатолія Костецького, Дмитра Білоуса, Ярослави Шекери, Емілії Саталкіної.
"В світі пісня наймиліша,
в серці ймення найрідніше.
Моя мама... моя мама..."
(Беян Сафаді)
У Києві старшокласники — члени Малої академії наук України — представили свої винаходи. Однією з переможців стала Руслана Делієва з Кіровоградщини. Її винахід — система освітлення та обігріву приміщень з економією енерговитрат.
"З дитинства мене оточувало дуже багато книжок, бо мої батьки мали гарну бібліотеку. Кілька полиць були тільки моїми — з найкращими дитячими книжками, які тоді лишень можна було знайти й придбати. Мені так подобалося читати, що я собі мріяла й про якусь таку професію. Сиди собі, читай! Але ж ви знаєте, що мрії збуваються. Тепер я і пишу книжки, і видаю, і, звичайно ж, читаю! І це справжня насолода!" (Мар’яна Савка)
"У кожній квартирі,
Та у кожній хатині,
Чекають на день
у сонці та мирі.
У кожному місті,
У кожнім селі,
Вже є перемоги,
Великі й малі..."(Маринка Українка)
