"Дванадцять страв готує господиня,
Горять дрова яскраво у печі:
Вареники, гриби, кутя, хлібина,
Узвар, квасоля, риба, голубці.
Господар все обходить на подвір’ї,
Худобу поїть і промів стежки.
Всі мають бути вдома. Є повір’я:
— Сваритися не можна! Навпаки —
Потрібно навіть ворогу простити,
Щоб мир у вашій хаті був завжди.
Усім належить у цей день постити,
Оберігати дім свій від біди..."
(Марія Яновська)
Ці вірші написав у першій половині минулого століття поет Маркіян Шашкевич, який жив у Західній Україні. Той край перебував тоді під Австро-Угорщиною, українське населення називало себе русинами, а свою мову — руською. Поет закликає свій пригнічений народ пам’ятати героїчне минуле, не цуратися рідного слова. Читайте вірші Маркіяна Шашкевича зі збірки "Дайте руки, юні други": "Слово до чтителей руського язика", "Веснівка", "Вірна", "Місяченько круглоколий закрився хмарою...", "Наливайку", "Хмельницького обступленіє Львова", "Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", "Споминайте, братя милі...", "Згадка", "Чом, козаче молоденький...", "Поза тихий за Дунай...", "Підлисє", "Над Бугом", "Бандурист (Уривок з піснетвору «Перекинчик бісурманський») ", "Пісенька 3", "Побратимові, посилаючи єму пісні українські (Дума)", "Пісеньки і грачки діточії", "Вже сонце красно...", "Марусенька мила...", "Фрагменти", "Думка", "Відкинь той камінь, що ти серце тисне!..", "Руська мати нас родила...", "Серед поля, край могили...", "На зеленій полонині...".
Історична повість про славетного ватажка селянського повстання на Поділлі 1813 - 1835 років Устима Кармалюка. Як і всі історичні художні тексти Марка Вовчка для дітей, казка написана яскраво і була дуже популярною у свій час.
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
Сюжет повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба" оповідає про Україну першої половини 17 століття, де українські запорозькі козаки воюють супроти поляків на боці Московії. Головний герой — козацький полковник Тарас Бульба. Перша редакція повісті була опублікована у 1835 році, і її літературознавці вважають проукраїнською. Друга редакція повісті війшла друком у 1842 році. Її літературні критики вважають русофільською з елементами юдофобії, полонофобії та українофобії. Незважаючи на свою російськоімперськість, повість Тарас Бульба стала популярною в Україні відразу по виходу, й починаючи з 1850-го року вийшло вже більше десяти повних україномовних перекладів повісті. До читання та слухання пропонується твір у перекладі Миколи Садовського за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича.
"«Написано від душі, але цього не надрукують. А от тобі «придрукують» — 10 років без права переписки. З німецького табору ти втік, з нашого тікати безнадійно... Отже, знищи все, коли хочеш жити»,— порадив мені Олексій Євдокимович, прочитавши мій рукопис ще за радянсьикх часів. Олексій Євдокимович Пономаренко був для мене не тільки вчителем, але й другом. Я звертався до нього з болючими проблемами, висловлював найпотаємніші думки. Ми часто розмовляли на «заборонені» теми: про Мазепу, Петра І., Грушевського. Іноді обговорювали й «політику партії» — колективізацію, голодомор. І захотілось написати, щоб спомини мої не канули в Лету, щоб нащадки знали, яка то насправді була політика... До болі шкода було нищити свій рукопис, але зауваження Олексія Євдокимовича виявилися цілком слушними, я й сам розумів. І знищив. Тепер важко все відновити по пам'яті, адже пройшли десітиліття. І все ж таки спробую..." (Микола Колесник)
Оповідання Миколи Магери "Бевка" – то є частинка самого автора, це все пережите, побачене, вистраждане. Читаючи його, ти ніби бачиш все відтворене уявою письменника, переживаєш усе разом з ним...
Свою пісню "Материнська любов" виконує Микола Мозговий (з альбому "Зачаруй нас любов"). Народний артист України, композитор і співак - серцем співає про маму, про Батьківщину, про любов...
"Нема роду переводу", "Коляда для непроданого коня", "Коляда дядькові Іванові", "Коляда в дитбудинку", "Щедрий вечір у Роздолі", "Половинка коляди", "Коляда для ведмедя", "Вертепний чорт", "Коляда для кози", "Виколядоване яйце-райце" - колядки та щедрівки, що увійшли до збірки поезій Миколи Петренка "Нема роду переводу".
"Мати, мова, Батьківщина —
От і вся моя родина.Батьківщина, мати, мова —
Три цілющих, вічних слова.Батьківщина, мова, мати —
Нас повік не роз'єднати."(Микола Сингаївський)
"Іван був дев'ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків. Двадцятою і останньою була Анничка. Не знати, чи то вічний шум Черемошу і скарги гірських потоків, що сповняли самотню хату на високій кичері, чи сум чорних смерекових лісів лякав дитину, тільки Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі. Не раз вона з ляком думала навіть, що то не од неї дитина. Не "сокотилася" баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки — і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня...." (Михайло Коцюбинський)
"Сердиться Березень, вітром бурхає,
Аж голі дерева стогнуть та гнуться.
Землю замерзлу вдень дощиком мочить,
А на ніч морозом дужим стискає.
Хмари збирає з усіх закутків неба,
Що нікуди сонцю й глянуть на землю... "(Михайло Коцюбинський)
"Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужне приймали все до нудоти знайоме. Пливли перед ними і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі, як хребти риб, алея, по якій щодня ходив він, так добре знайома кожним вибоєм або ріжком цеглини, на якому не раз спіткнувся. І та фігура, що йшла назустріч, — чиновник із казначейства. Похитала чорним пальтом, защібнутим глухо од голови до ніг, мигнула розчосом фарбованих баків і ліниво підняла над безбарвним обличям бриля..." (Михайло Коцюбинський)
Твори Михайла Коцюбинського для дітей: оповідання "Нюренберзьке яйце", "Харитя", "Маленький грішник"; казки "Про двох цапків", "Дві кізочки", "Десять робітників", "Івасик і Тарасик" та "Брати-місяці".
Михайло Стельмах - знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Читайте коротку біографію, дивіться фільм про нього та знайомтесь з його творами у цьому розділі нашого сайту.
"У густому-прегустому лісі, в глибокій норі під старезним дубом жила дружна заяча сім'я. Тато й мама часто відлучалися з нори. Вирушали в далекі мандри аж за ліс. Там було поле, а на ньому росли капуста, морква, буряки — всі заячі ласощі. Малі зайчата мали суворий наказ гуляти тільки біля свого дерева і не відбігати від нього нікуди. їм сказали, що в лісі повно хижаків. Упіймає хтось із них дурненьке зайчатко — і з'їсть..." (Михайло Слабошпицький)
Ілюстровані оповідання Михайла Слабошпицького: "Чудасія на балконі", "Папуга з осінньої гілки", "Яблуня при вікні", "Золоті бджоли", "Васильків портрет", "Костик, море і дельфін", "Норвезький кіт у намисті", "Що ж буде з Костиком?", "Мій друг лелека", "Цікаве рибеня", "Пташині вісті", "Риба від діда Остапа", "Зоряний цвіт", "Де туман живе", "Зайчик, що вважав себе сміливцем", "Хата, де жили страхи", "Папуга з осінньої гілки", "Цінь-Цвірінь", "Славко й Жако", "Екскурсія в зоопарк", "Молода зима". Малювали картинки до книжок відомого українського прозаїка, критика, літературознавця та публіциста Михайла Слабошпицького художники: Наталія Аксьонова, Олексій Міщенко, В. І. Анікін.
"Зникли печеніги, але не поселився в руських степах мир. Новий, небезпечний ворог з’явився там - половці. На легких, прудконогих конях вихором налітали вони на села й міста. Грабували, палили, гнали людей у рабство. І ніяк не могли руські князі зібрати сили для відсічі їм. Бо все сварилися поміж собою за владу у Києві. А половці дедалі більше нахабніли. Вже й до стольного Києва докочувалися хвилі кінноти кочівників.Переяславський князь Володимир Мономах умовив Святополка Київського виступити проти ворога спільними силами. І рушили їхні війська вздовж Дніпра у пошуках половців. Розвідники кочівників давно помітили руські дружини й передали звістку про них своїм ханам. Зібрали хани раду, щоб вирішити, як діяти проти князів. Оскільки вони були твердо переконані в своїх силах, то постановили: вирушити назустріч руським і дати бій..." (Михайло Слабошпицький)
Вірші Михайла Стельмаха: "Їжачок", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел", "Гриб діткам купив шапки", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга".
