Марія Хоросницька
МОЯ УКРАЇНА
Моя Україна —
широкі простори:
поля і левади,
долини і гори...
Молитва і пісня,
і слово натхненне, —
з чого почалась
Україна для мене?..
Чи з пісні цієї,
що в небо злітає,
чи з рідної мови,
що звуками грає,
а чи з Отченашу,
що мати навчає?..
Із пісні, дитино,
що в небо злітає,
і з рідної мови,
що звуками грає,
з тієї молитви,
що мати навчає,
твоя Україна
себе починає.
* * *
ВІТЧИЗНА
Вітчизна — мати,
що казати...
Вітчизну
нам не вибирати!
В маленькім серці,
в тім, що маю,
любов до неї лиш плекаю.
З крайсвіту
пішки йти готова
до отчої землі,
до Львова.
* * *
ХОЧЕМ ЗНАТИ
І понині плямно-біло,
не написано в книжках,
як у Львові клекотіло
у двадцятих ще роках!
Як рушали сотні маршем
і на захід, і на схід
відстояти те, що наше
ще від княжих літ...
Як в запеклих і нерівних
вуличних боях
сотники і сотниківни
підіймали стяг.
І приймали смертну муку,
бились до ножа...
Червоніла кров на бруку
рідна і чужа...
Хочем знати,
знати хочем
всю свою історію!
Україна —
дім наш отчий,
потім — територія.
КАНАДСЬКИМ ДРУЗЯМ
МИ — ЄДИНІ
Ми живем на Україні,
ви в Канаді повсякчас,
та нема ні смужки тіні,
щоб роз’єднувала нас.
Океан — велику воду
ми долаємо в ім’я
свого роду і народу:
українець ти і я!..
Ми єдині з плоті й крові,
вірні в радості, в журбі...
Наша сила — в рідній мові,
наша правда — в боротьбі.
ДВІ МАТУСІ
Є у мене мати —
Україна мила.
Є у мене мати
й ця, що породила...
Дві матусі маю,
наче дві зіниці,
що перша, що друга
рідні без різниці.
До обох серденьком
залюбки горнуся,
за обох раненько
Господу молюся.
За матеріалами: Марія Хоросницька, "Матусина радість". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1991 рік.
* * *
Марія Хоросницька
ЗНАЄШ РІДНИЙ КРАЙ?
розлігся горілиць,
та й уголос
мріє Гриць:
«Я пішов би
в довгі мандри,
якби світ був
без границь.
Звідав би
незнані далі,
де смачні ростуть
мигдалі,
Африку,
де вічна спека...
Ех,
чому я не лелека!»
Грицеві кажу:
— Стривай,
а ти знаєш
рідний край?
* * *
МИ - БРАТИ
Ти — киянин,
бо від Кия...
Я — львів’янин,
бо від Лева...
Наша пісня, наша мрія
сонячна і кришталева!
Як Дніпро
з Дністром —
дві ріки,
що зливаються
край моря,—
ми возз’єднані навіки
після літ
розлуки й горя.
Тож батьків
велику справу
берегти нам
спільно треба.
Батьківщини
честь і славу
прапором
знесем до неба!
За матеріалами: Марія Хоросницька, "Мандрівка по Львову". Вірші. Художник невідомий. Львів, видавництво "Каменяр", 1970.
Більше віршів про нашу Батьківщину - рідний край:
* * *
Більше творів Марії Хоросницької на "Малій Сторінці":