Публікації за тегом: Вірші

"Кожен поет хотів би, аби вірші, ним створені, знайшли своє пісенне втілення, щоб поетичні рядки, написані ним, приходили до людей у суцвітті співучих голосів. Особливо, коли тема не може не хвилювати. Коли поет хоч трохи причетний до жанру пісні, то, прочитавши щойно створений вірш, уже помічає – тут може бути пісня. А ось чи вона буде – це вже питання… Треба, щоб знайшовся талановитий музикант, якого б вірш зумів схвилювати і який би написав мелодію до нього, який би зміг додати віршу, так би мовити, пісенні крила..." (Володимир Даник)

 

 

"Життя – і біль, і цвіт, і драма!
А у простих рядках Хайяма –
Вино поезії п’янке…
Що мудрість зберіга – віками!"

(Володимир Даник)

"- У Херсон приїхав слон…
- Й залишився  у Херсоні?
- На пероні.
- Й досі тут?..
- Не знає як
Добираться в Гідропарк."

(Володимир Нагорняк)

"На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…
Це сльози моєї скрипки
на кінчиках пальців твоїх…"

(Сергій Губерначук)

"Будить сонечко:
– Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

 

"Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

 

"...єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, – безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..."

(Галина Мирослава)

 

 

"- Ох-гоп та чук-чуки,
Натерпілись муки
Два Гаврили
Допоки зловили.
З кілометра п’ятого
Діставали клятого:
Ледве за роги
Стягли з дороги
Зате класно: мали м’ясо,
О!"  (Володимир Нагорняк)

"Бух – ми робили круг.
Геп – в’їхали у степ.
Гуп – вдарились у дуб.
Буц – та набили ґудз,
Бам – кажи далі сам."

(Галина Мирослава)

"Недарма ясніше сонце сяє,
чисті небеса, струмки течуть.
То на свято для моєї мами
на галявах проліски цвітуть."

(Галина Римар)

 

 

 

 

"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
-  Куди ідем?!
-  Додому!
Там – абрикоси…
- А  альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."

(Володимир Нагорняк)

"Сонце радісно всміхнулось,
день почався знов новий.
Я до школи вже крокую,
усміхаюся усім.
Мені сонечко моргає,
чую спів я солов'я.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя."

(Галина Римар)

"Пішов дзбанчик у танчик" - чудова ілюстрована збірка логопедичних  віршів ​Марії Деленко, які допоможуть поставити мову малятам та віднайти гарний настрій усім нам :)) 
Зміст книги: Барабан і барабанчик, Балабайка-балалайка, Бібабушчині співаночки, Балагурик баранець, Весняна пісенька, Мушка-джеркотушка, Зелена пісенька, Жовта пісенька, Жовтопузик, Громовиця, Хрумси-румси, Брів на ринок рундучок, Буквар, Балабушка, Літній дощик, Фаєчка і байка, Чап-чалапа, Чубчик кучерявий, Жу-жу-жу, Синій вірш, Відгостило літо, Колискова мишеняті, Вересневі нотки.

 

"Не пригаса кипіння струн
І у душі моїй – зима…
Йому сказали: ти – шпигун!
Ось тільки… доказів нема..."

(Володимир Даник)

"- Пуга-пуга, я до вас. 
З квіточками, в капелюшку. 
Блиском сяють очі й вушка. 
Я з цукерками в руці, 
Усмішкою на лиці. 
Квіти маю, при параді. 
Новомодний фрак. 
Ви раді?!"  (Галина Мирослава)

 

Читаймо цікаві казки, які подарувала нам українська письменниця Галина Мирослава зі Львова: "Казка про коней, таксу і царя", "Рудик", "Пилип з Конопель", "Гавкіт", «Сяй і Сяя» (або «Данькові черевики та дивні чоботи»), "Три сини", "Стежка", "Диво", "Світло", "Камені", "Абетковий дім" та інші.

 

 

 

 

"Кохання - витати в емпіреях,
Очима в мрію впитися,
Ховати рум'янець на щоках...
А втім, серця двох мережать
На рушнику Щастя в пишних  узорах,
Назустріч іскристо летять,
Як на крилах білосніжних ..."

(Людмила Кибалка)

 

 

"Ось у школі лісовій
йде урок, сідай мерщій.
Сова мудра вчить писати,
і читати, й рахувати.
Парти - вищі то пеньки,
а малесенькі - стільці."

(Галина Римар)

"Верхи на плечах
Їхала малеча.
Комір служив за віжки,
Стукали в груди ніжки,
А той, хто до того був тихо,
В сідлі заливався сміхом."

(Галина Мирослава)

 

 

 

"А з долини на вершечок
Сонце усмішок мішечок
Вище й вище несе з долу,
Їх шнурочки все навколо
Обплітають, 
День вітають –
З головою накривають.
Ти смієшся. 
Я сміюся
І теплом навдзвін ділюся."

(Галина Мирослава)