Публікації за тегом: Вірші

"Малесенькі сніжинки - 
Дарунок - диво з див!
Мабуть, це ельф зимовий
Сніжинки розгубив!"

(Ольга Зубер)

"Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.
Залиш печаль на покуті спонуки.
Відзнач любов на тлі як світлотінь,
моя художнице, моя розлуко!"

(Сергій Губерначук)

 

 

"Любий дощику, не йди:
Вже настали холоди,
І твої холодні краплі 
Студять спину сірій чаплі..."

(Оксана Кротюк)

"Я не заздрю уже нікому —
Де ще мудрих таких знайти?
Це ж мені стало вперше відомо:
Ікс плюс ігрек — це будеш ти..."

(Василь Симоненко)

"На кривавому полі,
на горбочку край Крут
вітруганища голі
забігають в редут,
мертвим холодом стрілять,
світ шугають на сме́рть,
мов надіяться й вірять
відстоя́ти цю твердь!.." (Сергій Губерначук)

"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!.."

(Сергій Губерначук)

"Рідні береги", "Квітка Сонця", "Прощання на причалі", "Теплий край", "Гроза в Карпатах ", "Летючий корабель" - такі поезії Анатолія Качана зі збірки лірики та ігрової поезії «Гуляє парус на Лимані» увійшли до нашої добірки віршів про Україну та рідний край.​

"На дереві спати
Я мастак!
А скажіть, любі друзі,
Що не так!
Від людського ока сховався,
Під листочок замаскувався.
Ніхто мене не зачіпає,
Бо про мою засідку не знає.
На пташину чатую  -
Нею поласую. " (Людмила Кибалка)

"Грати я не вмію – все одно навчуся!
Будуть танцювати тато і матуся.
Все село, вся область, місто і держава!
Грай, моя сопілонько!
Нас чекає слава…"  

(Сергій Губерначук)

"І повноводе, мов Дніпро,
Бажання манить, ніби магніт,
Поспішаймо робити добро,
Поспішаймо відкривати світ!"

(Володимир Даник)

"Морозець ковтнув тумани,
Відв’язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом."

(Наталя Карпенко)

"Полюбилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без молитв…
Помолилися двоє.
І немає вже сну,
і немає вже дня
без любові…"  

(Сергій Губерначук)

 

"На злеті душі опинившись, згадай,
як грізно жилося твоїй Батьківщині!
Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: "Хвала Україні!"

(Сергій Губерначук)

"Ніхто нічого ще не знав
ні сном - ні духом 
про те, що дехто вже сконав.
Земля їм пухом.

Ми йшли на зоряний парад
Хрещатим Яром,
несли червоний транспарант.
Собі ж на кару..."

(Сергій Губерначук)

 

"...Серце твоє, мов приліт
                                пташо́к,
мов гай, що цвіте й щебече.
Очі, мов карі черешні
                                 з гілок,
що вечір поклав на плечі..."

(Сергій Губерначук)

"На горі Батиєвій
Хмара вогняна.
Ще тривожно в Києві,
Ще іде війна.
Налітає з заходу
Сотня літаків,
Прямо над Глевахою —
І на Васильків..."

(Марія Пригара) 

 

"Гірлянди словес на ялині гри –
    цей Новий рік.

"Скільки новин, подарунків, чудес!"
    цей Новий рік..."

(Сергій Губерначук)

"На Донбасі і горе, і кров,
І розтоптані танками ниви,
Та про місто ми чуємо знов,
Що у нього все ж... назва щаслива!.."

(Володимир Даник)

 

 

 

"В небі зірка запалала,
Всіх в долоні обійняла,
Посилала до оселі
Коляду свою веселу."

(Юлія Хандожинська)

 

"Вітаю всіх! Зараз я живу в Америці. Та відстань і час між Україною і США не такі вже й великі, якщо, звісно, не дивитися на мапи і не звіряти годинники. Коли в мене лишається вільний час, я пишу й перекладаю дитячі книжки, а також ділюся своїми відгуками й міркуваннями про прочитане. Мені подобається подорожувати до моря і фотографувати пташок, наприклад, сірих чапель. А ще я мрію побачити совиного папугу Какапо, що мешкає в Новій Зеландії." (Оксана Лущевська)