Сергій Губерначук. Вірші до музичних творів із циклу "Серафіта" (за однойменним романом Оноре де Бальзака)

           
            Перша пісня Мінни

О, хто ти, любий Серафітусе, хто ти?
Я вільна біля тебе і спокійна,
мов дивна квітка ця, що встигла розцвісти
в оазисі, довкіл якого ніч постійна.

О, хто ти, любий Серафітусе, хто ти?
Я помираю від незнаної любові,
я за тобою вслід хотіла б довго йти,
щоб вірити в твої слова чудові.

О, Серафітусе!
Ти Всесвіт осягнув!
Таким прекрасним
ти ніколи ще не був.
О, Серафітусе!
Коли така зима,
не хочу залишатися сама.

О, хто ти, любий Серафітусе, хто ти?
Чому, коли я плачу, ти не плачеш?
Невже холодний ти, як сніжні ці світи?
Невже крізь ці льоди любов мою не бачиш?

О, Серафітусе!
Ти Всесвіт осягнув!
Таким прекрасним
ти ніколи ще не був.
О, Серафітусе!
Коли така зима,
не хочу залишатися сама.

О, хто ти, любий Серафітусе, хто ти?..

       Перша пісня Серафітуса 

Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.

Вбираймо вчасно їх, несімо їх у світ,
де сонце тонко точить віковічний лід,
де під високим снігом спить весна:
і всюди – час, і всюди – таїна.

        О, Мінно, я вже маю крила,
        неосяжні крила, безмежний дух.
        О, Мінно, є єдина сила,
        хаотична сила – небесний рух.

Послухай, дівчинко земна, який концерт
дає природа нам у цей святий момент.
Як можна плакати так близько до небес?
Де сяє дух, там почуття – ґротеск.

        О, Мінно, я вже маю крила,
        неосяжні крила, безмежний дух.
        О, Мінно, є єдина сила,
        хаотична сила – небесний рух.