Публікації за тегом: Вірші

"Чи є ще хтось, Тарасе, щасливіший?
Художник ти, поет?... Багато більше!
В тобі є волелюбність гайдамак,
Хоча малим відчув гірке "кріпак".
Щасливий у житті! Тебе любили,
Відчувши глибину душі і силу.
За волю й правду ти життя віддав,
Свого народу долю відчував." ​ (Марія Яновська)

 

"Жила собі в татка і неньки Яринка – дівчатко гарненьке. А було це так давно, що не можна і вгадати, у якому то селі відбувалося усе те. А село те було гарне дуже. Хати чепурненькі, подвір'я чистенькі, попід вікна квітники та вишневії садки. І жили в тім краї всюди чесні й працьовиті люди. Навесні, коли з'являвся з-під снігу на світ перший зелений горбочок, мами випікали із тіста пташки жайворонки. А діти збиралися у гурточки, брали у руки випечені пташки, піднімали їх високо над головою і йшли довкола села, сповіщаючи про прихід весни піснею: «А вже весна, а вже красна…»..."  (Марія Деленко)

Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі»,  «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».

 

"Кожен поет хотів би, аби вірші, ним створені, знайшли своє пісенне втілення, щоб поетичні рядки, написані ним, приходили до людей у суцвітті співучих голосів. Особливо, коли тема не може не хвилювати. Коли поет хоч трохи причетний до жанру пісні, то, прочитавши щойно створений вірш, уже помічає – тут може бути пісня. А ось чи вона буде – це вже питання… Треба, щоб знайшовся талановитий музикант, якого б вірш зумів схвилювати і який би написав мелодію до нього, який би зміг додати віршу, так би мовити, пісенні крила..." (Володимир Даник)

 

 

"Життя – і біль, і цвіт, і драма!
А у простих рядках Хайяма –
Вино поезії п’янке…
Що мудрість зберіга – віками!"

(Володимир Даник)

"- У Херсон приїхав слон…
- Й залишився  у Херсоні?
- На пероні.
- Й досі тут?..
- Не знає як
Добираться в Гідропарк."

(Володимир Нагорняк)

"На кінчиках пальців твоїх
миттєвості, стиснені в вічність.
Лише доторкнися смичком –
і ти їм даси свободу…
Вони утічуть аритмічно
повз нерви натягнених струн.
Це буде твій власний струм
із звуків чужого століття…
Це сльози моєї скрипки
на кінчиках пальців твоїх…"

(Сергій Губерначук)

"Будить сонечко:
– Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

 

"Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

 

"...єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, – безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..."

(Галина Мирослава)

 

 

"- Ох-гоп та чук-чуки,
Натерпілись муки
Два Гаврили
Допоки зловили.
З кілометра п’ятого
Діставали клятого:
Ледве за роги
Стягли з дороги
Зате класно: мали м’ясо,
О!"  (Володимир Нагорняк)

"Бух – ми робили круг.
Геп – в’їхали у степ.
Гуп – вдарились у дуб.
Буц – та набили ґудз,
Бам – кажи далі сам."

(Галина Мирослава)

"Недарма ясніше сонце сяє,
чисті небеса, струмки течуть.
То на свято для моєї мами
на галявах проліски цвітуть."

(Галина Римар)

 

 

 

 

"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
-  Куди ідем?!
-  Додому!
Там – абрикоси…
- А  альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."

(Володимир Нагорняк)

"Сонце радісно всміхнулось,
день почався знов новий.
Я до школи вже крокую,
усміхаюся усім.
Мені сонечко моргає,
чую спів я солов'я.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя."

(Галина Римар)

"Пішов дзбанчик у танчик" - чудова ілюстрована збірка логопедичних  віршів ​Марії Деленко, які допоможуть поставити мову малятам та віднайти гарний настрій усім нам :)) 
Зміст книги: Барабан і барабанчик, Балабайка-балалайка, Бібабушчині співаночки, Балагурик баранець, Весняна пісенька, Мушка-джеркотушка, Зелена пісенька, Жовта пісенька, Жовтопузик, Громовиця, Хрумси-румси, Брів на ринок рундучок, Буквар, Балабушка, Літній дощик, Фаєчка і байка, Чап-чалапа, Чубчик кучерявий, Жу-жу-жу, Синій вірш, Відгостило літо, Колискова мишеняті, Вересневі нотки.

 

"Не пригаса кипіння струн
І у душі моїй – зима…
Йому сказали: ти – шпигун!
Ось тільки… доказів нема..."

(Володимир Даник)

"- Пуга-пуга, я до вас. 
З квіточками, в капелюшку. 
Блиском сяють очі й вушка. 
Я з цукерками в руці, 
Усмішкою на лиці. 
Квіти маю, при параді. 
Новомодний фрак. 
Ви раді?!"  (Галина Мирослава)

 

Читаймо цікаві казки, які подарувала нам українська письменниця Галина Мирослава зі Львова: "Казка про коней, таксу і царя", "Рудик", "Пилип з Конопель", "Гавкіт", «Сяй і Сяя» (або «Данькові черевики та дивні чоботи»), "Три сини", "Стежка", "Диво", "Світло", "Камені", "Абетковий дім" та інші.

 

 

 

 

"Кохання - витати в емпіреях,
Очима в мрію впитися,
Ховати рум'янець на щоках...
А втім, серця двох мережать
На рушнику Щастя в пишних  узорах,
Назустріч іскристо летять,
Як на крилах білосніжних ..."

(Людмила Кибалка)