На відео: "Українці! Вчуймо голос крові" (слова - Антоніни Литвин (Гармаш), співає кобзар Василь Литвин).
Володимир Даник
У РУСЛІ НАШИХ ТРАДИЦІЙ...
Згадалася одна з мистецьких тусівок. Поет (і художник!), черкащанин, висловив цікаву думку. Поет у своїх мистецьких виявах тяжів до авангарду, а думку висловив... щодо розвитку традицій. Поет був і справді ж талановитим, і коли читав свої вірші, то відразу ж відчувалося хвилювання, з яким вони були написані. Коли ж ці вірші удавалося прочитати (а це було не часто, бо авангардні «вибрики» у радянські часи не дуже «прівєтствовалісь»! І відповідні публікації траплялися нечасто...), то їх і зрозуміти, і відчути вдавалося далеко не зразу. Треба було – так би мовити, по-справжньому... вчитатися!
А тепер повернемося до думки, висловленої поетом-авангардистом щодо... традиційних проявів у мистецтві. Не знаю, чи належала висловлена думка самому поету, чи він когось процитував. Та і процитувати сказане поетом я, мабуть, точно не зміг би. Тому своїми словами спробую віддзеркалити суть сказаного. А вона, з моєї точки зору, варта уваги: розвиток традиції тільки тоді буває по-справжньому сильним, коли ті митці, що цей розвиток втілюють, здатні наповнити русло традиції кров’ю власної душі.
Коли у наших ЗМІ з’являлися перші повідомлення про таке мистецьке явище, як сучасне кобзарство, моя реакція була до певної міри суперечливою. З одного боку не міг не радіти – відроджується давня (і славна...) традиція! З іншого боку були і побоювання, а чи не буде у цьому явищі чогось надміру театрального... награного... так би мовити, декоративного.
Але те, що потім удалося почути, переконувало: справжнє, пережите, що перейшло зі схвильованих душ у виконувані твори – переважило! Сучасні кобзарі таки зуміли по-справжньому оживити нев’янучі глибини українського кобзарства.
Сучасні кобзарі зробили свою справу. І тепер уже всім нам, людям, небайдужим до національної культури, треба робити свою справу – не стояти осторонь цього цікавого мистецького явища! Прислухатися – а що ж вони співають... сучасні кобзарі. Придивитися – а хто ж вони... за своєю долею і пісенною суттю! Бо цим людям таки вдалося, наповнивши її кров’ю власної душі, оживити давню-прадавню традицію.
І, мабуть, найлегше усвідомити і зрозуміти це культурне явище, звернувшись з конкретними запитаннями до одного з таких людей. Отже, міні-інтерв’ю з Василем Лютим, співцем (і творцем!) талановитим і у сучасному кобзарстві добре помітним.
1. Які теми найбільше хвилюють Вас, як митця і громадянина?
Як митець, я відкритий до ріжніх тем, але коли говорити про мій громадянський вибір, то мушу зазначити що окрім звичаєвих пісень, я не гребую гостро-соціяльними творами.
2. Яка, на Вашу думку, роль кобзарства і зокрема сучасного кобзарства у духовному розвої України?
Значна, вельми значна. Це і перебіг поточної інформації, і програмування майбуття, коли хочете. Це мистецтво багатозмістовне, про нього можна говорити годинами.
3. Хто з сучасних українських кобзарів викликає особисто у Вас найбільшу симпатію і увагу своєю творчістю?
Сучасних кобзарів у традиційному значенні, кажуть, вже немає, але візьму на себе сміливість відзначити віднедавна Народного Артиста України Тараса Компаніченка, Заслуженого Артиста України Тараса Силенка, його сина Святослава, Ярослава Криська, Юрка Ягусевича, Назара Божинського, і безумовно деяких старійшин – Олександра Тріуса, Михайла Коваля, Ігора Рачка, Лайоша Молнара, Володимира Кушпета.
4. Сучасне кобзарство – це явище, цікаве з різних точок зору. Відбувається немало мистецьких заходів, пов’язаних з ним. Які, на Вашу думку, мистецькі заходи в Україні можуть дати найбільш чітку і хвилюючу відповідь на запитання: а яке ж воно – сучасне кобзарство...
Коли брати традиційне звичаєве кобзарство, то власне носіїв такого я назвав вище, хіба що додати до когорти відомих Едуарда Драча та Юрка Фединського, а от щодо осучаснення поняття кобзарства, як носія чи передавача інформації – є когорта новітніх бандуристів і кобзарів, і є, Слава Богу, сцена і для них. Кобзарський цех, до прикладу, проводить щороку на Трійцю і на Покрову сходи. Не відстає і кобзарський коледж, хоча у нього дещо сучасна специфіка.
5. Є немало українських пісень, про які можна сказати з повним правом – це наша пісенна класика... Але кожен серед них обирає для себе найближчі. А які з пісень найближчі для Вас?
Кожна українська пісня – це окремий важіль у шкалі вимірювань мистецьких досягнень українського народу. Важко сказати, що саме... Це лише час і настрій може визначати поточність смаку. Зараз я, наприклад, під впливом козацької баляди "Гомін по діброві".
На відео: Українську народну пісню "Гомін, гомін по діброві" виконує Тарас Компаніченко.
На відео: пісню «Гей, сивий вітер плаче» виконує гурт «GONTA» (слова - Володимира Даника, музика - Василя Лютого).
Що до усього цього можна додати? Вслухаючись у голос Костя Фастівця, коли він разом з соратниками з гурту «Гонта», блискуче виконує пісню «Гей, сивий вітер плаче...», не можеш не помітити кілька дуже виразних, дуже сильних і схвильованих, майстерно узятих нот. І при цьому замислюєшся – а коли доводилося чути щось подібне. Але ж ці ноти уже були запрограмовані у мелодії, створеній Василем Лютим.
Отож лише за цією піснею, як мені здається, можна було б, говорити про Василя Лютого не тільки, як про помітного кобзаря, а і як про талановитого композитора.
Слухаючи інші пісні, створені Василем Лютим, не можеш не помітити велику емоційність і неабиякий драматизм, що їм притаманні. І загалом не можеш не радіти тому факту, що у нас є немало обдарованих митців, що здатні привернути увагу слухачів до нашої (так, нашої!..) української пісні своєю творчістю.
На відео: добірка авторських пісень кобзаря Василя Лютого у його виконанні.
Читачі вже знають, що у автора цих рядків є цикл віршів «Дружні присвяти». Вірші цього циклу адресовані – друзям, знайомим, українським (і не тільки українським!) митцям.
Вірша, присвяченого Василю Лютому, у цьому циклі ще не було, але... тепер вже є. І ви можете його прочитати.
|
|
КОБЗАРЮ ВАСИЛЮ ЛЮТОМУ Лише одне скажу сьогодні, |
|
Стаття надіслана автором особисто спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
