Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

"[...] Мчить олень, серце йому калатає із жаху, а в голові одна думка снується:
«Чому я не стояв нишком у винограднику? Він сховав мене від небезпеки, а я, невдячний, потоптав гостинність його й доброту, понівечив. От і караюсь по заслузі!»

Отак і деякі люди бувають покарані за те, що не цінують своїх благодійників."

(Езоп)

 

 

"[...] Так деякі люди через зажерливість втрачають і те, що мали."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"[...] Отож водися завше з гарними й поважними птахами, а від поганих тікай подалі...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"[...] Є й людей,  і звірів чимало,  котрі вдають, що  вони працюють,  мучаться, дбають за все, що без них і світ перевернеться. Насправді ж вони нічого не роблять; інші працюють за них."

(Езоп)

 

 

 

 

"[...] Тоді лисиця розповіла про нерозумних звірят, що самі пішли в левову пащу.

—   Отож, діточки, затямте на все життя: не рушайте в дорогу, не знаючи, куди вона приведе і чи можна повернутися нею назад,— сказала лисиця наостанок."

(Езоп)

 

 

 

"[...] Важко підійматися в таку спеку, тож кочовик ступав угору смутний-пресмутний. Але як вибралися на вершину й почали спускатися — повеселішав.
—  Таки вилізли! А спускатися куди легше, хіба ж ні? Верблюд мовчав. Кочовик озирнувся.
—  Хіба ж ні? — перепитав. — Тобі що більше до вподоби: дертися на гору чи спускатися з гори?
—  Я залюбки пройшов би іншою дорогою — довшою, але рівною. Чому ти про неї забув?"

(Езоп)

 

 

" [...] —  Я маю дяку? — здивувався лелека.— Чи ти при своїх? Що ж ти мені таке зробив?
  —  Я дав тобі вийняти голову з мого рота! З вовчого рота! Чи бувало коли-небудь таке в світі?
Вовчисько розреготався й вистрибом побіг до свого лігва. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять. Отак негідники вважають, ніби вони роблять добро бодай тим, що не завжди шкодять."

(Езоп)

 

 

"[...] Надяг він шапку та й пішов до свого поля, бо, ганяючись за орлом, забіг далеченько. А дійшовши, спинився, мов скам'янів. Стіна обвалилася, і найбільша купа груддя лежала саме там, де він сів обідати. Довго стояв хлібороб мовчки. Аж нарешті вигукнув:
—  Лиш тепер збагнув я, що робив орел! Він бачив стіну згори й вигадав отаку гру, аби відвести мене геть і врятувати мені життя. Орле, ти гідно відплатив за доброї Красно тобі дякую!"

(Езоп)

 

" [...] Дорого обійшлися галці хитрощі. Бо не тільки царя з неї не вийшло, а й стала вона посміховиськом для всього птаства.
Отак деякі люди чужими думками заживають собі слави, але незабаром слава та стає їхньою ганьбою."

(Езоп)

 

 

 

 

" [...] — Не так мене діймає біль та слабість,— каже лев,— як те, що стільки мучився, а скористалася з того лисиця.
—  І я про це думаю, — озвався ведмідь. — Ми стільки натерпілися, а здобич дісталася лисиці. Отож треба було таки поділитися козеням. Були б наїлися та й подужчали."

(Езоп)

 

 

 

" [...] — Вороно, вороно, ти й справді дуже гарна! І станом, і барвою, й голосом; одного лиш тобі бракує — розуму. Коли б мала розум, не слухала б моїх теревенів і не впустила б м'яса з дзьоба...."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...Отож коли шахраї мають справу з розумними людьми - їхні хитрощі не досягають мети."

(Езоп)

Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність.