"
Вірші про котика (Микола Вінграновський)
Вірші Миколи Вінграновського: "Іде кіт через лід", "Мак і Кіт", "Котик, котик, золотий животик".
Віршики Марійки Підгірянкм про тварин: "Котик", "Зайчик в тернині", "Киця-Миця з Коломиї", "Біжить зайчик по сніжку", "Пташки взимку".
Віршики Марійки Підгірянки: "Юрко, Жмурко і Хмурко", "Чорнячок", "Киця і квачик", "Брисько, Гуска і Лисичка", "Лисиччина Штука", "Подертий кожушок", "Їжачок", "Котик", "Зайчик в тернині", "Киця-Миця з Коломиї".
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена, Леоніда Талалая, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Галини Мирослави, Ірини Гарванко, Вікторії Стасів, Галини Римар, Платона Воронька, Марії Морозенко, Людмили Кибалки, Марії Дем'янюк, Людмили Федорової, Якова Жарка та інших українських авторів.
Вірші для дітей про тваринок — про байбака, їжачка, про морських мешканців, про горобчика, про жука-короїда, про ведмедика.
До збірочки жартівливих віршів Грицька Бойка "Бруднуля" увійшли такі: "Гралася в долонечки", "Чистописання", "Бруднуля", "Не знала", "Чому зупинився годинник", "Чому Тимко подряпаний", "Цапок", "Качечка-прачечка", "Грак", "Сто ніжок", "Чом чистенькі поросята", "Здоровим будь!". Також, читайте у цій добірці веселі вірші Грицька Бойка для дітей: "Як невдаха виступав", "Провалився по коліна", "Друге місце", "Швидко відповів", "Підслухана розмова", "Теж саме", "Змагання", "Виступайченко", "Хлопчик Ох", "Марш веселих чоловічків", "Хвастунець", "Жива казка".
Дитячі вірші Івана Світличного. Збірка
Вірші Івана Світличного для дітей: "Кіт і миші", "Як Гусак говорив: "Так-так-так"", "Я їм про Хому, а вони про Ярему", "Ведмежа хвороба", "Лісовий тарарам", "Безконечник", "Стонога".
Віршовані казки Михайла Стельмаха
Віршовані казки Михайла Стельмаха: "Бурячок і їжачок", "В їжаковім вітряку", "Чому кріт не з'являється на світ?", "Що посієш, те й пожнеш".
Михайло Стельмах, дитячі вірші. Збірка
Вірші Михайла Стельмаха: "Їжачок", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел", "Гриб діткам купив шапки", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга".
Вірші для дітей від Михайла Стельмаха
Михайло Панасович Стельмах - український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей. У розділі - дитячі вірші Михайла Стельмаха з різних його збірок: "Їжачок", "Гриб діткам купив шапки", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел","Колискова", "А у мене є сестричка", "У нас гуси не сердиті", "Грядочка сестрички", "Хрін", "Настуся", "Через луг, через горбок", "Бобер", "Бурундукова сім'я", "Забудько", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга", "Що посієш, те й пожнеш", "Чому кріт не з'являється на світ?", "В їжаковім вітряку", "Бурячок і їжачок", "Заячий секрет", "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка", "Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся", "Йде зима", "Зимою", "Літо-літечко", "Червень", "Сонечко, світи", "Колосок до колоска", "Дощ", "На баштані", "Іжачок і грибок", "Грядочка сестрички", "Гарбуз", "Коло млина", "Розлилися води", "Квітень", "Весна", "Сонце стукає в віконце", "Ми любимо весну", "На баштані", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ", "Забудько", "Через луг, через горбок", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Борсук", "Заєць і рак".
Вірші Марійки Підгірянки "Юрко, Жмурко і Хмурко", "Чорнячок", "Киця і квачик", "Брисько, Гуска і Лисичка", "Лисиччина Штука", "Подертий кожушок", "Їжачок".
"Була собі Синиця. Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику. Поки море було спокійніше, все йшло гаразд. Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх. Аж ось повіяв вітер, розгулялося море, затопило кущик і з ним Синичине гніздо. Сама Синиця ледве жива втекла, а її яєчка попливли з водою. Ой-ой-ой, як розгнівалася Синиця! Сіла собі на скелі над морем та як почне сварити та лаяти море: "Ти, погане та нікчемне море! Ти, безглузда темна сило! Ти, ненажерна безодне! Ти, нікчемне, непотрібне, некрасиве море! Як ти сміло порушити мою хату, забрати мої яйця! Та я тебе до суду потягну, я тобі на весь світ сорому нароблю, я тобі не дам спокою ні вдень ні вночі, поки мені не вернеш усього, що в мене забрало."..." (Іван Франко)
"Фарбований Лис" – казка Івана Франка зі збірки "Коли ще звірі говорили" (читати та слухати, відео)
"Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м'яса, нічим не могли його доконати. Лис Микита сміявся собі з них, обминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибереться на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було сміливішого, вигадливішого чи спритнішого злодія. Дійшло до того, що він у білий день вибирався на полювання й ніколи не вертавсь з порожніми руками. Незвичайне щастя і його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього..." (Іван Франко)
"Був собі в одного господаря Кіт Мурко, а в другого Пес Бурко. Хоч Пес і Кіт звичайно не люблять один другого, та Мурко з Бурком із самого малку були великі приятелі. От одного разу, саме в жнива, коли всі з дому повибиралися в поле, бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю й дуже жалібно муркотів. Господиня рано, вибираючися в поле, забула дати йому їсти — значить, прийдеться бідному терпіти аж до вечора. До лісу було далеко йти, в стрісі горобчиків не чути ніяких. Що тут бідному Муркові робити?.." (Іван Франко)
"Три міхи хитрощів""Мурко і Бурко" – казка Івана Франка зі збірки "Коли ще звірі говорили"
"Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустріча їжака. "Добрий день, їжаче-небораче!" — крикнула Лисичка. "Здорова була, Лисичко-сестричко!" — відповів їжак. "Знаєш що, їжаче, ходім зі мною!" "Куди ж ти зібралася?" "Та йду отуди до саду їсти винограду"..." (Іван Франко)
"Був собі у господаря Пес, що жив у великій дружбі з Вовком. Зійдуться, бувало, на краю лісу під старим дубом та й балакають собі то про се, то про те. Пес розповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові розповідає лісові новини. Раз якось говорить Вовк до Пса: "Слухай, Бровко! Я чув, що у твого господаря Свиня має поросяток." "Це правда. Дванадцятеро поросят привела. Такі гарні, кругленькі, рожевенькі, аж любо дивитися." "Ай-ай-ай! — зацмокав Вовк. — У мене аж слина котиться. Дванадцятеро, кажеш? Ах, повинен я цієї ночі навідатися до них..."" (Іван Франко)
