"Галка й Птахи" – байка Езопа


 

Галка й Птахи. Езопові байки. У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Київ, видавництво Веселка, 1990 р.

 

Езоп

ГАЛКА  й  ПТАХИ

(байка у переказі П. Цімікалі, 
переклад українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі)

 

Було це за давніх-прадавніх часів. Якось, сидячи на своєму троні на високому Олімпі*, надумав Зевс настановити царя птахів. Повелів усім, аби прийшли до нього і вибрали з-поміж себе найгарнішого — йому й бути царем.

Зачувши це, зраділо птаство, кинулося до річки вмиватися, чепуритися. Усі прагнули постати перед Зевсом якнайгарнішими.

Тільки галка спокійно сиділа на дереві. Не метушилася, бо знала — годі їй і думати про царювання. Надто вже вона непоказна. Де вже їй, чорній як сажа, змагатися з тими красенями!

А птахи чепурились і чепурились. Ті струшували з себе воду, ті сушилися на сонці по купанні. А дехто мало в'язів собі не поскручував, вискубуючи пір'я, що стовбурчилося. Гамір стояв над річкою, мов на торговищі. Великі й малі, гарні на вроду й геть бридкі — всі готувалися до великого змагання.

Галка за всіма спостерігала. Нараз їй спало щось на думку, і вона пожвавішала:

— А чом би й мені не спробувати? Ризик — велике діло, може, й осміхнеться мені доля, та й буду царювати я, а ніхто інший.

Злетіла вона на берег і почала крадькома, аби ніхто не бачив, збирати різнобарвне пір'я, яке повискубували з себе птахи. А назбиравши, полетіла в гніздо й обтикала себе пір'ям так доладно, що стала справжньою красунею.

Взавтра птаство подалося на Олімп. Невдовзі всі постали перед Зевсом, що сидів на троні в товаристві великих і малих богів.

Довго роздивлявся Зевс кожного птаха і врешті мовив:

— Усі ви гарні, ніде правди діти. Але все ж таки найвродливіша — галка! Хай вона й буде за царя.

Птахи розгубилися, почувши ті слова, а зозуля прошепотіла на вухо качці:

— Відколи це галка стала вродлива? Скільки пам'ятаю, вона завжди була бридка.

— Хіба я знаю? — відповіла та. — Я й сама з цього дивуюся. Але глянь-но на неї зараз!

Аж тут заговорив павич:

— Люди добрі! То ж моє перо в галки у короні! За мить обізвався голуб:

— А два білих на крилах — мої! Де вона їх узяла?!

— А ото моє! — крикнув бекас. — Галка його в мене поцупила!

— А червоне — моє! — озвався одуд. Інші птахи теж пізнали своє пір'я:

— Зелене перо на спині — моє!

— Блакитний пух на шиї — мій!

Гамір стояв над Олімпом. Зевс чекав, поки все стихне. Аж ось одуд підстрибнув і гукнув:

— А заберімо кожен своє пір'я! Я перший візьму!

І він підскочив до галки та й висмикнув дзьобом червону пір'їну. Так само зробили всі птахи. Підбігали до галки й висмикували своє пір'я, аж поки ошуканка лишилася у своєму.

— Так їй і треба,— сказала зозуля качці. — Вбралася, дурна, в чужу одіж і хотіла нас ошукати. Було б їй знати, що брехні не сховаєш. Поглянь, поглянь на неї! Зараз вона ще бридкіша, ніж завжди! лай тепер з неї сміються. Мені її зовсім не жаль.

Дорого обійшлися галці хитрощі. Бо не тільки царя з неї не вийшло, а й стала вона посміховиськом для всього птаства.

Отак деякі люди чужими думками заживають собі слави, але незабаром слава та стає їхньою ганьбою.

* Олімп – найвищий гірський масив у Греції. У давньогрецькій міфології Олімп вважали місцем перебування верховного бога 3евса та Інших богів.

За матеріалами: «Езопові байки». У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Видання друге, доповнене. Київ, видавництво «Веселка», 1990 р., стор. 19 – 23.​

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Езоп, байкар. Портрет Езопа з книгою роботи іспанського художника Дієго Веласкеса.Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність. 

 

 

 

 

Художня література для дітей. БайкиБайки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій  подано мораль. Головне у байках - глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.


Останні коментарі до сторінки
«"Галка й Птахи" – байка Езопа»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми