На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Байка "Олень і Виноградник" - зі збірки "Езопові байки"


ОЛЕНЬ  І  ВИНОГРАДНИК

Якось на зеленому схилі гори пасся гарний золоторо-гий олень. Був теплий, погожий осінній день. Та,
на лихо, помітили оленя мисливці й помчали до нього. Олень тем;
побачив мисливців, але тоді вже, коли ті, цілячися з луків, підсту-
пилися близько.
«Лишенько моє, тепер ніяк утекти до лісу! — подумав олень.— Ану ж бо сховаюся в отому винограднику».
Олень щодуху кинувся вниз. А мисливці, напнувши тятиви, побігли слідом. Проте олень устиг заховатися.
—  Стійте! —гукнув один мисливець.— Оточіть виноградник та гарненько видивляйтеся — він десь там. А коли вибіжить на поле, ми одразу його побачимо.
Мисливці поставали, пристерігаючи за кущами винограду. Але олень заховався так добре, що жодне око не могло його примітити.
—  Де ж він дівся? — питає один із мисливців.
—   Напевне, встиг ускочити в ліс,— каже другий.
—  Ні,— докинув третій,— ми добре пильнували і, коли б він з'явився, неодмінно побачили б.
—  У полі теж не видко,— промовив  четвертий.— Що ж  робити?
—  Ще  пошукаймо.— озвався  п'ятий  мисливець.— Не   знайдемо — що ж, нічого не вдієш.
Мисливці востаннє обдивилися виноградник, та знову марно. Нарешті їм набридло шукати і чекати.
—  Ходімо,— каже один,-— певне,  олень таки втік од нас.
—  Ходімо,— погодились мисливці та й подалися гуртом геть. Олень дуже зрадів, побачивши, що його вороги пішли:
— Я врятувався — аж не віриться!
Та й ну на радощах шматувати листя й солодкі грона винограду!
Біг олень од куща до куща, розсував гілки, розгойдував листя — -одне слово, геть знетямився й забув про небезпеку.
І скоїлося непоправне — треба ж було озирнутися одному мисливцеві!
—  Гляньте! — гукнув він до товаришів.— У винограднику щось ворушиться! Ходімо подивимось, що воно таке! Мерщій!
Мисливці побігли до виноградинка — і побачили оленя.
—  Ось він!
Олень кинувся тікати, мисливці — за ним.
Мчить олень, серце йому калатає із жаху, а в голові одна думка снується:
«Чому я не стояв нишком у винограднику? Він сховав мене від небезпеки, а я, невдячний, потоптав гостинність його й доброту, понівечив. От і караюсь по заслузі!»
Отак і деякі люди бувають покарані за те, що не цінують своїх благодійників.

За матеріалами: "Езопові байки". В переказі П. Цімікалі. Київ, "Веселка", 1972


Останні коментарі до сторінки
«Байка "Олень і Виноградник" - зі збірки "Езопові байки"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар