Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

За словами Івана Франка, Григорій Савич Сковорода є найвидатнішим за своєю індивідуальністю поетом у староруській і давній українській літературі на величезному просторі часу — від автора "Слова о полку Ігоревім" до Котляревського і Шевченка. Художня проза Сковороди — це збірник "Байки харківські". Байка як жанр часто зустрічалася в давній українській літературі і фольклорі. За Сковородою, байка має сприяти у пошуках і розкритті вічної істини, його байки були спрямовані на викриття суспільних болячок, підносили дух громадянської гідності, культ розуму, картали світ зловживань, обдурювання, кар'єризму, вельможного самодурства, чинопочитання, наживи, самохвальства, тупоумства.

 

Байки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль. Головне у байках - глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.

 

"Здається, байка просто бреше, 
А справді ясну правду чеше. 
Нікого в світі не мине. 
Читайте, згадуйте мене."

(Леонід Глібов)

 

 

 

 

Мати й дитина — це найпрекрасніший образ. «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Т.Г. Шевченко. Чуттєвий зв'язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитиною, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Народні колискові пісні зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, досконалістю. В них — материнська любов, світ добра і краси...

 

"Не раз ми чуємо: ще встигну, час я маю.
Та знаймо, що такі слова
Людині щоразу не розум навіва,
А лінощі без краю.
Отож, як діло є, мерщій його кінчай
І виправдань собі ніяких не шукай,
Коли прогавиш час — на себе нарікай.
Для прикладу я вам сказати байку маю.
Стрілець рушницю взяв, патронницю й сакви
І друга вірного по вдачі та звичаю,
Гектора, та й пішов до гаю..." (Іван Крилов)

 

"Хоч я і не пророк,
Та як метелика, що біля свічки в'ється,
Побачу, то мені пророцтво удається:
Обпалить крильця він в найближчий строк.
Це приклад, друже мій, для тебе і урок:
Усім би згадувать про нього хоч і зрідка.
Невже вся байка тут? — спитаєш; відповім:
Ні, це ще тільки приповідка,
А байка буде вслід за цим..." (Іван Крилов)

 

""А, друже мій, здоров! Де був ти, що робив"? —
"Годин ізо три я в кунсткамері ходив;
До всього приглядавсь, хотів усе спізнати,-
І признаюсь, що й сам не знаю, брате,
Яких там лиш немає див.
Ну й правда, що чудес отам скарбниця!
Ох, і вигадлива ж природа-чарівниця!
І птаство, й звірина з усіх тобі країн!
Які метелики, мурашки,
Бджілки, комарики, комашки,-
Одні немов смарагд, а інші — як рубін!.." (Іван Крилов)

 

"У спеку, в літній день, в південну саме пору,
Піском розсипчастим, під гору,
Тяжкий, з родиною дворян
Вчотирикінь ридван
Ледь пхався.
Геть коні змучились; хоч кучер як старався,
Спинилися. Він з козел скік умить
І, коней злий мучитель,
Удвох з лакеєм їх нещадно батожить.
Усе дарма!.." (Іван Крилов)

 

Вірші Миколи Вінграновського: "Іде кіт через лід", "Мак і Кіт", "Котик, котик, золотий животик".

Віршики Марійки Підгірянкм про тварин: "Котик", "Зайчик в тернині", "Киця-Миця з Коломиї", "Біжить зайчик по сніжку", "Пташки взимку".

 

 

 

 

 

 

Віршики Марійки Підгірянки: "Юрко, Жмурко і Хмурко", "Чорнячок", "Киця і квачик", "Брисько, Гуска і Лисичка", "Лисиччина Штука", "Подертий кожушок", "Їжачок", "Котик", "Зайчик в тернині", "Киця-Миця з Коломиї".

 

 

 

 

 

Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена, Леоніда Талалая, Анатолія Костецького, Сергія Губерначука, Галини Мирослави, Ірини Гарванко, Вікторії Стасів, Галини Римар, Платона Воронька, Марії Морозенко, Людмили Кибалки, Марії Дем'янюк, Людмили Федорової, Якова Жарка та інших українських авторів.

 

Вірші для дітей про тваринок — про байбака, їжачка, про морських мешканців, про горобчика, про жука-короїда, про ведмедика.

 

 

 

 

 

До збірочки жартівливих віршів Грицька Бойка "Бруднуля" увійшли такі: "Гралася в долонечки", "Чистописання", "Бруднуля", "Не знала", "Чому зупинився годинник", "Чому Тимко подряпаний", "Цапок", "Качечка-прачечка", "Грак", "Сто ніжок", "Чом чистенькі поросята", "Здоровим будь!". Також, читайте у цій добірці веселі вірші Грицька Бойка для дітей: "Як невдаха виступав", "Провалився по коліна", "Друге місце", "Швидко відповів", "Підслухана розмова", "Теж саме", "Змагання", "Виступайченко", "Хлопчик Ох", "Марш веселих чоловічків", "Хвастунець", "Жива казка".

 

 

Вірші Івана Світличного для дітей: "Кіт і миші", "Як Гусак говорив: "Так-так-так"", "Я їм про Хому, а вони про Ярему", "Ведмежа хвороба", "Лісовий тарарам", "Безконечник", "Стонога".

Віршовані казки Михайла Стельмаха:  "Бурячок і їжачок", "В їжаковім вітряку", "Чому кріт не з'являється на світ?", "Що посієш, те й пожнеш".

Вірші Михайла Стельмаха: "Їжачок",  "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел", "Гриб діткам купив шапки", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці",  "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга".

Михайло Панасович Стельмах - український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей. У розділі - дитячі вірші Михайла Стельмаха з різних його збірок: "Їжачок", "Гриб діткам купив шапки", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел",​"Колискова", "А у мене є сестричка", "У нас гуси не сердиті", "Грядочка сестрички", "Хрін", "Настуся", "Через луг, через горбок", "Бобер", "Бурундукова сім'я", "Забудько", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга", "Що посієш, те й пожнеш", "Чому кріт не з'являється на світ?", "В їжаковім вітряку", "Бурячок і їжачок", "Заячий секрет", "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка", "Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся", "Йде зима", "Зимою", "Літо-літечко", "Червень", "Сонечко, світи", "Колосок до колоска", "Дощ", "На баштані", "Іжачок і грибок", "Грядочка сестрички", "Гарбуз", "Коло млина", "Розлилися води", "Квітень", "Весна", "Сонце стукає в віконце", "Ми любимо весну", "На баштані", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ",  "Забудько", "Через луг, через горбок", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Борсук", "Заєць і рак".

Вірші Марійки Підгірянки "Юрко, Жмурко і Хмурко", "Чорнячок", "Киця і квачик", "Брисько, Гуска і Лисичка", "Лисиччина Штука", "Подертий кожушок", "Їжачок".

 

 

 

"Була собі Синиця. Невідомо, що їй збрело в голову, що звила собі гніздо на самім березі моря на невеличкому кущику. Поки море було спокійніше, все йшло гаразд. Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх. Аж ось повіяв вітер, розгулялося море, затопило кущик і з ним Синичине гніздо. Сама Синиця ледве жива втекла, а її яєчка попливли з водою. Ой-ой-ой, як розгнівалася Синиця! Сіла собі на скелі над морем та як почне сварити та лаяти море: "Ти, погане та нікчемне море! Ти, безглузда темна сило! Ти, ненажерна безодне! Ти, нікчемне, непотрібне, некрасиве море! Як ти сміло порушити мою хату, забрати мої яйця! Та я тебе до суду потягну, я тобі на весь світ сорому нароблю, я тобі не дам спокою ні вдень ні вночі, поки мені не вернеш усього, що в мене забрало."..." (Іван Франко)