Публікації за тегом: Тварини, птахи, риби, комахи

"... все зло, яке мені кури чинять,— не від зневаги до мого роду. Півні тільки те й знають, що битися між собою, і не тому, що ненавидять один одного — адже вони одного роду! — а тому лише, що забіяки! Через те й не живуть у згоді."   

(Езоп)

 

 

 

 

"... Коли я тобі грав, то ти не танцювала. Тепер танцюй, не танцюй — я вже більш не гратиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Мавпа є мавпа і мавпою зостанеться, хоч би як її вимуштрували, хоч би чого навчили..."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... здоровий глузд барана переміг вовчу хитрість."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Коли хочеш, аби тобі вірили,— ніколи не кажи неправди."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Було б співати та міру знати. Чому не сидів собі любесенько з нами, а видерся хтозна-куди та й вихвалявся перемогою? Аби не горланив, жив би між нас і біди не знав."

(Езоп)

 

 

 

 

 

" Ніколи не пускайте нікого в двір, поки не дізнаєтесь, хто він. Хай навіть співатиме вам найсолодших пісень — не йміть віри."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"Літнього дня на ставку, коли сонечко  гарно припікає,  велика зелена пухириста жаба сиділа в очереті під берегом і співала пісень: — Ква-ква, ква-ква, ква-ква… Квакала, надривалася і так, і сяк, та ніхто її не чує. Розсердилася жаба та й собі думає: — Господи, ну як же мені привернути увагу до себе? Дивиться вона на середину ставка, аж бачить, а там зелені килими з білими квітами, плетючі зелені містки із водяних трав, що з’єднують невеличкі острівки, що  гріх не помилуватися. От вилізла вона на один з таких килимів, сіла навпроти білої квітки, милується  і каже.." (Юлія Хандожинська)

 

 

 

"... У сто крат ліпше бути самотнім, аніж приятелювати з тим, кого гаразд не знаєш. Добре, що я повівся так з левом. Тепер таких друзів здалеку пізнаватиму."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Правду казала подруга, що треба зачекати. Адже з часом минають скрута та лихо!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Воно й зрозуміло. Десь позбулася свого, а тепер соромно, тож і хочеш, аби й ми собі повідтинали. Гадаєш, тоді з тебе не сміятимуться? Сама зазнала лиха, й нам того зичиш! Іди собі геть! А ви, браття й сестри, розходьтеся по домівках і менше слухайте дурних балачок."

(Езоп)

 

 

 

 

"... —  Такого хитрющого півня здибала, що й світ такого не бачив! Це тобі не ворона, що відразу впустить м'ясо з дзьоба, зачувши хвалу! Нічого не скажеш — розумний півень!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Бракує мені розуму. Але це лихо мене навчило. Надалі ніколи не починатиму жодної справи, не подумавши перше, чи зможу довести її до ладу."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"...— О жорстокий коню! Якби ти був допоміг мені, взявши трохи мого вантажу, то я дійшов би до міста. А так жорстокість твоя на тобі й окошилася!"

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Отак часом люди доти дбають про інших, доки залежні від них, а потім забувають про свої обов'язки."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Отож, аби не накликати на себе біди та не накоїти лиха іншим, не треба братися не за свою справу."

(Езоп)

 

 

 

 

 

 

"... Замість того, щоби збагнути батькові слова, розпитати, порадитися,— кинулися шукати в землі золото. Батько не посміявся з нас, а заповів нам найбільший скарб світу — любов до праці."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в безпеці; навіщо стрибати в першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?.."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"... Отак завжди буває: хто свого зречеться, того й свої цураються, і чужі не приймають."

(Езоп)

 

 

 

 

 

"[...] ніколи не водися з кепськими товаришами, від них завжди більше шкоди, ніж користі."

(Езоп)