Байка "Чорногуз та Орач" – з книги "Езопові байки" (1990 р.)

Езоп

ЧОРНОГУЗ ТА ОРАЧ

(байка у переказі П. Цімікалі, 
переклад українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі)

Настала осінь. Розм'якла від дощів земля. Селянин запріг коней та й поїхав сіяти озимину. Орав до полудня поле, спини не розгинаючи, потім засіяв і заборонував. Додому повернувся вже поночі.

— Де ти так забарився? — питає його жінка.

— На полі; хоч і натомився дуже, але з усім упорався. Посіяв пшеницю, і, коли буде добра погода, матимемо добрий урожай.

Потому селянин повечеряв смачно й ліг спати. Взавтра знову подався на поле — полагодити огорожу, аж бачить: зграя журавлів хазяйнує на ньому — дзьобає пшеницю.

Заболіла орачеві душа, і він закричав розпачливо:

— Хіба для вас я сіяв? Ну, начувайтеся! І заходився ставити на полі сільця.

— Агей, ходіть-но сюди, побалакаємо!

Але журавлі налякалися й не підходили. Тоді орач полагодив огорожу та й подався додому. А вдосвіта знову попростував на поле.

— Ану ж гляну, хто там упіймався... А глянувши, зрадів:

— Так вам і треба, поганці! Що заробили, те й маєте!

У кожне сільце впіймався журавель. Орач почав їх виплутувати й кидати в мішок. Коли це підходить до одного сільця, а там, замість журавля, — чорногуз.

— Що ти тут робиш? — питає орач.

— Ой, чоловіче добрий! — залементував чорногуз. — Відпусти мене на волю. Не карай мене. Я не журавель, я не дзьобав твого зерна. Я чорногуз, їм черв'яків, гадюк та рибу. Ніколи й зернини в рот не брав, не порпався на твому полі. Я спокійний і поважний птах, добрий господар і нікому не чиню зла. Поглянь на мене — я не такий, як журавлі, я іншого кольору. Тож відпусти, благаю тебе! Присягаюсь — я ніколи не робив тобі шкоди.

— Може, ти й справді не журавель і не дзьобав зерно на моїм полі, — каже орач. — Може, й справді ти чорногуз, спокійний і поважний птах. Але чому ти був поміж них? Я спіймав тебе на своєму полі, як і журавлів. То й тебе спіткає їхня доля, не нарікай і не проси.

Але сказав так орач, аби тільки налякати чорногуза, бо знав, що той і справді не робив шкоди. І, зібравшися додому, випустив птаха, ще й напутив:

— Лети собі здоровий, та більше не водися з такими, а то трапиш у халепу. Цього разу тобі пощастило, а вдруге може не так скінчитися. Отож, водися завше з гарними й поважними птахами, а від поганих тікай подалі. Затямив?

Переляканий чорногуз полетів до свого гнізда. Відтоді він, забачивши журавля, летить від нього геть.

За матеріалами: «Езопові байки». У переказі П. Цімікалі. Переклад з новогрецької українською мовою Володимира Забаштанського та Анатолія Чердаклі. Передмова А. О. Білецького. Малюнки Анатолія Василенка. Видання друге, доповнене. Київ, видавництво «Веселка», 1990 р., стор. 39 – 42.​

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Читаймо байки легендарного давньогрецького поета-байкаря Езопа. Його герої – здебільшого звірі, тварини, рослини, але насправді Езоп зображає людей, викриваючи їхні вади – лукавство, брехливість, боягузтво, нещирість. Байкар висміює й засуджує ці негарні риси, властиві деяким людям, протиставляючи їм правдолюбство, хоробрість, чесність. 

Байки – це стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій – подано мораль. Головне у байках –глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.