"Порожня, мов кімната, голова,
"Ти стукав у двері мого серця, Боже,
"З глибин душі
Воскресла давня мрія.
Така стара...
І знову – молода.
На видноколі
Трикутник журавлиний лине,
Як візія минулого життя.
Жадання заповітне в ірій рине,
Шукаючи можливості буття." (Людмила Кибалка)
"Призначення людини —
Це бути щасливою.
Сонцепад радості зливою
Наповнює душу щоднини,
Якщо крізь призму любові
Сприймати ближнього свого;
Жити за законами світобудови."(Людмила Кибалка)
"Голос серця —
Ангела слова.
Голос серця —
Рідна мова.
Голос серця —
Пісня колискова.
Голос серця —
Досвітня зірниця.
Промінь сонця —
Душі безсмертя."(Людмила Кибалка)
"У безодню неба лине душа,
Щоб зоріти зорею.
До гурту поспіша,
Щоб із чарівною піснею
Та з Любов'ю найсолодшою
Ширяти над землею."(Людмила Кибалка)
"Орнаментальна ознака –
Творити об'єктивний світ.
Щира душа –
Любові світ;
Щира душа –
Це Духовна краса,
Мов чисті небеса."(Людмила Кибалка)
Соломія Мардарович. "На висоті довготривалих сновидінь..." — цикл філософської лірики
"На висоті довготривалих сновидінь,
на сходах вже заблокованих каналів,
за п'ять хвилин до осені і кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "надія".
На вулиці дощ грає ля мінор,
а вітер піднімає мокре пальто,
за п'ять хвилин до осені і
кольорових ліхтарів,
я пронесу листок із надписом "людина"."
(Соломія Мардарович)
"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."
(Сергій Губерначук)
Сергій Губерначук. "Позиція" (цикл поезій)
і Нам велів!
Тілько ж Ми не чули слів
після того до волів:
"Не терпіте ж, поготів!!!""
(Сергій Губерначук)
Сергій Губерначук. Роздуми про творчість, поезію, театр (зі збірки "Дай, я буду таким, як хочу...")
"Знову залишаю
мій маленький острів.
Вкотре вирушаю
у космічний простір."
(Сергій Губерначук)
"чи та ти
котра
стоячи по вуха в шумах
уміє читати простір
занурений з головою в хустини* туманів
що приховують сльози на очах..."
(Галина Мирослава)
"Почуй мене, Боже,
"У кожного в житті своя дорога,
"Спека у місті, яке ще недавно жило й хотіло...
"Боже, великий, єдиний,
Нам свою милість яви
І для поколінь майбутніх
Ти Україну храни.
Ти збережи її, Боже,
Бо у гріхах потопає вона,
Ти освіти її, милість яви,
Чесних людей всіх спаси..."(Марія Романюк–Крижанівська
"води лишають сліди
завжди...
в усьому
повсюди
почерезсерце й роки
допоки дихають груди
поки пливё твій пліт
і серце твоє не зніміло
води розтоплюють лід
доторками
до тіла..."(Галина Мирослава)
"...тільки всесвіт і вічність
тільки вічність і всесвіт
завжди все бачать
завжди все чують
завжди з тобою
і немає болю
він у смугах
які зависають туманом
а твоє серце його не витримує..."(Галина Мирослава)
"Виглушують виглупують везуть
Відсутнюють
Коліс стоїть дринчання
Впізнавана за способом стояння
Й ходою форма
Вимовкає
Путь.."(Галина Мирослава)
"Боже почуй мене
як ти чуєш кожного
чиє серце уповає на Тебе
довіряючи цілковито себе Тобі
прошу Тебе
не дай мені бути невдячною
не дай забути тих
через кого Ти мене вчив..."(Галина Мирослава)
"Місяць – неначе люлька.
Зорі шепочуть: спати.
Тільки мені сьогодні
Хочеться небом стати.
Хочеться захистити
душу
наперстком волі
Від недо-
сконалого слова,
Від незро-
зумілого болю" (Галина Мирослава)
"Круг
який малює навколо тебе
відхилена ніжка циркуля життя
з голкою
забуравленою у твоє серце
більшиться
коли вісь витягує тебе вгору"(Галина Мирослава)
"Священний подарунок від Бога – й до Бога
для кожної живої душі –
дорога Віри, Надії й Любові,
аби пізнати справжнє торжество Розуму і Духу"(Сергій Губерначук)
Добірка поезій Сергія Губерначука, які сповнені глибокими почуттями, філософськими міркуваннями, соціальними мотивами, любов’ю до життя, до рідною краю, до рідної мови та родини.
У поезіях Сергія Губерначука, зібраних у книжці "Перґаменти", втілено живі слова, глибокі думки, філософські міркування, роздуми про буття і біблійні істини, вміло, у суто індивідуальній манері, створено різноманітні образи і характери, відображено соціальні особливості, історичні події, представлено відомі особи. До цього циклу тринадцять Пергаментів. Усі вони своєрідні та щирі, просякнуті душевним теплом і любов'ю або тонким і дружнім гумором.
"Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо якого свого
я відчуваю щастя!... Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!"(Сергій Губерначук )
"Добрий день.
І добра осінь.
Сцена. Сцена. Сцена. Сцена.
Навіть тиха роль голосить.
Всіх нас грає Мельпомена..."(Сергій Губерначук)
"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!.."(Сергій Губерначук)
"Розфарбовую свою душу:
Сіре — в синє, а чорне - в зелене.
Розфарбовую своє серце
У всі відтінки, що має Вселенна..."(Марія Дем'янюк)