"Розфарбовую свою душу.." - духовна лірика від Марії Дем'янюк


Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Розфарбовую свою душу.

 

Марія Дем'янюк

Розфарбовую свою душу

     

Розфарбовую свою душу:
Сіре - в синє, а чорне - в зелене.
Розфарбовую своє серце 
У всі відтінки, що має Вселенна. 
Та найбільше візьму блакиті,
Ясно від блиску позолоти:
Найсолодші Небесні Миті, 
Як щезають буденні турботи. 
І великий Осяяний Спокій - 
Ніжнобілий платок на плечі,
Світлі двері у передпокій, 
У якому зорює вечір... 
Тихо-тихо іду до себе. 
Відкидаю суєтні трунки.
Лише пломінь, що падає з Неба.
Лише Ангелів поцілунки...

 

 

Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Розфарбовую свою душу. Споконвічне. Про мрію.

 

 

              Про мрію

Всі потуги смішні та непотрібні, 
якщо ти небо продаєш за мідні,
або ховаєш зорі у кишеню,
щоби вагомості додати йменню,
якщо додолу погляд прилипає,
в той час як небо синяву леліє
й руде дівчатко дивиться з віконця
і cонцем усміхається та мріє...

 

 

Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Розфарбовую свою душу. Споконвічне.

 

 

  Споконвічне

Цілий світ у мені:
Минуле, цей день і майбутнє,
Мов кленові вогні,
Ті події такі незабутні.
Пурпурові світанки,
І краплини дощу у віконні,
Твої ніжні обійми
І синочкові оченьки сонні.
Теплі мами слова,
Що щебече завжди - соловейкова доля.
Святить паску світанок у ріднім селі,
І на те Божа воля.
Неба клич : Обійми!
І навшпиньки тягнусь до хмаринки,
Чи ранкової зірки,
Яка щедро дарує зіринки...
Нерозривно у часі
Минуле, цей день і майбутнє:
Споконвічна любов,
Мов черешневий цвіт,
Зустрічає попутніх...

 

 

Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Коли небо вдивляється у мою душу.

 

                                   Коли стихає все і чути голос серця...

 

Коли стихає все і чути голос серця,
Душа вміщає в собі цілий світ,
В надії дивишся у небо, що озветься,
Той, хто створив для тебе Заповіт.

Небесна синь огорне ніжно землю.
Буянять трави від пречистих сліз.
Господь "люблю" тихенько промовляє
Ромашки квітом, шепотом беріз.

І вогник липи проникає в душу.
Духмянить ладан із яскравих віт.
Туман ранковий стелиться по суші
І фіміамом очищає світ.

І я несміло попрохаю в неба,
Щоби тривала довго тиха мить.
Ранкове сяйво пригорну до себе.
Почую шепіт: Бог тебе хранить...

 

                Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Розфарбовую свою душу. Коли стихає все і чути голос серця.  

Коли небо вдивляється у мою душу

 

Коли небо вдивляється у мою душу
стаю берегом, де хвилі голублять сушу.
І пісок, пофарбоований 
соняшними пелюстками,
і смарагдовим поглядом
стежить за небесами....

 

 

Марія Дем'янюк. Вірші про духовне. Коли небо вдивляється у мою душу.

Авторська світлина Катерини Левченко

За матеріалами: http://www.poetryclub.com.ua/

 

 

Більше творів Марії Дем'янюк на "Малій Сторінці":

Марія Дем'янюк. Вірші для дітей і дорослих.
Марія Дем'янюк - письменниця, поетка, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філософії та політології Хмельницького національного університету, член СХПУ. Автор збірки «Кленова пісня», дитячої збірки «Марійчині казки», книги «Синергія гуманізму, етики та естетики як основа діяльності СХПУ». Друкувалася в журналі «Дніпро», літературно-художніх альманахах, у «Сімейній газеті»,  «Казковому вечорі», у дитячих журналах. Лауреат І ступеня в номінації "Поезія для дорослих" ІІІ Всеукраїнського літературно-поетичного конкурсу-фестивалю Якова Бузинного (м. Луцьк, 2018). Лауреат літературної християнської премії 2018 року за книгу-дослідження «Синергія гуманізму, етики та естетики як основа діяльності СХПУ». Мешкає пані Марія у місті Хмельницький.

Останні коментарі до сторінки
«"Розфарбовую свою душу.." - духовна лірика від Марії Дем’янюк »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми