Вікторія Лабунець. Новорічна казочка
"Жили собі космонавтики в країні Космонета. Вони дуже любили своє місто Косметарія, бо це їхня столиця. Будинки в них були сучасні і красиві. А на свята космонавтики прикрашали їх чудовими ліхтариками. Новий рік вони завжди зустрічали усією родиною вдома. А потім усі дружно виходили на площу до великої новорічної ялинки, прикрашеної фантастичними іграшками. Якось в цю країну, саме у це місто, потрапила дівчинка на ім'я Софія..." (Вікторія Лабунець)
У поезіях Сергія Губерначука, зібраних у книжці "Перґаменти", втілено живі слова, глибокі думки, філософські міркування, роздуми про буття і біблійні істини, вміло, у суто індивідуальній манері, створено різноманітні образи і характери, відображено соціальні особливості, історичні події, представлено відомі особи. До цього циклу тринадцять Пергаментів. Усі вони своєрідні та щирі, просякнуті душевним теплом і любов'ю або тонким і дружнім гумором.
"Закінчилися заняття в школі, і хлопчаки по бігли до роздягальні. "Тра-ля-ля! Ех ви, мерзляки!" — кричав п’ятикласник Микола Щербань. Він стояв у колі першокласників, які з повагою дивилися на нього. — Ще тепло на вулиці, а ви в шапках і зимових пальтах ходите? Загартовуватись треба, первачки!" "Сьогодні дуже холодно!" — сказав маленький Вітя. "Васько, ти чуєш, що він говорить?" — звернувся Микола до свого однокласника. — Йому холодно!"..." (Ігор Микитенко)
"Цвіркун Кузьма жив у бабусиній хаті під піччю. Коли двері відчинялись, до хати вкочувала хвиля холодного повітря. «Бр-р-р! І чому б тим людям не сидіти під піччю, де так гарно — тепло і темно? Невже надворі краще?» — думав цвіркун. І захотілося йому надвір. Онучок Іванко якраз одягався, тож цвіркун хутенько стрибнув на комір теплого кожушка. "Я пішов, бабуню", — сказав хлопчик. "І я теж", — просюрчав Кузьма. За порогом Іванко впав і засміявся. «І що там такого смішного?» — подумав цвіркунець. Він виглянув із хутра й завмер: усе навколо сліпучо сяяло..." (Валентина Бондаренко)
Читаймо чудові, добрі, світлі віршовані казки-п'єси Галини Римар - авторки, сповненої любові до дітей, до ближніх, до всього навколишнього світу:
"Чарівна флейта" (казка-п'єса)
"Узимку двоє зайчиків забрели на город. Снігу було небагато — вони потрудилися лапками і вигребли з-під землі декілька морквинок. "Як добре! Сьогодні ми наїмося досхочу!" — сказав перший зайчик. "Може, не варто з’їдати всю моркву одразу? Давай з’їмо стільки, щоб не бути голодними, а решту зекономимо — пізніше пригодиться!" — запропонував другий зайчик. "Не знаю я такого слова — економити! Є морква — їж, нема — шукай чогось іншого поїсти!" Другий зайчик не став сперечатися. Він міцно затис лапками дві морквинки, що залишились від обіду, і пострибав до своєї нірки. А перший усе їв та їв, аж нарешті відчув, що живіт у нього повнісінький..." (Марія Чумарна)
"Дай, я буду таким, як хочу,
Щоб не всі мене розуміли...
Ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому — крила!.."
(Сергій Губерначук)
"Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо якого свого
я відчуваю щастя!... Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!"(Сергій Губерначук )
"Рік тому я написав, що 2017 - рік біткоіна, а 2018 буде роком блокчейну. Так і вийшло :) Зараз можна почути, що блокчейну разом з біткоіном прийшов кінець. Насправді, відбувається очищення від спекулятивних, одноденних проектів та учасників ринку, які прагнули надприбутків на хвилі ажіотажного попиту на криптовалюти. А блокчейн, незважаючи на їх коливання, і надалі буде розвиватися, й важливо поширювати розуміння цієї технології. Минулого тижня я виступив співорганізатором зустрічі в Blockchain Hub Kyiv, на якій відбулася змістовна дискусія з викладачами та юними підприємцями з Start Now - Школи бізнесу і розвитку для підлітків, а також студентами, які виявили великий інтерес до теми..." (Сергій Вакарін)
Поезії про Театр (Сергій Губерначук)
"Добрий день.
І добра осінь.
Сцена. Сцена. Сцена. Сцена.
Навіть тиха роль голосить.
Всіх нас грає Мельпомена..."(Сергій Губерначук)
Сергій Губерначук. Осінні поезії.
"По́ро моя пізня, злякана зимою,
не тремти останнім листом,
не біжи за мною
жовтим вітром, шляхом битим,
полем, полем, полем…"(Сергій Губерначук)
Володимир Даник. "Мадонна... наших перехресть" (розповідь про збірку поезій Ліни Костенко)
"Завітавши до обласної юнацької бібліотеки імені Василя Симоненка у Черкасах і здавши поетичну книгу автора-черкащанина, прошу бібліотекаря принести щось із книг Ліни Костенко. Мені приносять гарно оформлену книгу «Мадонна Перехресть» (Київ, «Либідь», 2012 рік). Цю книгу я вже читав. Але ж з моменту прочитання минув уже певний час. Отож відразу ж і думка – а чому б і не перечитати?!.. Вірші, що увійшли до згаданої вище книги, були і новими, і раніше недрукованими. Сама книга поезій була присвячена доньці Ліни Костенко. І це вносило певний особистісний аспект у духовну ауру книги. Книга прекрасно оформлена. Там немало фотографій, що запам’ятовуються. У тому числі і світлини з особистого архіву Ліни Костенко." (Володимир Даник)
23 листопада видатний фізик Лоуренс Краусс виступив в НТУУ КПІ та розповів про походження Всесвіту й нові горизонти космології, зокрема нещодавно відкриті гравітаційні хвилі. Лоуренс Краусс – один з перших, хто дав опис темної матерії та енергії (яку спочатку назвав «п’ята сутність») у сучасному розумінні. Мені випала нагода короткого спілкування з ученим.
Ви вже, мабуть, знайомі з нямликами – маленькими кумедними чоловічками, які живуть у стіні Олянчиного будинку і понад усе на світі полюбляють манну кашу. Це ж про них написала свою дивовижну книжку «Прибулець з Країни нямликів» відома дитяча письменниця Леся Воронина! Про них – і про дівчинку Олянку, яка з ними не лише познайомилась, але й подружилася, і пережила чимало карколомних і дуже веселих пригод. А в цій книжці пригоди тривають. Разом із Олянкою і нямликом Буциком ви: побуваєте на… Святі Великої Ложки приборкаєте… Привида Здичавілого Сантехніка пригостите добродійним морозивом… найсправжнісіньких піратів нагодуєте Гладкого Блукальчика… рюкзаком. І ні слова про Балакучу Квіточку – ви все про неї дізнаєтеся самі!
Напередодні новорічних свят хочеться встигнути зробити якомога більше: доробити важливі справи, влаштувати магічну атмосферу вдома, купити подарунки, почитати разом із дітками цікаві книжки. Бо читання – то справжня магія, а книжка – найкращий подарунок. Пропонуємо перелік книг видавництва "Ранок", який полегшить вам вибір подарунка.
"Існує і така думка. Читача (і слухача, і глядача теж!) треба посилено розважати, бо і життя нині дуже нелегке. Отож розважати і розважати, аж поки бідолашний читач (і слухач, і глядач теж!) і зовсім не втратить терпіння від такого завзятого розважання! Але є видання і для людей мислячих, де можна знайти і глибоку за змістом поезію, і цікаву прозу, і неординарну публіцистику. У таких видань, може, й не надто великий тираж, але таку книгу береш до рук, щоб, прочитавши її раз, потім іще не раз до неї повернутися..."
(Володимир Даник)
"Висне на черешеньці листя де-не-де,
Третій місяць осені стежкою іде.
Ще тримає золото гілочка в руці,
Сохнуть помаранчеві й жовті прапорці."(Наталя Карпенко)
"Вже третій день Олянка лежала в ліжку. Все почалося з прогулянки у весняному лісі. Нарешті вони з мамою і татом разом поїхали за місто! Дівчинка побачила перші проліски, що пробивалися з-під сухого торішнього листя, нагодувала двох веселих білок горішками, пускала в річку човники, що їх тато вирізав із соснової кори. А потім, коли вони вже зібралися їхати додому, потяглася за проліском, що ріс на краю струмочка, і, звичайно, промочила ноги. Тож, коли вони повернулися додому, щоки в Олянки палали, страшенно боліло горло, а чоло було таке гаряче, що мама й без термометра визначила — ангіна! Тепер треба було пити чай із калиною, ковтати гіркі пігулки й полоскати горло такою солонющою водою, що аж сльози виступали на очах..." (Леся Воронина)
"Сьогодні в Арика Зубенка і його мами святковий день — тато був зранку вдома. Біля під’їзду стояла машина, але вони не поїхали як завжди до бабусі в село, а виїхали на трасу, потім повернули на міст через Дніпро, проїхали повз парк і за кілька хвилин зупинилися перед великим будинком на центральній вулиці міста. Їх впустив охоронець, який наче знав тата, але щось записав у книгу. Вони піднялися ліфтом на п’ятий поверх. Шкода, що довелося виходити з кабіни; можна було б ще покататись: натисни кнопку — їдеш угору-вниз... Їхня квартира була теж на п’ятому поверсі, але ліфта там не було... Коли тато впорався із замками і відчинив двері, вони зупинилися вражені. Це був наче справжній палац Снігової королеви. Білі стіни з іскорками, на вікнах — із стелі до підлоги — довгі сріблясті портьєри. Меблів не було. Мама, тримаючи хлопчика за руку, дивилася то на люстру, де в численних скляних пелюстках гралися сонячні зайчики, то на камін у кінці кімнати..." (Ніна Найдич)
Смакота — річ, звісно, дуже приємна, однак не така проста, як здається на перший погляд. Бо що, скажімо, у вас передовсім асоціюється зі словом «смакувати»? Напевне, розмаїті смачненькі страви, які приносять задоволення, покращують настрій та самопочуття. І ви маєте рацію — однак не на всі сто відсотків, а приблизно… на п’ять. Погляньте на смакоту інакше — і тоді ви разом із дітьми зможете смакувати сонячний ранок, сімейні прогулянки, дощик, спілкування з друзями, пригоди, книги, сон. І навіть якщо звідкись усе ж вигулькне поганий настрій, як це сталося з відомим кухарем Тара-патою, варто уважно роздивитися довкола і не проґавити свого рятівника, а нагодувати його чимось смачненьким. Солька ж як ніхто знає, що зазвичай щастя ховається простісінько перед носом — удома! У цій книзі ви знайдете: цікавезну повість, розкішні ілюстрації, рецепти 30 страв, сторінки для записування улюблених сімейних рецептів, правила сервірування столу і навіть закладку. У цій статті публікуємо кілька уривків з книги.
