Статті для дітей та батьків

"Іду я луками, між трав 
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити.
Цю землю хочу обіймать,
Гриби збирать, траву косити
Нічого кращого не знать, 
А лиш її весь вік любити...."

(Світлана Пасенюк)

У кожної країни світу Сходу, Заходу, Півдня і Півночі були свої правителі. Вони постійно збирали армії та нападали на сусідів. Правитель центральної частини Піднебесної Хуан-ді дбав про благо своєї країни і не любив війни, тому він ні на кого не нападав, а обороняв прикордонні міста. Але поки Хуан-ді відбивав атаки одного противника, інший готував свою армію до нападу. І центр Піднебесної слабшав...

 

 

Світ виник миттєво. Боги-камі і матерія дали собі раду: легка і чиста матерія відокремилася від важкої та мутної, утворивши небо і землю. Перші боги з’явилися самі собою та не дали себе побачити. Вони залишалися безстатевими, тому земля являла собою напіврідку багнюку, суміш двох стихій (Інь та Ян). У п’ятому поколінні боги-камі  роз’єдналися на чоловічі і жіночі божества, першими з яких стали бог Ідзанагі та богиня Ідзанамі. Вони отримали від богів-попередників священний спис і настанову перетворити землю на твердь. Вони почали перемішувати багнюку списом, аж доки тверда земля не відокремилася від рідкої води. Так утворились Японські острови. 

 

Словники, упорядковані Тарасом Березою, призначені для найширшого кола шанувальників української мов: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності. Також є кілька словників для тих, хто вчить англійську або користується нею.

 

 

"В одному лісі працьовитий зайчик збудував собі гарну й міцну хатинку. Він був дуже дбайливим господарем, і все у нього мало своє місце. От якось уранці він підмів хатинку, застелив свіжу, чисто випрану постіль та половички й вийшов надвір зірвати кілька квіточок у букетик на стіл. А хатинки не замкнув. Примітила це лисичка, хитра, ледачої вдачі. Та й проскочила в зайчикову хатку. Закрила двері на засув і сидить. Прийшов зайчик додому, до хатки - а двері не відчиняються. Смикав, смикав - замкнені..." (Галина Римар)

 

"Це сталося давним-давно. У далекій і незвичній країні Ладії, де жили в мирі й злагоді чарівні чотири Пори Року, якось несподівано посварилися золотава Осінь і білосніжна Зима. І так, що навіть перестали спілкуватися між собою. А все через онуку бабусі Зими Снігуроньку. Змалку мала вона досить гарну звичку гостювати у своїх родичів. Та чомусь найбільше їй подобалося відвідувати тітоньку Осінь..." (Віктор Васильчук)

        "О, Мінно, я вже маю крила,
        неосяжні крила, безмежний дух.
        О, Мінно, є єдина сила,
        хаотична сила – небесний рух."

         (Сергій Губерначук)

Зміст збірки:   

Жолудик
Двое козенят    
Зайчикові пригоди     
Хто сильніший?     
Лисиця й Журавель     
Зайчата і Свиня     
Мавпочка й горіхи     
Чотири пори року 

"Одного дня мене осяяло — те, що називають я, — це не лише оболонка, а й весь акваріум усередині неї. Я була в шоці, виявивши, що маю постійний обов’язок дбати про себе, тобто про посудину, якою я, виявляється, є. Цілком зрозуміло, що вода, з якої складаюсь, завжди має бути чистою, от тому, крім того, що мушу виконувати караван справ поза межами тіла, час від часу змушена стежити, щоб вона не занечищувалась, бо, як каже мій дідусь, який постійно виїжджає в гори, щоб збирати лікувальні трави, які в нашій сім’ї тільки сам і споживає: „Маємо лише те, про що дбаємо”. Те, що слід організм поїти та годувати, я, звичайно, знала завжди, і, чесно кажучи, не проти — це мені неабияк подобається, хоча ваги в мені, як бачите, забагато, а от промивати шлунок, пробачте, не люблю — через який отвір цю процедуру б не починати. Найкраще — лежати в ванні, тоді вода ззовні сама всім опікується. Море я теж люблю..." (Галина Мирослава)

 

"Отож... реформам – славну путь!
Попри роз’ятрені тривоги...
Бува, хода… як гордо йдуть!
Бува, хода... ледь тягнуть ноги."

(Володимир Даник)

"Прийшла зима. Засипала все навкруг снігом, замела доріжки, вікна морозом розмалювала. Вийшла Марічка надвір погуляти. Побачила величезні кучугури снігу і вирішила зліпити сніговика. Оскільки Марічка була маленькою, то й сніговик вийшов маленький. Не сніговик, а сніговичок. З оченятами-ґудзиками, віником-гілочкою, носиком-морквинкою. Змерзла Марічка поки ліпила сніговичка й побігла в хату грітися. Наступного ранку вийшла вона надвір. Дивиться, а в сніговичка носика немає. Взяла  вона ще морквинку і зробила з неї сніговичку нового носика..." (Ольга Зубер)

 

"Горобці й синички біля годівнички тримаються однією зграйкою. Та потім вони розлітаються. А от синичка Я́нко й горобчик Дін справді товаришували. Дін був меншим за віком і здавався крихітним й худеньким серед інших птахів – схожих на пухнасті м’ячики. Вже вкотре Я́нко підлетів до Діна, який щось розглядав на снігу, й поклав біля нього насінинку..." (Олена Більчук)

"Подаруй, подаруй мені вітер,
вільний вітер люблю над усе.
І не думай політ зупинити,
хай любов нашу юність несе..."

(Сергій Губерначук)

"І далеч мрійлива доріг, 
І мова дзвінка, солов’їна…
А хто за Вкраїну поліг, 
Того не забуде Вкраїна!.."

(Володимир Даник)

"Ой не хмари чорнії весь світ заступали,
а то злії ворони сонце застилали.
Ой тим крукам чорним дзьоби нагострили,
щоби кращих діточок України вбили..."

(Галина Римар)

 

 

 

 

 "Світ природи – справжня казка,
Бережім її, будь ласка…
Бо планета – спільний дім
Для людей, рослин, тварин."

(Галина Римар)

 

"А - то буква перша, діти,
в алфавіті, в букварі.
Хто абетку вивчить першим -
тому й книжечки малі!"

(Галина Римар)

"Лелеченьки-лелеки... Така лелеча доля —
Оберігати землю, приносити дітей.
Мов мати-Україна, залюблена у волю,
Несуть крізь буревії мир й щастя для людей."

(Тетяна Строкач)

 

 

 

"Снігами замела стежки зима,
Якими ти збиралася ступати...
Але ж зима не вічна! І весна
Розтопить сніг, надію подарує,
Розквітне, забринить, немов струна,
В яскраві барви світ твій розмалює!!!
Молитви щирі хай Господь почує..."  (Тетяна Строкач)

 

"Внучечці маленькій,
Дівчинці Ганнусі,
Новеньку  сорочку 
Вишила бабуся. 
Швидко-швидко голку
Нитка здоганяла,
Бабця від веселки 
Всі узори брала..."

                                           (Марія Деленко)