"От і прийшла красуня Зима. Пора розваг і Новорічних свят. Взяв Миколка свої санчата, та й давай кататися з гірки! Летить, аж дух перехоплює! Ого-го! – кричить від радості. Побачив це кіт Васько, що сидів на лавці. От заманулося і йому на санчатах покататися. Аж не може всидіти на місці, так кортить! А попросити в Миколки соромиться. Бо вже має п’ять років, а на санчатах ні разу не катався! Е, ні! Посміховиськом Васько нізащо не буде! І вирішив він, що коли звечоріє і Миколка піде додому, візьме санчата, та й покатається. Так він і зробив: взяв санчата, та й потягнув їх до гірки. Умостився зручненько,відштовхнувся лапою, й понеслися сани з гірки, мов та блискавка. Васько такого не очікував..." (Ольга Зубер)
Пригоди Квачика, які відбуваються в усі пору року, - надзвичайно цікаві оповідки як для дітей, так і для дорослих. Читаймо!!!!
Цієї зими Голова UkraineIS Сергій Вакарін долучився до роботи справді унікальних подій. Тільки закінчився саміт президентів африканських країн Africa 2018 - Business for Africa and the World та наступні бізнес-зустрічі в єгипетському Шарм-ель-Шейху – і одразу почалися заходи за участю української молоді. 24 грудня з великим успіхом відбувся Міжнародний конкурс-фестиваль Egypt Forum Fest. Інноваційна хореографія, вокал, інструментальна музика, театр – усе це обдаровані діти з кількох областей України демонстрували у місті на Червоному морі. Україна, демонструючи такий величезний творчий потенціал, має прекрасне майбутнє. Неможливо переоцінити роль таких заходів з точки зору культурної дипломатії України. Учасники виступають справжніми послами культури нашої країни.
Земляний Кабан або Жовта Земляна Свиня - символ 2019 року за східним календарем, який був складений ще в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей рік триватиме з 05 лютого 2019 року по 24 січня 2020 року. Астрологи запевняють, що Земляний Кабан – спокійний та заможний, його прихильність буде не так легко завоювати. Свинка або Кабан - символ мужності і благородства, того, що сприяє досягненню успіху в усіх сферах.
Тетяна Строкач. Новорічні поезії
"І сміх веселий дітвори
Лунає звідусюди.
Хай буде мирним рік Новий,
Нехай щасливим буде!.."
(Тетяна Строкач)
"Сутеніло… Потріскував мороз, сніг виблискував сріблом, переганяючи одна одну літали синички, щоб зігрітися. Перехожі поспішали додому зі святковим настроєм. Авжеж! Завтра – Новий рік! Всі були зайняті своїми справами та клопотами і ніхто не звертав уваги на малесеньке кошеня, що сиділо біля будинку. Сиділо воно вже давно. Щоб трохи зігрітися, скрутилося маленьким клубочком і з цікавістю позирало на перехожих. Темніло. Кошеня дивилося на вікна, що запалювалися жовтавими вогниками. Йому видно було людей, які щось робили, бігали, розмовляли, сміялися… Звідти пахло теплом і чимось смачненьким. То був зовсім інший світ. Не той, в якому жило кошеня. Воно не знало, що таке тепло і ласка, бо ніколи не відчувало цього. І ніколи не пило теплого смачного молочка..." (Ольга Зубер)
"Живу у світі Барви й Слова"
(Марія Деленко)
"У художника на столі в розмальованій коробці жили собі поважний товстий Пензель, тоненькі проворні пензлики і маленький Квачик. Пензлем художник розмальовував хмари, гори, моря, широкі долини, тонкими пензликами метелика, веселку, квіти, а Квачиком – траву, листя на деревах та ягоди вишні, калини чи винограду. Квачик знав, що ніколи не стане поважним товстим Пензлем, бо у них зовсім не так, як у людей, де діти підростають і стають дорослими. Для роботи художникові завжди потрібні товстий Пензель, тонкі проворні пензлики і Квачик. Власне, він дуже мріяв стати розумним, про все-усе на світі дізнатися: і про дерева, і про квіти, і про трави, і про море, і про гори, про літо, зиму, весну, осінь та ще багато чого..." (Марічка Волошка)
До збірки дитячих віршів Марії Деленко "Мальована скриня" увійшли такі:
"Не доживу до тебе.
Просто у шторм відчалю
до Островів Печалю,
не підкоривши неба.
Не доживу до тебе…"(Сергій Губерначук)
Людмила Кибалка. Зимові поезії
"Димом димарі мережать небо,
Яке комори відкриває,
Де сніговій сніжинки вирізає,
А ними землю напрочуд оповиває..."(Людмила Кибалка)
"Коли це сталося – невідомо. Люди тоді розуміли мову птахів, дерев, квітів, каміння – усього, що відчували живим. "Комета, там комета! Біжімо!" – гукнула Горицвітка. Й чимдуж помчала на невеликий пагорб. За нею тріпотіла довга синя стрічка, а далі галаслива й щаслива ватага дітей різного віку. Так, це була вона – осінь..." (Олена Більчук)
"Добра́нічки! Сонце заплющило вічка.
Добра́нічки! Зорі погойдує нічка.
Добра́нічки! Місяць стоїть коло хати.
Добра́нічки! Нічка запрошує спати."(Наталя Карпенко)
"Переді мною книга, що має назву «Спинилось літо на порозі». У книги і оформлення відповідне – коли дивишся на обкладинку книги, то вона ніби переповнена… сонцем! Сонцем, яке випромінює свої теплі, ніжні промені – усім нам. І автор книги добре усім відомий – Максим Рильський… І книг у цього поета (і не тільки поета) дуже немало. Але ж його книг, адресованих дітям, ще читати не доводилось. Бо і на обкладинці книги Максима Рильського «Спинилось літо на порозі» є напис, що належить вона до серії «Бібліотека шкільної класики. Позакласне читання». Автору цих рядків твори Максима Рильського читати, звісно ж, доводилось. Але ця книга… ну, ніби дозволяє поглянути на творчість видатного поета з дещо несподіваної точки зору! Та і передмова до книги, написана Тетяною Щегельською, хоч і коротка, але ж глибока за змістом і вдумлива. І над багато чим і справді ж варто замислитись..." (Володимир Даник)
Анатолій Качан, Галина Кирпа, Марʼяна Савка, Грицько Чубай, Леонід Куліш-Зіньків, Григорій Фалькович, Роман Скиба, Лідія Повх, Олеся Мамчич, Іван Андрусяк, Галина Мороз, Оксана Дрогомирецька, Галина Онацька написали чудові вірші для дітей про зиму. Читаймо!!!
У цьому розділі зібрані поезії Володимира Нагорняка для дітей - його графічна та звукова абетки, вірші про Україну, та про пори року, безконечники, забавлянки та багато інших цікавинок.
"ХХІ століття", "Небо України", "Україна молода", "Гімн Президенту України", "Гімн гостомельському склу", "Тарасова гора", "Богдани́", "Полісся, що з тобою стало... " - пісні на слова Сергія Губерначука, що увійшли до цієї добірки.
"В однім славнім королівстві
завжди лад був, добрі всі.
Від світання й до смеркання
працювали і пісні
найпрекрасніші творили,
у достатку, мирі жили..."(Галина Римар)
"«Ой, яка ж я нецікава!» — бідкалася земля в саду, вбрана в білу сукню зі снігу. «Однотонна, біла-білесенька. Щоправда, інколи моє вбрання у сяйві ранкового світла набуває рожевого відтінку, а від світла нічних зірок — сріблиться. Але це лише тимчасові відтінки, а не яскраві кольори», — продовжувала міркувати вона. Зітхання землі почула трава, вкрита білосніжною ковдрою, й засмутилася, бо не могла дістатися поверхні через сніг й прикрасити зеленим кольором білосніжну сукню. Засумували деревця, адже не мали взимку ані плодів, ані яскравого листя. «Що б таке вдіяти?» — гадали вони..." (Марія Дем'янюк)
"Пухнаста ялинка раділа снігу як ніколи! Ще б пак, від північного холодного вітру вона геть змерзла. Отож тепленька срібляста шубка була дуже доречною. Сніжинки одна за одною сідали на гілочки і ялинка задоволено усміхалася. Аж раптом тишу злякала жвава суперечка. Лісова, уже трохи посріблена, красуня прислухалася і почула розмову між двома сніжинками..." (Марія Дем'янюк)
