Володимир Даник. Добірка віршів з циклу «Іронічні рубаї»

Володимир Даник

З ЦИКЛУ "ІРОНІЧНІ РУБАЇ" 

ВІКАМИ

Життя – і біль, і цвіт, і драма!
А у простих рядках Хайяма –
Вино поезії п’янке…
Що мудрість зберіга – віками!

* * *

І ДУМАТИ

Суцільне протиріччя – наші будні…
Ці сходини, які… ведуть в майбутнє!
Це важко ж як! Зі смаком їсти торт
І…  думати: – Боже… коли ж я – схудну?!

* * *

НУ, НЕ У ВСЬОМУ Ж

Таки у нас – як не сказати?! –
Всім бюрократам бюрократи!
Ну, не у всьому ж, друзі милі,
Нам… від Європи відставати.

* * *

НЕ РОЗЧИНИТИСЯ

І хоч таке не раз траплялось досі,
І хоч троянди гинуть на морозі,
Поезії – якою б не була! –
Усе ж не розчинитися – у прозі…

* * *

ТАКОЇ Ж

Минула мить… Нема їй – вороття!
А нам – так, жити далі… Без ниття!
То ж вам іронії – чи доброї… чи злої?!
Такої ж – як стрімке наше життя!

* * *

ПАСТУХИ

А пастухи в отарі – хто ж вони?!
Може такі, що – Боже, борони…
Біда, коли – насправді! – суть їх – вовча,
Біда, як інтелектом – барани!

* * *

МАЄМО УСЕ

І "магнітофонні" майори,
І червонощокі помідори!..
Господи… Ми ж маємо усе,
Щоб не було – депресії й мінору!

* * *

ПРИСТРАСТІ

Які ж вони усе ж бо дивні –
Ці пристрасті демонстративні!
Так, ніби хтось придбав їх – за копійку…
І на екрані продає – за гривню!

* * *

СКАЖУТЬ ПРАВДУ

Хоч і промови – як вода… з лійки!
Хоч ледь не доходить, бува – і до бійки!
А все ж стараються – ні, не даремно!
Бо скажуть правду – на півкопійки…

* * *

ВІДКРИТІ

Чи правда це, скажіть шановні Двері,
Що ви – відкриті… Чи це – тільки на папері?!
– Так, так… ми для президії – відкриті…
Та не для тих, хто навіть… у партері!

* * *

ГРІМ

Ну, а чого ж… цікаво це – усім!
Бо стало небо – темним і важким…
Чи можуть наробити грому – хмари?!
І чого вартий – коли вдарить! – грім…

* * *

РОЗБИРАЮТЬСЯ

І з кимось з’ївши солі пуд,
Чи ти йому – найвищий суд?!
Найкраще розбираються в моралі –
Ті, що уміють… втоптувати в бруд!

* * *

РОЗПОВІДЬ КРОЛИКА

Мене Удав побачив – так зрадів!
Хвилюється… Знайти не може – слів!
Белькоче щось… Хапає – у обійми!
Радість така… що ледь не задушив!

* * *

ЯК Є

Завзяття доля – додає!
Чуже тривожить… чи своє –
Можна знайти причин до біса!
І все залишити, як є.

* * *

СУПЕРОВО

Усе в нас – просто суперово!
Якщо послухати – промови…
Та доведеться на життя
Тверезо все ж глянути – знову!