Статті для дітей та батьків

"Будить сонечко:
– Та вставай уже.
Хутко ліжечко застеляй.
А ще
До водички спіши вмиватися,
До дзеркал своїх усміхатися.
Добрий ранок бажай всім, серде́нько.
Починається день твій новенький."

(Галина Мирослава)

 

"Двері неба  відчиняє, 
На видноколі плавно  лине
Журавлиний … (ключ)."

(Людмила Кибалка)

 

 

 

 

 

"– Редберде, до мене!
Щойно пролунала команда, до темноволосого кучерявого хлопчика підбіг золотистий фокстер’єр. В зубах щасливий пес тримав червоний м’ячик.
– Мій ти розумник! Я тебе так люблю!
Стрибнувши на хлопчика, собака повалив його на землю і радісно почав облизувати обличчя свого хазяїна.
– Досить, досить! – сміялося хлопча, відбиваючись від свого улюбленця..."
– Чарлі, додому! – покликала сина мама.
– Ходімо обідати, Редберде? Давай хто перший!
Хлопчик і його пес побігли навперегони через сад до будинку. Мама і тато з посмішкою спостерігали за своїм сином з кухонного вікна.
– Я надзвичайно щасливий бачити нашого хлопчика таким безтурботним, таким відкритим і щирим.
– Я так само, любий…" (Софія Мельник)

Більше 100 дитячих та молодіжних фестивалів мистецтв  – рекорд, який за 15 років встановила корпорація «Зоряні мости» та її директор Жанна Тетьора. Цей рекорд було занесено до Книги рекордів України. Завдяки участі у фестивалях діти можуть спробувати себе на сцені, побачити виступи не тільки в своєму, але й інших мистецтвах. Як це важливо для них, особливо тих, хто долучається з різних кутків України, відірватися від сірих буднів, долучитися до творчості.

На Конкурсі-фестивалі "Зоряні мости" в Києві до дня Святого Валентина (директор – фестивалю - Жанна Тетьора) Ukraineis представила трьох учасників. Дві дівчинки - Єлизавета Рябошапка та Наталія Кірєєва переїхали до Києва з Донбасу. Рішенням професійного журі вони обидві стали лауреатами, причому Ліза отримала Гран-Прі! І наш третій учасник – фокусник Віталій Кущак – отримав першу премію! 

"...єдине, що завжди залишалось для мене незмінним, – безмежна любов до української мови та поезії... Щоправда, пишу рідко, а от коли самі вірші приходять будь-де та будь-коли, то, якщо вдається не забути, кладу їх на папір, якщо не маю можливості записати, гублю, іноді назавжди..."

(Галина Мирослава)

 

 

Опублікований у листопаді 2018 року «Глосарій типових і рекомендованих варіантів уживання сталих словосполучень української мови» наробив дискусій як на моїй особистій сторінці у мережі «Фейсбук», так і в різних мовознавчих спільнотах. Деякі люди навіть сперечалися про доцільність слова «одруківка» в пості.

"- Ох-гоп та чук-чуки,
Натерпілись муки
Два Гаврили
Допоки зловили.
З кілометра п’ятого
Діставали клятого:
Ледве за роги
Стягли з дороги
Зате класно: мали м’ясо,
О!"  (Володимир Нагорняк)

Читаймо цікаві історії від Марії Дем'янюк, що увійшли до книги "Марійчині казки": "Карусель мрій", "Вечірня казка", "Зимова казка", "Їжачок-боровичок", "Казка про подушечку", "Оце так Бесловедія!", "Про лелеку та горобця", "Про хмаринки", "Слоник-бешкетник", "Сонечко повчає", "Сяйво зоряного хлопчика", "Таємниця сріблястої ложечки", "Троянди сперечалися", "Урок доброти", "Чарівні слова", "Чуйне дзеркало", "Як Невмійко став Гавчиком", "Ведмежа любов", "Зимова вишиваночка", "Як світ узимку засміявся", "Про веселку та солов’я", "Бурштин нічного неба", "Як Василина сон шукала", "Як ведмедику зорі усміхнулися", "Подружилися", "Мудрість дерев".

 

"Є кафедра у одному з університетів... Де саме? У Черкасах. У якому університеті? Технологічному. Є такий університет у моєму славному козацькому місті. А якщо вже витримувати чіткість і офіційність у визначеннях, то це – Черкаський державний технологічний університет. З 1993 року я працюю на цій кафедрі і що можу про неї сказати? Що на ній у той час працювали цікаві люди, залюблені у свою справу викладачі. Люди з якими було цікаво спілкуватися. Та і студентам, сподіваюсь, було цікаво зі своїми викладачами. Та і коли нині відбуваються неофіційні засідання кафедри з якогось святкового приводу і на столі займає своє почесне місце смачний торт і до нього додаються акуратно нарізані фрукти, духмяний чай, гаряча кава, то тем для розмов буває дуже багато. Тем, що аж ніяк не обмежуються предметами, що викладаються на кафедрі. З чого, звичайно ж, можна було б і зробити висновок, що і тепер на кафедрі працюють цікаві люди. З якими цікаво спілкуватися. І з якими,  думаю, цікаво і нашим студентам..." (Володимир Даник)

"Бух – ми робили круг.
Геп – в’їхали у степ.
Гуп – вдарились у дуб.
Буц – та набили ґудз,
Бам – кажи далі сам."

(Галина Мирослава)

"Недарма ясніше сонце сяє,
чисті небеса, струмки течуть.
То на свято для моєї мами
на галявах проліски цвітуть."

(Галина Римар)

 

 

 

 

"У старому зеленому садочку, знайшла собі прихисток маленька Мишка. Вона зробила собі затишне кубельце за купою гілок, біля розлогої яблуні. Вдень Мишка була зайнята хатніми справами, а щовечора вибігала зі своєї затишної домівки й поспішала до хатинки, аби послухати вечірню казку, яку бабуся розповідала своїй онучці. Казки Мишка дуже любила. Нічого в світі вона не любила більше, ніж казки! Хіба, що зернята. Та ось, одного разу, трапилася така історія. Надворі цілісінький день ішов дощ. Спочатку Мишка дуже засмутилася. Та потім вирішила, що ніякий дощ не завадить їй послухати казку. І ось, діждавшись вечора, вона, перестрибуючи калюжі, подалася до хатинки. Вона, як завжди, заскочила на підвіконня й притулилася вушком до шибки. Та дощ барабанив так сильно, що їй ледь вдавалося розбирати, про що розповідала бабуся." (Ольга Зубер)

 

"З кожною новою сторінкою я знову закохуюсь у цю книжку", -  так каже SMM-ниця видавництва "Ранок" Юлія Янулевич. А ми з нею не сперечаємось, бо книжки, які викликають емоції, - то одвічна любов. Пропонуємо ознайомитимся з добіркою нових книжок, які закохають у себе найменших та найвибагливіших читачів.

"Іноді ми купуємо те чи інше приладдя тільки тому, що воно трапилося під руку. Іноді пробуємо різні інструменти й обираємо той, яким зручніше писати або вибираємо саме той інструмент, що відповідає технічному завданню. Частіше ми думаємо, що обрали правильно і довго собі не зізнаємося, що інструмент виявився незручним у роботі. Добре, коли щастить натрапити на "свій" писачок одразу, з першого разу. Так було у мене. Свій перший інструмент я замовила в магазині Оксани Білоус, ним я створила перші твори, а потім писала й писала, ще і ще. День за днем я брала його до рук, призвичаювалася, він прослужив мені цілих п'ять років..." (Ірина Михалевич)

Діана Олійник - десятирічна школярка з Тернополя. Дівчинка дуже полюбляє тварин, відвідує танцювальний гурток «Dance Life». Вона дуже любить фантазувати, тому і створює свої оповідання та казочки. Читаймо!

"Андрій Антону абрикоси
Показує в альбомі.
- Андрійку, йдем… -
Антоша просить.
-  Куди ідем?!
-  Додому!
Там – абрикоси…
- А  альбом?
- Віддаймо цим дівчаткам двом."

(Володимир Нагорняк)

До цієї збірки казок Володимира Нагорняка увійшли такі: "Білоголовий сірничок", "Зозулине «Кукуріку!» або Як Зозуля свій голос шукала", "Легенда про чумацьку сiль", "Привіт, губатий, або казка про струмочок, з яким подружився вітер", "Сердешна осінь", "Сім’я — сім Я", "На Івана, ой, та на Купала".

Пропоную Вашій увазі епічні цитати за 6 років мого навчання. Деякими з них можна озброїтися на щодень,  решта - просто для настрою. Принагідно вітаю всіх викладачів й однокурсників, яких тут згадала :)

"Сонце радісно всміхнулось,
день почався знов новий.
Я до школи вже крокую,
усміхаюся усім.
Мені сонечко моргає,
чую спів я солов'я.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя.
Я – маленька українка
і навкруг - земля моя."

(Галина Римар)