Галина Мирослава (Галка Мир). Віршована казка «Сяй і Сяя» або «Данькові черевики та дивні чоботи» — читати та слухати, відео


 

На відео: Галина Мирослава.Віршована казка "Сяй і Сяя" або "Данькові черевики та дивні чоботи".  

 

 

Галина Мирослава. Сяй і Сяя або Данькові черевики та дивні чоботи. Віршована казка

 

 

Галина Мирослава

  (Галка Мир)

«Сяй і Сяя»

(або «Данькові черевики
та дивні чоботи»)

Коли твоя ласка,
Буде тобі казка.
Як не зіб’єш з пантелику,
Вийде казочка велика.
Тож сідай собі, будь ласка.
Сів? Почнемо... Де ти, казко?!
Тс... Ще можеш прилягти,
Тільки нітелень... Апчхи.

Не з маленьких, не з великих
Впали з неба черевики.
Не чорненькі, не біленькі,
А сіренькі, в походеньки
В них до лісу можна йти.
Раз, два, три, раз, два, три.
Каблучки навперегін
Врозкид й рівно в крок один.

Хто їх бачив — чувся паном.
Черевики
 мрія. Рано,
Вдосвіта, поки не парко,
Данько в них до лісу шпарко
Вибіг радий, що тут скажеш?!
Хіба казку перекажеш.
Як стріла собі несеться,
Тішиться маленьким  серцем.
А гарячої був вдачі!
Хоча біг, здавалось
 скаче.
І ходу так відбивав,
Що за мить увесь ліс знав:
Данько має черевики,
Не з маленьких, не з великих,
Гожі, ладні, не попсуті,
По нозі якраз узуті.

Настрибавшись досхочу,
Хлопчик зупинився й тут
Під пеньком почув зітхання.
Хтось куняв з самого рання.
Варто, мабуть, підійти,
Якось слід підпомогти.
Нетерплячка тіло крає,
Тільки щось лихе вчуває,
Десь засіла дрібка страху...
Та не дасться переляку!
Данько
 сила, Данько                                               рослий,
Відучора п’ять. Дорослий.

А  підбіг, завмер… Овва!
Стирчить чобіт з-під пенька,
Гучно скимлить та буркоче,
Поруч другий щось муркоче.
Стерп і трохи похолов.
Нащо ту біду знайшов?!
Як відсапався, поглянув:
Лівий чобіт барабанив,
Правий хвацько бив обцасом
Та вичитував щось басом.
Чи лихий його поплутав?!
Тяв таке, що слід забути...
Кирпу здоровезну гнув 

Гірше того, лайку тнув.
Як спиняв свої розмови,
Каблуки, немовби брови,
Підсував до купи враз
Голосно та  напоказ.

Хлопець був напоготові.
Хвацько випалив: „Здорові
Будьте! Помогти?
Підсобити, понести?
Не хвилюйтесь ви задуже,
Поруч буду. Я ж бо дужий!”
І ступив аж крок вперед,
Хоч хотілося у лет.

Лівий чобіт знепритомнів
З несподіванки уповні.
Правий, вгрузнувши, спитав:

 Хто ти? Як дошкандибав
Аж сюди? Кажи, хлопчисько,
Підійшов ти надто близько!”
Данько рад би був здрейфнути,
Та чому б не козирнути?!

 Данько, будемо знайомі!
Тряснув легко по обнові,
По чудових черевиках,
Не з маленьких, не з великих.
Запопадливо всміхнувся.
Правий чобіт не здригнувся.
Наче з каменю стояв,
Скоса зиркав, міркував.
А його бридка халявка
П’ялася, мов бородавка.

Гейби не запропастила,
Крихточку йому б ще сили!
Данько знає що і як 

Підступа то так, то сяк.
Моторош зумів сховати
І поволі став казати:

 Я охочий до пригод.
То прибіг сюди от-от.
Зупинився, як побачив
Під кущем щось. Така вдача!
Все мені цікаво знати.
Не хотів вам заважати.

Вслухавшись у ті слова,
Обізвались обидва:

 Хлопче, з нами не жартуй,
Добре все обметикуй.
Ти у нашому полоні,
А не в матінки у схроні.
Знаємо як  дати бобу,
Перебудеш з нами добу.
А, можливо, днів зо два,
Ми тут, хлопче, недарма!

Скаламучений словами,
Геть не втратив Данько тями.
Бо у світі де б не був,
Про що б в скруті не забув,
Чи за темними лісами, чи за синіми морями,
Серце проситься до мами.
Тут хоч танцю ти ушквар 

На душі лежить тягар.
Мчав би вже як звук до хати!
Хай їм грець отим пихатим!

Ті паскудні чоботища
Розтягали хоботища
Й задирали каблуки,
Намагаючись сягти.
А дістати до Данила,
Їм не зразу стало сили.
Та промовили, два разом,
Грубо штрикаючи басом:

 Надзвичайне ми взуття!
Шкодимо усім, затям!
Зараз нам потрібен ти,
Щоб латав усі дірки.
Вдосталь кремом пастував,
Серединку доглядав.
Не абияк, повсякчас,
Бо інакше — мста від нас!

От халепа, так халепа!
Як же його докумекать,
Що такого би зробити,
Щоб біду перепинити?!
І подумалось хлопчині,
А що, якщо в цій годині
Знадобляться черевики,
Не з маленьких, не з великих.
Вони ж впали просто з неба,
Щось у них є те, що треба.
Головне: не розкисати,
Страх повзучий подолати,
Міцно встати, в повен зріст,
Грізним чоботам на злість.

І тут шибнем осінила
Хлопця думка, серцю мила:
Зняти з себе черевики,
Не з маленьких, не з великих.
Та віддати їм наказ:

 Послужіть мені, хай раз!
Захистіть мене стіною
Від сил зла, що йдуть за мною!

І оживлена від слова,
В ріст пустилася обнова 

Пречудові черевики,
Не з маленьких, не з великих.
Данько в них як квітка цвів,
Щастя лилось, наче спів,
Хлопчик рот ушир роззявив,
Усмішку до вух розправив.
А  вони росли, росли,
Набираючи краси.
Впевнені, міцні, лискучі
Та м’якенькі і тягучі.
Для добра навік пошиті,
А до зла ущент закриті.

Те побачивши, цаписті
Впали в ноги гарним, чистим.
І пробачити просили
З усієї, чесно!, сили.
Ще прислужаться добру,
Тішитимуть дітвору,
Бо вони витіюваті,
Зможуть діток розважати!
В цирк їм треба записатись,
Сяй і Сяя  називатись.

Добрі хутко пробачають.
Зло у серці не тримають.

 Та бувайте здоровенькі,
Йдіть ви з миром потихеньку. 

Каже Данько з черевиків,
Не з маленьких, не з великих.

Як Сяй з Сяєю пішли,
За один присід змогли
Знову рідні в розмір стати,
Аби хлопцю пасувати,
Щоб Данусько був Данилом,
Повним мужності та сили.
Аби ріс він для розмаю,
І не було тому краю!
І щоб всі, усі навкруж,
Упіймали добрий куш.
 (1993 р.)

 

 

Галина Мирослава. Сяй і Сяя або Данькові черевики та дивні чоботи. Віршована казка

Казку люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

     Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:

Дитячі поезії Галини МирославиГалина Мирослава, у дитячій літературі часто підписувалась як Галка Мир, родом з Червонограда. Пані Галина — з родини вчительки української мови, що фанатично любила свою професію та українську літературу, Мирослави Козак, і дизайнера одягу, шанованого у Червонограді закрійника невеличкого ательє, до якого приїздили шити костюми та плащі навіть зі столиці, Івана Козака. За життя навчалась на різних курсах, як потрібних, так і таких, що були даремною тратою часу, змінювала види діяльності, та єдине, що завжди залишалось незмінним — безмежна любов до української мови та поезії.


Останні коментарі до сторінки
«Галина Мирослава (Галка Мир). Віршована казка «Сяй і Сяя» або «Данькові черевики та дивні чоботи» — читати та слухати, відео»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми