Статті для дітей та батьків

"Якось кошенятко без імені зауважило, що слово гавкіт ховає в собі кота, тобто воно після гав має ще кіт. Це його страшенно здивувало. "Як таке може бути? — не вгавало воно. — Може, слово гавкіт — це привітання, щось на зразок: „Гав, кицю (котику)!”?" Розмисливши трохи, вело своєї: "Але що ж тоді змушує собак ганятися за котами, не давати їм жити спокійно, як душі того треба? Парадокс. Чому ж тоді такі біди тяжіють над котами через собак, які мали б нас любити, адже ми, майже всі з нас, того насправді варті? Ми ж такі м’якенькі, лагідненькі, особливо до тих, хто нас любить. Чому?"..." (Галина Мирослава)

І жовта, і зелена, і червона... Фарбуємо писанку натуральним, підбираємо улюблені відтінки. На писанці гарно поєднуються жовта, зелена і червона барви. Майстри, котрі фарбують аніліновими барвниками, часто мають мороку, коли йдеться про таке кольорове рішення. Чому? Бо червоний аніліновий барвник накладається на зелене тло темним відтінком, а не виразною червоною барвою, як того прагнеться. Щоправда, якщо барвники тільки но розведені, свіжі, то накладання може пройти успішно. Проте часто стається не так. У такому випадку майстер прибирає з писанки тло за допомогою оцту або іншого засобу, і потім відбувається фарбування з нуля - писанку знову занурюють у жовту барву, далі - у червону. І не завжди це виходить вдало. 

Список рекомендованої літератури складено на основі навчальної програми з української та світової літератури для 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої Міністерством освіти і науки України. 

Список рекомендованої літератури складено на основі навчальної програми з української літератури для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої Міністерством освіти і науки України. До нього увійшли твори, які майбутнім одинадцятикласникам було і бажано прочитати влітку, до початку нового навчального року, адже, коли розпочнеться навчальний процес, учням часто бракуватиме часу вдумливо і спокійно ознайомитися із програмними творами. ​

 

26 січня 2019 року в місті Києві, в Українському Домі відбулась II Всеукраїнська олімпіада з ментальної арифметики «SMARTUM TERRITORY 2019». На Олімпіаді «SMARTUM TERRITORY 2019» були присутні понад 1000 гостей. У 1-му турі взяли участь 410 дітей від 5 до 16 років з усієї України, які прагнуть удосконалюватися та бути кращими в своїй країні в галузі ментальної арифметики (швидкий усний рахунок одно-, дво- та трицифрових чисел), стали фіналістами 1 туру – 120, призерами 2 туру – 24, переможцями «SMARTUM TERRITORY 2019» – 8. Всі учасники були нагороджені медалями та дипломами, а переможці отримали цінні подарунки, яскраві емоції, а також підтримку глядачів!

Галерея юної художниці Лізи Слюсаренко час від часу поповнюється новими цікавими малюночками. Наразі маємо картинки, створені за мотивами аніме "Рандеву з життям". Чекаємо на нові роботи!!! :)

"Ну, а Микита цвіте і сія,
У валентинку – вкладає всю душу!
– Риба моя... щука моя...
Тебе твій карасик любить... і дуже!"

(Володимир Даник)

"Були в батька три сини,
Всі стрункі, як ясени.
Всі високі, чорноброві,
Усім хочеться любові.

Кожен мріє про дружину,
Мовби ангела з картини.
Але де таку узяти?
Та й надумали рушати..." (Галина Мирослава)

 

Єгипетська міфологія почала формуватися в IV тис. до н. е. Міфи давніх єгиптян були пов’язані з віруваннями людей. У кожній провінції вірили у своїх богів і по-різному пояснювали світ і все, що існує довкола. Так, в одній частині Стародавнього Єгипту люди вважали, що землю оточують і підтримують гори, населені богами й велетнями, а довкола них бігає сонячний осел, що тікає від змія — ночі. В інших землях світ уявляли великим кільцем океану, а води Нілу начебто впадають у нього. Існує чимало міфів, пов’язаних із Нілом, адже він визначав усе життя єгиптян.

 

Перейнята гумором і одна з кращих повістей Івана Нечуя-Левицького — "Кайдашева сім’я", в якій змальовано багатобарвну панораму пореформеного села. Автор, далекий від народницької ідеалізації селян, правдиво показує дрібних власників, їх індивідуалізм, забобонність, заздрість, взаємну ворожнечу, викриває увесь той «ідіотизм» патріархального селянського побуту, що зумовлений приватною власністю на землю і всією системою тодішніх суспільних відносин. Суб’єктивно гумор тут має своїм завданням морально вплинути на людей, на їхню психіку, застерегти, «як не слід жити». Але об’єктивний зміст виведених типів і характер конфліктів веде читача до розуміння справжніх причин тієї безвиході, в яку потрапляли мільйони селян у пореформену добу.

"Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні."

(Володимир Сосюра)

Читаймо надзвичайно цікаву казкову повість молодої письменниці Ольги Зубер «Подорож на Край Світу».

Зміст повісті: 1. Подорож починається… 2. Дивовижне перевтілення 3. Лора проти Вітру 4. Лора на висоті 5. Якщо не спиться... 6. Як вівця стала бджолою 7. В гостях у Вітра 8. Зимова історія 9. Забавки в морозяну ніч 10. Фіалки для Фіалки 11. Мій друг Вітер 12. Таємниця Лори

 

"Щоб досягти такого тла, фарбуємо писанку перш за все цезальпінією. Одразу ще біле яйце. З чим гарно поєднується цей барвник в одному орнаменті? З ягодами бузини чорної! Дякую пані Наталі Ковальовій за унікальну можливість пробувати японський барвник у роботі. Якби не пані Наталя, у книзі "Українська народна писанка" (Харків, КСД, 2019 р.) було б на один рецепт менше..." (Ірина Михалевич)

"Ми – веселі Мишенята,
Годі нам байдикувати,
До роботи – залюбки;
Їжте, діти, пиріжки;
Розкошуйте, малюки,
Їжте наші пиріжки!"

(Володимир Нагорняк)

«Чумацький шлях» – це історично-побутова повість, побудована на міфілогічному матеріалі Херсонщини. Це підхід до теорії всеукраїнської соціалізації сучасної торгівлі на зразках идаропного мислення авторської філософії ціленаправленого інакомислія.

Зміст:

Чумацький шлях
Віща птиця
Блуд
Як чумаки зі смертю зустрічалися
Як чумаки чортихалися

 

Щорічно 3 березня в усіх країнах відзначається Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів (World Day of the writer). Повна назва цього свята Всесвітній день миру для письменника. Це свято відзначається не лише письменниками, а вважається професійним святом усіх представників «четвертої влади». В урочистостях беруть участь літературні асоціації і об'єднання, редактори, коректори, критики, культурологи, журналісти, викладачі, студенти та випускники філологічних навчальних закладів, любителі читання. Крім того, часто до цього дня приурочені церемонії вручення різних літературних премій і вшанування літературних діячів, які найбільш відзначилися.

"- Я?.. Прийду! 
Каховку також узяти міг би - 
Каховка гралась в Таврійські ігри.
- А сказати пару слів хто хотів?
- Хто-хто - Львів!
- Чому Львів?
- Бо хотів!
- Друже Львове, тобі слово.
- Говорити буде Львів!
- Хто все з'їв? Хто ж все з'їв?!"

(Володимир Нагорняк)

 

"Друга добірка  фразеологізмів, крилатих висловів, ідіом, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться - не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось - занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду". (Ольга Шарко)

"Все, — вирішив я. — Треба ставити крапку. Жити в суспільстві, де мудрість безкоштовна, а за дурість потрібно постійно розраховуватись, де мовчать хіба за велику оплату та ще й до того часу, поки не знайдеться хтось, хто проплатить більше, неможливо. Це понад край. Пора всім їм показати, які вони дурні. І від тої фасоли, від тої тяжкої журби та печалі, я швидким кроком впевнено пішов у найближчу крамницю купувати мотузку. Мило та табуретка, на щастя, в мене були.День стояв, ні, лежав, похмурий, обкурений і, чесно кажучи, опльований, як усе моє покуцьорблене життя, вкрите швами та суцільними фальцами. Дерева хилились, мовби після перепою. І, може це мені лише здалось, на ліву ногу, ой, бік. Мара якась, — подумав я і протер очі. Потім заліз правою рукою у праву кишеню штанів. Грошенятами там і не пахло. У ліву кишеню я ніколи нічого потрібного не кладу — нема в мене такої звички. Безумовно, що не було змісту там шукати, та я про всяк випадок туди заліз. Марно, чого й слід було сподіватись..." (Галина Мирослава)

 

Цикл статей про навчання та студенство, про свою творчість за тих часів, про вчителів та філологів та багато інших цікавинок.