Володимир Даник
ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Ми вдивляємося у світ. Ми дивимося на людей, що нас оточують. І щось нас і у світі, і у людях дивує... Спочатку. А потім до усього звикаємо і думаємо – та і чому тут дивуватися! Але ми все ж знаходимо, чому дивуватися. Бурхливе розмаїття нашого життя просто змушує нас до цього.
Нещодавно заходжу до супермаркета, щоб придбати щось їстівне. Вибравши до пластмасової корзини необхідні товари, підходжу до каси. А біля каси – листочки з рекламою. На листочку помітний чолов’яга, елегантно одягнений. Зачіска у дядька така, що над нею, мабуть, довгенько морочився хтось з перукарів.
Виявляється, це відомий у Європі кухар. А зображений він з цілком конкретного приводу. Можна придбати гарно видану книгу його рецептів. Книга дорогуща, але і щодо цього є вихід. Якщо ви робите покупки у цьому супермаркеті, то вам вручають фішки і, зібравши їх певну кількість, можна придбати книгу за прийнятною ціною.
Мене подібна ідея чомусь не зацікавила, а ось думка при цьому виникла дещо іронічна. Якщо у дядька така витончена зачіска, то, мабуть, він у своєму ресторані коли пече млинці, то скоріше всього їх... не допікає. Бо коли ж йому ті бідолашні млинці допікати, якщо він стільки часу витрачає на зачіску!
Через кілька днів заходжу до того ж супермаркету. А там уже інша рекламка. Але на ту ж тему. Видатний кухар на фото у футболці. І сфотографований так, що добре помітно, які у нього потужні м’язи.
Отож мимоволі і виникла думка:
– Молодець! Кухар... а такий спортивний чоловік!
Навіть виникли сумніви. А, може, таки зважитися? Назбирати необхідну кількість фішок і книгу рецептів... таки придбати?!
Хоча усе ж висновок, до якого я прийшов потім, був таким же, як і раніше. Мабуть, дядько млинці таки не допікає. Бо коли ж йому їх допікати, як він зі спортивного залу не вилазить!
А тепер давайте замислимося. Яка з фотографій викликала – інтерес більший?! Друга... А чому? Бо вона значно розширила наше бачення відомої особистості. Не тільки видатний кухар (а ми це і так знали!), але і дуже спортивна людина.
Чи був такий підхід справою випадку, чи це така у фахівців-рекламників стратегія, але думку можна було б і розвинути.
Ось, наприклад, відома співачка. Фото, де вона фігурує на сцені, стали уже... ну, ніби звичними. Фото, де співачка десь на курорті, на пляжі – теж ніби не дивують. А якщо уявити – фото... так, на пляжі... але з книгою. Ну, наприклад, з підручником вищої математики... або з солідним фоліантом, що має, наприклад, назву «Найновіші тенденції сучасної філософії»... Хіба ж це не новий поворот сюжету!
Виявляється, це відомий у Європі кухар. А зображений він з цілком конкретного приводу. Можна придбати гарно видану книгу його рецептів. Книга дорогуща, але і щодо цього є вихід. Якщо ви робите покупки у цьому супермаркеті, то вам вручають фішки і, зібравши їх певну кількість, можна придбати книгу за прийнятною ціною.
Мене подібна ідея чомусь не зацікавила, а ось думка при цьому виникла дещо іронічна. Якщо у дядька така витончена зачіска, то, мабуть, він у своєму ресторані коли пече млинці, то скоріше всього їх... не допікає. Бо коли ж йому ті бідолашні млинці допікати, якщо він стільки часу витрачає на зачіску!
Через кілька днів заходжу до того ж супермаркету. А там уже інша рекламка. Але на ту ж тему. Видатний кухар на фото у футболці. І сфотографований так, що добре помітно, які у нього потужні м’язи.
Отож мимоволі і виникла думка:
– Молодець! Кухар... а такий спортивний чоловік!
Навіть виникли сумніви. А, може, таки зважитися? Назбирати необхідну кількість фішок і книгу рецептів... таки придбати?!
Хоча усе ж висновок, до якого я прийшов потім, був таким же, як і раніше. Мабуть, дядько млинці таки не допікає. Бо коли ж йому їх допікати, як він зі спортивного залу не вилазить!
А тепер давайте замислимося. Яка з фотографій викликала – інтерес більший?! Друга... А чому? Бо вона значно розширила наше бачення відомої особистості. Не тільки видатний кухар (а ми це і так знали!), але і дуже спортивна людина.
Чи був такий підхід справою випадку, чи це така у фахівців-рекламників стратегія, але думку можна було б і розвинути.
Ось, наприклад, відома співачка. Фото, де вона фігурує на сцені, стали уже... ну, ніби звичними. Фото, де співачка десь на курорті, на пляжі – теж ніби не дивують. А якщо уявити – фото... так, на пляжі... але з книгою. Ну, наприклад, з підручником вищої математики... або з солідним фоліантом, що має, наприклад, назву «Найновіші тенденції сучасної філософії»... Хіба ж це не новий поворот сюжету!
Або, скажімо, видатний спортсмен. Боксер. До його фотографій на рингу ми вже звикли. А як вам така фотографія – спортсмен у себе на кухні. Пече млинці. Не для когось. Для себе чи для близької людини. І на відміну від видатного кухаря млинці... таки допікає! Бо хто ж, скажіть, буде їсти недопечені млинці – ну, правда ж?!
Та і мода – вона ж постійно змінюється! Отже, людство у своєму невпинному розвитку намагається одягатися вже інакше. А отже, інакше і дивитися на себе.
Ми іронізуємо над модою, над чиїмось бажанням бути надто оригінальним чи навіть і екстравагантним. Але ж це засіб якось оновити і себе, і світ навколо. А без цього ж і не обійтися.
А завершити хотілося б віршем на цю тему. Віршем написаним, так би мовити, іронічним пером. Але ж і в кожній іронії є дещиця серйозності.
|
БОЖЕ, ПОМОЖИ…
(Іронічне)
Тема є «ульотна»
В ці тривожні дні: Модним бути – модно! А немодним – ні... Хоч журлива нота
В серці запече, Все ж підкреслить мода – Погляд і плече! Та у слів завзятих Дуже кисла суть: Де ж грошви узяти – Аби модним буть! Хоч, бува, і круто
Моди віражі, Модними нам бути – Боже, поможи... |
|
Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. Есе "Звернути увагу"»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар