"... І справді — тільки-но вони присіли за кущем ліщини, збоку щось заквоктало, залопотіло крильми... Чудесний червоний красень-фазан із хвостом дугою підбіг до снопа і почав клювати зерно. Дідусь обняв Павлика та й каже: "Отак, Павлику, завжди роби! Взимку, коли багато снігу, підгодовуй пташку в лісі! Добре?" "Добре",— відповів Павлик..." (Остап Вишня)
"— Дідусю, а коли ти мене на полювання візьмеш? Я теж хочу зайчика встрелити!
Отак завжди маленький Павлик прохав свого дідуся-мисливця, як тільки той брався за рушницю. Дідусь гладив Павлика по голівці:
— Візьму, візьму, Павлику, ти ще маленький, підростеш — тоді й візьму...
Дідусь дуже любив свого маленького онука і завжди йому розповідав про зайців і вовків, про лисичок та про всіх звірів, яких він полював..." (Остап Вишня)
"— А я ось і прийшов!
— Драстуйте!
— Драстуй, Васько! Сам прийшов?
— Сам!
— І не побоявся?
— А чого мені боятися?
— А вовки ж у кукурудзі єсть! Хіба ти не чув?
— А я вовків не боюсь! Я читав у книжці, що вовки бояться людини і тоді тільки можуть напасти, як голодні. А голодні вони тільки взимку! А тепер літо!.." (Остап Вишня)
"Ведмідь у нас на Вкраїні, крім як у зоологічних парках, ніде не водиться, через те не так уже й страшно по наших лісах вальдшнепа, чи зайця, чи лисицю полювати. Були б ведмеді,— довелося б багатьом мисливцям рушниці попродати, бо наші охотники люди тихі, сумирні й поетично ніжні, а ведмідь — звір великий і реве: може перелякати..." (Остап Вишня)
"Давно давно це було. Було це за тих часів, про які старі наші люди, жартувавши, казали: «Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!» А тоді таки справді був цар, хоч і звався він не Опеньком, а Миколою, і були на нашій землі пани – поміщики та капіталісти. А жили ми на хуторі, і від хутора до села було тоді верстов зо три, а тепер, значить, кілометрів… На хуторі було з десяток хатів, а навкруги – ліс, де росли високі ялинки, розложисті клени і могутні, у три чотири обхвати, дуби…" (Остап Вишня)
"— Ку-ку-рі-ку!
Таким веселим викриком зустрічає свого вчителя й друга циркового артиста-коміка Едуарда Середу його учень і товариш по роботі Петька.
Петька, почувши голос Едуарда Йосиповича, б'є крильми, кукурікає і біжить-летить до свого хазяїна-учителя.
Хазяїн ласкаво вітається з Петькою:
— Здрастуй, Петю!
— Ко-ко-ко-ко! — сокотить Петька і дивиться артистові в руки, бо Петя знає, що йому зараз дадуть чогось смачного: крихти з булки, грудочку цукру або жменьку добірної пшениці..." (Остап Вишня)
"Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру і задрімає зимовим спокійним сном. Тоді шкурка в лисиці робиться густа-іуста, та лискуча, та пухната, а, як відомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро, що має наукову назву — горжетка..." (Остап Вишня)
"Славко і Людочка жили поруч: отут була Славкової мами хата, а як трохи далі пройти — жила Людочка з своєю мамою. А за хатою Славкової мами був великий сад. В тому садку росли яблуні, груші, сливи, малина, смородина і навіть абрикоси. Завідував тим садком старенький дідусь-садівник, який дуже любив і Славка і Людочку і дозволяв їм гуляти в саду. Вони були діти слухняні і не псували ні дерев, ні кущів, ні квітів. От настала весна. Зацвіли вишні, сливи, яблуні. Побігли Славко і Людочка до саду. Ой, як же хороше в садку навесні! Усе цвіте, пташки співають, бджілки гудуть, мед носять, сонечко припікає. Славко і Людочка побігли в малинник. Прибігають до одного куща, а звідти якась сіренька пташка тільки — пурх! — і полетіла..." (Остап Вишня)
"Павук і мереживо" - з добірки "Зламана яблунька"
"Палець у чорнилі" - з добірки "Зламана яблунька"
"Пекар і кравець" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пекучий сонячний зайчик" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Пелюстка і квітка" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Перед справедливим суддею" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Перед Справедливим Суддею" - зі збірки "Материне поле"
"Перепел і Кулик" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Перестелимо постіль дідусеві" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Перестелимо постіль дідусеві" - зі "Куди поспішали мурашки"
"Перший день"- зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Перший льодок" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Перший страх курчатка" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Петрик забув вдома зошит" - з добірки "Зламана яблунька"
"Петрик і Павлик" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Петрик і Павлик" - зі збірки "Сергійкова квітка"
"Петрик, Собака й Кошеня" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Петро і Марійка" - з добірки "А пісня жива"
"Петро і Марійка" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пихата жаба" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Пихата літера" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пихатий півень" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Півень і сонце" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Півень проса накосив" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Підлога буде чиста... А душа?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Після уроків" - з добірки "Зламана яблунька"
"Пісню нікому не вбити" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пісня Великого Сірого Каменя" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"По волосинці" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Подарунок бабусі" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Позбирай її сльози" - зі збірки "Сергійкова квітка"
"Поздоровляємо" - з добірки "Зламана яблунька"
"Поздоровляємо" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Поздоровляємо" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Покинуте кошеня" - з добірки "А пісня жива"
"Покинуте кошеня" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Покинуте кошеня" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Поле і луки" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Поле і Луки" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"По одному ковтку - найслабкішим" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"По одному ковтку - найслабкішим" - зі збірки "Не забувай про джерело"
"Поросяткові захотілося бути зеленим" - з добірки "Зламана яблунька"
"Похорон бабусі Марії" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Права і ліва рука" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Права й ліва рука" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Правда буває гірша за неправду" - зі збірки "Бути людиною"
"Правда буває гірша за неправду" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Правда буває гірша за неправду" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Прекрасна пісня жайворонка" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Прийшла мама" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Прийшла мама" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Прийшли провідати хвору" - з добірки "Зламана яблунька"
"Причина, явище, наслідок" - з добірки "А пісня жива"
"Пробачте, тату" - з добірки "Зламана яблунька"
"Пробачте, діти... я запізнився..."
"Прогаяний день" - зі збірки "Материне поле"
"Прогулянка по лісу" - з добірки "А пісня жива"
"Пролісок і жайворонок" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Протоптали стежку" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Про що думала Марійка" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Про що думала Марійка" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Про що думала Марійка" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Пташеня випало із гнізда" - з добірки "Зламана яблунька"
"Пташина комора" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пурпурова квітка" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Пшеничний жайворонок" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Пшеничний колосок" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"На городі цвіте Мак,
А у річці плава Рак…
...
Це було. Сам бачив як
Розквітав у річці Мак…"(Володимир Нагорняк)
"Вихваля свого синочка мати на всі боки:
- У студії при театрі вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували хлопця режисери.
Аж тепер він дочекався першої прем’єри..."(Павло Глазовий)
"Двоє друзів тихо йшли полем попід гаєм.
Раптом дивляться: ведмідь з яру вибігає.
Перший вигукнув: "Біда! Буде нам рахуба!" –
Кинув друга і пришком вискочив на дуба..." (Павло Глазовий)
Гуморески Павла Глазового для дітей: "Де беруться діти", "Онучок", "Буйні предки", "Іменини", "Помічник", "Маленький дачник", "Хіба це діти?", "Після авансу", "Харя", "Син божий", "Коріння й насіння", "Перший лист", "Добра зміна", "Кругла хата", "Допитливий син", "Романтики", "Інтелігентна розмова", "Живий приклад", "Старий знайомий", "Жора й Лора".
"В зоопарку батька
Запитав хлопчина:
– Чи то правда, що від мавпи
Походить людина?
– Правда, мовив батько. –
Наука доводить,
Що людина, безперечно,
Від мавпи походить."(Павло Глазовий)
"— Ахи! — гукнув старий павук,
Уздрівши юну муху.—
Ти так гудеш, що кожен звук,
Як музика для слуху.
За дивну талію твою
І за гарненькі ніжки —
Я все покинув би й пішов
Хоч на край світу пішки.
Ти — як перлина, як топаз,
Ти — як іскрина синя..."(Павло Глазовий)
„Пальчикові" ігри - вiршованi рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних pyxiв рук, пальчиків. „Пальчикові" ігри допомагають батькам не тільки розвивати мовлення та iнтeлектуальнi здiбностi дитини, а й приносять задоволення від проведеного разом часу, допомагають у хвилини плачу, стають у пригоді для створення ритму впродовж дня. Тексти пальчикових ігор.
Вірші "Ладки-ладки" (пальчикова гра), "Сидить мишка на печі", "Папуго-папужко", "Кошеня", "Я умиваюся", "Я їм", "Я причесуюся", "Я у мами один", "Мама свою донечку в любистку купала", "Добрий ранок".
"Ми, малі діти, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з другого парить, гарно так, — і раді слухати бабусю хоч до самого білого світу... А вона, стара та древня, голови на в'язах не здержить, — так вона в неї на всі боки і розхитується, — як розпустить бувало свої кази та перекази, й не переслухаєш ніяк!.. ... Не в нашій стороні, не за нашої пам'яті й не за пам'яті наших дідів та бабів, а давно-давно... за царя Гороха, та за солом'яного бога, та за князя Хмеля, коли людей було жменя... або ще й людей тоді не було, — як появилися на світ двоє дівчаток-близняток..." (Панас Мирний)
Завдяки мистецтву орігамі можна робити чудові подаруночки на будь-які свята... Наближається Свято Великодня: робимо коробочку для ладану з кольорового паперу...
"Ми - маленькі козачата,
Станем справжніми людьми.
Ми кохаєм рідну пісню,
Україну любим ми!"(Ольга Яворська)
