Пропонуємо до читання збірки поезій Ірини Жиленко для дітей: "Казки буфетного гнома" та "Вуличка мого дитинства".
Мене звати Грегуль Наталія Миколаївна. Я киянка і пишу вірші українською та російською мовами. Два мої українські вірші «Україна» та «Колискова пісня» увійшли до збірки Новітньої Української Поезії під назвою «За межею означень», виданої в 2009 році в Івано-Франківську видавництвом «Місто НВ». Також я розміcтила свої вірші на сайті www.poetryclub.com.ua під ніком Vasilisa. «Колискову пісню» у виконанні учениці Березанської музичної школи (музика Анаталія Суського), розміщена на www.youtube.com. За освітою я педагог, викладач англійської мови та біології.
Поезії Яни Яковенко про маму: "Мама своїй донечці льолю вишивала", "Материнське", "Є у мами Хвостик".
Вірші Олени Журливої про тварин та пташок: "Наш Воркотик", "Вийшла кізонька гуляти", "Сторож", "Узяла лисичка скрипку", "Хто чим любить ласувати", "Хто це?", "Ластівки", "Гиля, гиля, гусоньки".
"Граються у звірів хмари -
Кращої нема забави!
Ось великий бегемот
З подиву роззявив рот.
Там повільна черепаха,
Що живе під власним дахом.
Далі зайчик-сіромашка
Заховався між ромашки..."
(Марія Дем'янюк)
Світлана Михайлівна Пасенюк жила і творила на Житомирщині. Усе життя вона пропрацювала вчителем математики у сільській школі, а потім - стала писати чудові вірші та казки для дітей. У 2019 році пані Світлана, на жаль, відлетіла у кращі світи... А ми - пам'ятаємо про неї і читаємо її пречудові твори...
Тетяна Винник - письменниця, журналіст, перекладач з російської, англійської та болгарської мов, громадський діяч. Вона живе у Ніжині і працює редактором дитячого часопису "Крилаті". Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Але не усе це, що перераховано вище, головне. Найважливіше те, що її слово - чи то вірші, чи то казочки - гріє своїм неймовірним душевним теплом, вчить маленьких читачів добру, дарує їм радість і жагу до нових цікавих знань та відкриттів...
"Різдво", "Під Різдво", "На Святий вечір", "В різдвяну ніч 1915-го", "Ользі Кобилянській", "Горять свічки...", "Сон казка", "Білий ранок, морозець іскристий", "Літ тому сто", "Хата", "До Тарасової матері", "Батькове пророцтво", "Мрії та дійсність", "Перші твори", "Задумався. Летять до зір", "Гей, які то луги зачаровані", "Розвіяні мрії", "Суд над поетом", "Не вмре й не загине", "Пустиня", "Шевченкова верба" - вірші українського поета та прозаїка Богдана Лепкого, представлені у цьому підрозділі.
«Гострий зір Василя Голобородька вихоплює з буденного життя вагомі зерна поезії. Своєрідність його бачення світу виявляється в умінні змалювати звичайне в казковому забарвленні, осягти соняшним промінням щось тривожне, часом драматичне. Прикметною рисою Василя Голобородька є вміння поєднувати народно-традиційні засоби з новим змістом, наповнювати музикою свої лаконічні малюнки з життя людини. Коротше кажучи — Василь Голобородько поет з своєрідним світосприйманням, органічним чуттям музики слова, закоханий у життя, яке в його баченні є отією білою казкою, де наче на рушнику, червоні й чорні барви створюють неповторну картину живої дійсности». (Володимир П’янов. Журнал "Дніпро")
Вірші про маму від Бориса Грінченка та Володимира Верховня.
"Так навчи ж мене, голубко,
щоб і я так прожила,
щоб добро робити вміла,
а робить не вміла зла."
(Борис Грінченко)
Марія Яновська народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі», «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».
В історії різномовної поетичної Шевченкіани, яка бере свій початок ще за життя Кобзаря, серед багатьох її творців визначилося місце й для відомого українського поета й прозаїка Богдана Лепкого (1872 - 1941 рр.) - автора поезій та книжки "Про життя великого поета Тараса Шевченка", історичних повістей і романів. Ще на початку XX століття він продовжив поетичну Шевченкіану віршами "В кріпості", "Умер поет" та триптихом "В Тарасові роковини", об’єднаними в цикл "Шевченко" (1902). Читайте вірші Богдана Лепкого: "В кріпості", "Умер поет", "В Тарасові роковини", "Благословенна най буде година".
Вправи ритмічної гімнастики виконуються під музику, головна особливість якої - чіткий ритм. Яскраві ритмічні звуки виховують почуття ритму, музикальність, вміння узгодити свої рухи з музикою. Виконання вправ під запальну музику не дозволяє помічати втому, таким чином перетворює урок у веселу гру.
"Увечері від весняної перевтоми на городику я не мала сил вигадувати казочку, тож дитина сказала:
- Добре, сьогодні казочку складатиму я!
Погладила маму по голові своїми добрими-добрими рученьками й стиха, загадково почала..."(Галина Римар - Поліна Придибайло)
"В одному лісочку жили-були світлячки. Та не прості, а трьох видів - зелені, сині і червоні. Усі вони були наділені чарами. Зелені - дуже щирі й добрі, тому володіли доброю магією, яка може вилікувати всі хвороби! Сині ж - до всього байдужі, і жили вони лише сьогоднішнім днем. А червоні - то біда, бо чинили скрізь хаос, але зелені та сині цьому заважали. Хоч сині були до всього байдужими, але це, врешті, був їхній обов'язок. Одного дня дівчинка Ліза шукала в лісі чарівні трави для мами, щоб її вилікувати, та проходила цілісінький день - і марно. Та ще й, на горенько, заблукала! І тут побачила синіх і червоних світлячків..." (Поліна Придибайло)
"Летіла якось через Полінчин садок одна пташечка. Та непроста! Чому? Просто вона вирізнялася з-поміж усіх інших пташечок, бо була вся веселкова - всіх-усіх кольорів! І чомусь раптом з неї впала пір'їнка. А, може, то птаха сама її скинула добрій дівчинці? Дитина була якраз в садочку, одразу її помітила й вигукнула: "Ой, яка гарненька пір'їночка, візьму її собі у колекцію!" Зайшла в дім, а там - сварка: її сестра і брат щось не поділили..." (Поліна Придибайло)
"Жила на світі чарівниця, яка перетворювала прості ножиці на чарівні. А сили у тих ножиць були такі: якщо поріжеш ними повітря, тоді на тому місці з'явиться портал туди, де потрібна допомога. І от одного дня чарівниця взяла прості ножиці у непростої дівчинки Емілії, яка була дуже доброю, хороброю і надзвичайно допитливою. Аж тут дівчинка дивиться - а її ножиць нема! Вона шукала їх по всьому дому, але так і не знайшла. Коли вийшла на подвір'я - а її ножиці лежать на столі, та вони чомусь стали трішки інакшими, ще й опинилися у срібній коробочці! Дівчинка взяла їх і внесла в дім. Як почала різати - а в повітрі з'явився портал, який затягнув Емілію..." (Поліна Придибайло)
"Маленький привид Демі направився додому зі школи. Їх сьогодні відпустили раніше, бо наближалася негода. А він геть забув про це, і не поспішав. Летів додому, як завжди, через ліс. Заглядав скрізь, де могло бути щось цікавеньке: у хатку до білочки, щоб подивитися, чи набагато підросли її білченятка, тоді бігав за зайчиком, погрався з метеликом... Та раптом здійнявся сильний вітер, ухопив малого й заніс далеко-далеко від лісу. Вітер стих. І Демі намагався знайти дорогу до свого дому, та марно. Тут побачив двоповерхового будинка і залетів на горище, де було повно старих речей! І тут йому сподобалося. То й вирішив поки що зупинитися на чиємусь горищі..." (Поліна Придибайло)
Посібник для підлітків "the "Web We Want" ("Інтернет, який ми хочемо") вперше було опубліковано в День безпечного Інтернету у лютому 2013 року через мережу Insafe. Посібник, створений молодими людьми для молоді, спрямований на вивчення прав та обов’язків в Інтернеті та заохочення до роздумів про поведінку онлайн. На всіх сторінках посібника підлітки можуть перевірити свої навички, дізнатися більше про свої права в онлайн-світі та створити інструменти.
