Статті для дітей та батьків

Галина Кирпа вміло поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та  понад 30 книжок  перекладів із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Успіх Галини Кирпи-перекладача криється у її поетичному світовідчутті й світобаченні. Читайте найкращі поетичні збірочки Галини Кирпи для дітей: "Диво-день", "Лечу у вирій", "Жар-птиці на яблунях", "Таке не повторяється ніколи", "Плело віночок літо", "Ну й гарно все придумав Бог".

Народні притчі: "У пригоді", "Без труда нема плода", "Батькові поради", "Батьківська порада" (оповідач Наталя Швець), "Батьківська порада" (оповідач Горова Л.), "Батькова наука" (оповідач Ольга Максимів, Бойківщина), "Батькова наука" (оповідач Василь Барчук, Буковина). 

Вірші Марії Чепурної: "Золота хвилина", "В перший клас", "У моєї мами", "Боброві санчата", "Стежечка", "Окрайчик", "Малиновий стодзвін", "Золота бджола", "Родина", "Ясне крило", "Українська мова". 

 

 

 

 

 

Віршики для найменших від Марії Чепурної: "Хто найшвидше виростає", "У моєї мами", "Гнат-солдат", "Про песика", "Струмок", Крапля сонця", "Гриби", "Вітри", "Окунець-хитрунець".

 

 

 

 

 

"Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно. Катерина Іванівна сказала дітям: "Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо..."" (Василь Сухомлинський)

"Другий клас розв’язував задачу. Тридцять п’ять учнів схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав. "Будь ласка, відчини двері й подивись, хто там стукає", - мовить учитель. Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому дівчинку. Вона була горбатенька...." (Василь Сухомлинський)

"Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої... Так гарно виходить. Чорнобривці, айстри, волошки, барвінок... "Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж хочу вишивати", — якось попросила Марійка..." (Андрій М’ястківський)

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "Три картини", "Княгиня Ольга", "Там, далеко", "Листопадові казки", "Золоті листки", "Літак", "Діти - дітям", "Наш Владика".

Тексти пісень на слова Юрка Шкрумеляка: "Молитва перед наукою", "Питається вітер в смерти", "Пісня Просвіти", "Учися, дитино", "По зчорнілій землі". Послухайте також пісні у виконанні Львівського театра-студії "Не журись!" та відомого кобзаря, бандуриста, лірника Тараса Компаніченка (відео).

Геоборд – це чудова розвиваюча іграшка для нашої малечі. У чому користь геоборду? По-перше, він розвиває когнітивні здібності дитини: просторове і асоціативне мислення, увагу, пам’ять. По-друге, сприяє психосенсомоторному розвитку та розвиває дрібну моторику (розтягування, надягання гумок на штирі – корисна сенсорна «зарядка» для маленьких пальчиків!). По-третє, математичний планшет дозволяє самостійного вигадувати зображення, а значить, розвиває фантазію і творчий потенціал дітей. По-четверте, це відмінний метод розслаблення і зняття фізичного та психологічного напруження у дітей. До того ж, в процесі гри з геобордом дитина засвоює такі непрості геометричні поняття, як форма, розмір, симетрія і т.д.

Вірші про кохання та про любов від відомої української поетеси Ганни Черінь: "Цвітуть сади на Україні", "Запас", "Різдвяний спогад", "Зустріч", "Трамвайний роман", "Місяць", "Весняна пісня", "Любов", "Подружжя", "Дівчині", "Мадонна", "Ідеал", "Братові", "Рілля", "Моїй суперниці", "Любов і зрада", "Розмова", "Впав мені на серце сніг", "Весілля", "Люби мене", "Різдвіяний дар, "Тобі", "Вишита сорочка", "Березень", "Мій сад", "Осіння ідилія", "Той самий погляд", "Я і Ти", "Як не мерзнути на морозі".

 

 

 

Вірші про зиму від відомої української поетеси Ганни Черінь: "Перший сніг", "Зима", "Снігопад", "Морозні мрії", "Спадає сніг", "Ялинка", "Вже близько".

Ганна Черінь - про весну: вірші "Напровесні", "Іде весна", "Весняне", "Весняні акорди", "Весна старого голуба", "Травневий дощ".

Вірші Ганни Черінь про осінь: "Осіннє вишивання", "Бабине літо", " У осені багато є облич".

Вірші Ганни Черінь, присвячені рідному краю, Україні: "Ластівки", "Ольга", "Ворог", "Мазепинці", "Найкращих десять слів", "Люблю її", "Моя земля", "Симфонія", "Чернозем", "Розкажи про Україну".

Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця. Народився Олександр Іванович Копиленко 1 серпня 1900 року в місті Костянтинограді (нині Красноград) на Полтавщині в родині робітника-залізничника. У Костянтинограді минули дитячі роки майбутнього письменника. Підлітком йому довелося заробляти на хліб: спочатку на залізниці вантажником, а потім хлопця перевели в хімічну лабораторію дослідної станції, бо мав нахил до біологічних наук. У 1920 році Олександр Копиленко закінчив Красноградську учительську семінарію, а потім навчався на природничому відділенні Харківського інституту народної освіти. І хоч не став Олександр Іванович біологом, а зайнявся літературною діяльністю, він на все життя зберіг любов до природи і намагався прищепити її підростаючому поколінню. (Олександр Копиленко)

 

"За рідний край хоч помирай
На Вкраїні добре жити, мед і вино пити. 
Нема на світі другої України, немає другого Дніпра. 
Україна невмируща, бо скільки її не грабували вороги, а вона не вмерла. " (записано Володимиром Плав'юком)

 27 серпня 1856 року побачив світ видатний український письменник, поет, громадський діяч Іван Якович Франко. «…У важкі часи безправ’я і темряви він був для Західної України і університетом, і енциклопедією, і академією наук, і народним, не затвердженим ніякою монаршою ласкою міністром культури та освіти…» (Павло Тичина)

 

"Отсі байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро. Багато такого ви почуєте в устах наших бабусь та дідів, а мало хто й подумає про те, що, оповідаючи ті байки, ми повторяємо тільки те, що перед тисячами літ повидумували мудрі люди в Вавілоні, в Єгипті, в Індії та в Греції. Тільки недавно вчені мужі, повіднаходивши стародавні книжки тих народів та порівнявши їх із нашими народними байками та казками, дійшли до погляду, що те, чим нині так любуються наші діти, було колись випливом мудрості царів, звіздарів та патріархів. Наша нинішня байка і казка, се та сама Попелюшка, що заклята живе в брудній одежі, в душній кухні, але направду вона царівна родом із високого, блискучого замку. Бажаючи вибрати для наших дітей книжечку щонайкращих казок різних часів і народів, я зупинився поперед усього на тих, де оповідається про самих звірів..." (Іван Франко)

 

"Але ж се все байки! — в один голос закричали Діти, коли я скінчив оповідати їм оте все, що написано в тій книжці.
— Так, дітоньки, байки. А знаєте ви, що то байка?
— Знаємо, знаємо! То щось таке, що не є правда.
— Овва! А хто ж то сказав вам се?
— Ми самі так думаємо.
— Ну, то подумайте ліпше. Хіба ж се не правда, що вовк їсть барана, лис курей, сови пташок?
— Та се правда. Але ж ти оповідав нам, що лисичка копала поле і їла паляниці з медом, що вовк їхав на ослі в село, бажаючи бути війтом, що крук ніс у дзюбі головню і розложив огонь, і всякі такі несенітниці. Се вже не може бути..." (Іван Франко)