Статті для дітей та батьків

"Після закінчення 4-го класу всі мої діти — 16 хлопчиків і 15 дівчаток — перейшли до 5-го класу. 12 учнів з усіх предметів мали відмінні оцінки, педагогічна рада нагородила їх похвальними грамотами. 13 учнів мали добрі й відмінні оцінки. У 6 дітей були і «3», і «4», і «5». Найголовнішим успіхом своєї виховної роботи я вважав те, що діти пройшли школу людяності, навчилися відчувати людину, брати близько до серця її радості і прикрощі, жити серед людей, любити свою Батьківщину. Вони зрозуміли важливу роль праці, прекрасно опанували рідною мовою, навчилися спостерігати, думати, читати, писати, передавати думку словом. Я переконався, що навчити читати і писати дітей можна до 7-річного віку, тобто, по суті, до навчання у 1-му класі. Якщо цієї мети досягнуто, духовні сили дитини звільняються для думки й творчості..." (Василь Сухомлин)

 

 

 

 

 

​

 

 

 

 

Письменник Іван Андріанович Багмут був невситимим мандрівником. Свою любов до подорожей пояснював так: «Бачити життя, людей, свою країну. Ні, не так. Насамперед хотіти бачити. Так хотіти, щоб ви не могли всидіти вдома! А щоб так хотіти, треба любити. Любити людей, природу, любити життя». Маршрути подорожей Івана Андріановича пролягали через Карелію, Алтай, узбережжя Охотського моря, Казахстан, Індію, Європу, Кубу… Письменникові не один раз доводилось ризикувати життям: то він висів у горах над проваллям (був альпіністом), то потрапляв у страшні сибірські хуртовини, а то долав на плотах річкові пороги. І всюди були зустрічі з цікавими людьми, споглядання природи, знайомство з різним способом життя. Оскільки Іван Андріанович мав поетичну душу і легко сходився з людьми, це стало багатим підґрунтям для написання його творів — нарисів, оповідань, повістей.

 

 

Легенди Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Зевса, Посейдона, Аіда (Плутона), Геру, Іо, Аполлона, Артеміду, Афіну Палладу, Гермеса, Ареса, Афродіту, Ерота, Гіменея, Гефеста, Деметру і Персефону, Діоніса, Пана, Марсія, Асклепія (Ескулапа), Тіфона, Тріптолема, Ерісіхтона, Фаетона, Лікурга, Ікарія, Мідаса, Сірінгу, Ареса, Афродіту, Пігмаліона, Нарцісса, Адоніса, Арахну, Актеона та інших.

Легенди і міфи Стародавньої Греції у переказі Миколи Куна про Девкаліона, Пірру, Прометея, Пандору, Еака, Данаїд, Персея, Сізіфа, Беллерофонта, Тантала, Пелопса, Європу, Кадма, Зета, Амфіона, Ніобу, Геракла, Гераклід, Кекропа, Еріхтонія, Ерехтея, Кефала, Прокріду, Прокну, Філомелу, Борея, Оріфію, Дедала, Ікара, Тесея, Мелеагра, Кіпаріса, Орфея, Еврідіку, Гіацінта, Поліфема, Акіда, Галатею, Діоскур, Кастора, Полідевка, Атрея, Фієста.
 

У розділі "Аргонавти" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" є такі міфи та легенди у переказі Миколи Куна: "Фрікс і Гелла", "Народження і виховання Ясона", "Ясон в Іолку", "Ясон збирає супутників і готується до походу в Колхіду", "Аргонавти на Лемносі", "Аргонавти на півострові Кизику", "Аргонавти в Мізії", "Аргонавти у Віфінії (Амік)", "Аргонавти у Фінея", "Сімплегади", "Острів Аретіада і прибуття в Колхіду", "Гера й Афіна в Афродіти", "Ясон в Еєта", "Аргонавти звертаються за допомогою до Медеї", "Ясон виконує доручення Еєта", "Медея допомагає Ясону викрасти золоте руно", "Повернення аргонавтів", "Ясон і Медея в іолку. Смерть Пелія", "Ясон і Медея в Корінфі. Смерть Ясона".

До розділу "Давньогрецький епос. Троянський цикл" книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Єлена, дочка Зевса і Леди", "Пелей і Фетіда", "Суд Паріса", "Паріс повертається до Трої", "Паріс викрадає Єлену", "Менелай готується до війни проти Трої", "Ахілл", "Троя", "Герої Греції в Мізії", "Греки в Авліді", "Плавання греків до берегів Трої. Філоктет", "Перші дев’ять років облоги Трої", "Сварка Ахілла з Агамемноном", "Народні збори. Терсіт", "Герць Менелая з Парісом", "Пандар порушує клятву. Битва", "Гектор у Трої. Прощання Гектора з Андромахою", "Продовження битви. Герць Гектора з Аяксом", "Перемога троянців", "Агамемнон робить спробу примиритися з Ахіллом", "Одіссей і Діомед вирушають вивідачами в табір троянців. Коні Реса", "Бій біля грецького табору", "Бій біля кораблів", "Подвиги і смерть Патрокла", "Бій за тіло Патрокла", "Фетіда у Гефеста. Озброєння Ахілла", "Примирення Ахілла з Агамемноном", "Ахілл стає до бою з троянцями", "Герць Ахілла з Гектором", "Похорон Патрокла", "Пріам у шатрі Ахілла. Поховання Гектора", "Битва з амазонками. Пенфесілія", "Бій з ефіопами. Мемнон", "Смерть Ахілла", "Смерть Аякса Теламоніда", "Філоктет. Останні дні Трої", "Падіння Трої", "Повернення греків на батьківщину".

До розділу "Давньогрецький епос. Одіссея" з книги "Легенди і міфи Стародавньої Греції" у переказі Миколи Куна увійшли такі: "Одіссей у німфи Каліпсо", "На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бешкетують, розкрадаючи його майно", "Телемах у Нестора і в Менелая", "Женихи готують загибель Телемахові, коли він повернеться до Ітаки", "Одіссей покидає острів німфи Каліпсо", "Одіссей і Навсікая", "Одіссей у царя Алкіноя", "Одіссей розповідає про свої пригоди", "Одіссей на острові циклопів. Поліфем", "Повернення Одіссея в Ітаку", "Одіссей в Евмея", "Повернення Телемаха в Ітаку", "Телемах приходить до Евмея. Одіссей і Телемах", "Одіссей приходить під виглядом мандрівника до свого палацу", "Одіссей і Пенелопа", "Одіссей розправляється з женихами", "Одіссей відкривається Пенелопі", "Душі женихів у царстві Аїда", "Одіссей у Лаерта", "Повстання громадян і примирення їх з Одіссеєм".

До розділу "Агамемнон і син його Орест" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Смерть Агамемнона", "Орест метиться за вбивство батька", "Аполлон і Афіна Паллада рятують Ореста від переслідування Еріній", "Орест їде в Тавріду по священне зображення Артеміди".

 

До розділу "Фіванський цикл" книги Миколи Куна "Легенди і міфи Стародавньої Греції увійшли такі: "Едіп. Його дитинство, юність і повернення до Фів", "Едіп у Фівах", "Смерть Едіпа", "Семеро проти Фів", "Антігона", "Похід епігонів", "Алкмеон".

 

 

Сиве волосся до чогось зобов'язує. Старечі ноги йдуть уже просто до могили. Багате досвідом життя лежить переді мною, як рельєфна мапа моєї Республіки. Скільки-то води втекло з того дня, коли я, молодий, зелений юнак, окунувся в життя! Зараз мені — за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза. Тоді я наказую розтопити кану, кладу на підставку ноги і стежу вогники над деревом. Це такий архаїзм тепер — топити дровами, але не нарікайте на мене — я згадую свою давню юність. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії, простягаю до нього руки, і він гріє мої долоні, на яких лінія життя доходить уже до краю. Старість до чогось зобов'язує. Сьогодні я бачив нашу надзвичайну «Білу Пустелю». Молодий кінорежисер із повагою потиснув мені руку й захоплено подивився в вічі...