Статті для дітей та батьків

"Суперагент 000 Гриць Мамай сидів у позі лотоса на палубі сліпучо-білого вітрильника. Його могутній організм всотував ніжні сонячні промені, а свідомість та підсвідомість зливалися з морським та небесним безмежжям. Гриць ледь розплющив очі і з-під примружених повік глянув на свого сина-вундеркінда Яромира. Малюк захоплено навчав таргана Едіка роботи на комп’ютері. Розумна комаха залюбки бігала по клавішах, опановуючи секрети програмістської майстерності. Власне, Едіка тепер важко було назвати тарганом. Мужньо перенісши кілька пластичних операцій, зараз він скоріше скидався на метелика. На його спині виблискували ніжно-блакитні крильця, а голову прикрашали спеціальні окуляри, розроблені професором Байдою. За допомогою цих окулярів Едік міг бачити у темряві, вловлювати ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, а також спостерігати за приватним життям мікроорганізмів..." (Леся Воронина)

 

"Суперагент Гриць Мамай сидів у позі лотоса на дніпровій кручі. Ліворуч від нього височіла Лаврська дзвіниця, праворуч — велетенська металева жінка зі щитом і мечем, під ногами якої притулилися танки, гармати та інші зразки військової техніки. Там розташувався музей Другої світової війни. Та Суперагент не зважав на це похмуре сусідство. Золоте осіннє листя, кружляючи у прозорому повітрі, опускалося на могутні плечі, груди та спину Гриця Мамая. Але він, занурений у власну підсвідомість, не реагував на ці зовнішні подразники. Його потужний інтелект намагався розв’язати страшну таємницю, над якою билися спецслужби усього світу..." (Леся Воронина)

 

"Суперагент 000 Гриць Мамай сидів у позі лотоса на розлогій гілці крислатого евкаліпта. Його плечі та могутній торс були вкриті десятками різнобарвних папужок. У такий спосіб славетний герой, рятівник світу, переможець підступної міжнародної злочинниці бабусі-ніндзя гартував свою й без того крицеву волю. Спосіб гартування волі був простий, але дійовий. Гриць рясно обсипав себе стиглим насінням українського соняшника. Тож, ясна річ, жодна пташка не могла не сісти на його засмагле тіло й не здзьобати рідкісні для австралійського лісу ласощі. Будь-яка інша людина на місці Суперагента, звичайно ж, захихотіла б і почала нервово струшувати ненажерливих пернатих. Адже їхні пазурясті лапки та дзьобики несамовито лоскотали чутливу шкіру героя. Та Гриць Мамай був незворушний, немов індійський Будда. Зусиллям волі він стримував непереборне бажання почухатися чи бодай поворушити накачаними м’язами..." (Леся Воронина)

 

Під календарем ми розуміємо певний часовий цикл, який відображає закономірності в природі. З безлічі календарів різних культур і народів китайський календар по праву називається найдавнішим календарем. Складений ще п'ять тисяч років тому, він продемонстрував протягом століть, що закладена в ньому гармонія всесвіту є життєвою і переконливою системою, що зв'язує воєдино три сили світобудови - Небо, Землю і Людину. Сила Неба і Землі в китайському календарі представлена в майстерному поєднанні місячних і сонячних ритмів, а сила Людини - в 12 психотипах звірів (щура, бика, тигра, зайця, дракона, змії, коня, кози, мавпи, півня, собаки, кабана).

 

Великодні казочки для дітей, що увійшли до цієї добірочки, написали Леся Храплива-Щур, Зірка Мензатюк, Ірина Мацко, Петро Волиняк, Оляна Рута, Леонід Полтава, Марія Солтис-Смирнова, Андрій М’ястківський, Людмила Дорош, Юлія Хандожинська, Євген Дмитренко​.

Поезії Галини Кирпи: "Літо вийшло надвір", "Мороз усі квіти перецілував", "Казка", "Руде лисеня", "Ніч не заблукає", "Зима з Літом стрічаються", "Питання", "Стала Осінь", "Велика Зірка і Манюня", "Всім видно яблучко", "Дощ ноги простягнув", "Небомова", "Зима пошкодувала", "Човен навесні", "Пора року Дощ", "Вечір", "Лелека боїться", "Два роки поспіль".

"Радуйся, земле чорна, кріпка.
Тіла і крові причастя приймаєш...
Кров'ю насичене лоно твоє
зродить Титана,
Велетня помсти
за вчасну їх смерть!.."

(Уляна Кравченко)

"Співаймо пісні про кохання,
щоб не вмерло слово «Дунай»,
гуляймо весілля своїм дітям,
щоб не вмерло слово «коровай»,
розповідаймо казки своїм онукам,
щоб не вмерло слово «Змій»..."

(Василь Голобородько)

"Сьогодні 1 червня. Ми, малі, 
Утричі літу вдячними всі будем! 
В цей перший літній день по всій Землі 
День захисту дітей святкують люди! "

1 червня весь світ відзначає День захисту дітей. Це свято запроваджене в листопаді 1949 року рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Тоді, по закінченні Другої світової війни, учасниці сесії у столиці Франції — Парижі урочисто заприсяглися боротися за створення умов, необхідних для щасливого та гармонійного розвитку майбутніх поколінь, тобто, дітей.
А що є найважливішою умовою щасливого дитинства? Звичайно ж, мирне співіснування людей, що є гарантією спокійного і радісного життя кожної окремої родини.

 

"Колись дуже давно всі люди жили однакову кількість років, і кожен знав, коли він буде вмирати. Через це всі старі люди робилися дуже недбалими. Але якось бог пішов подивитися, як живуть люди. Прийшов він до нашого села і дивиться на роботу старого діда. Дід саме городив пліт з лободи. Питає бог..." (з легенди)

Добірка притч: "Без труда нема плода", "Рай і пекло", "Сила слова", "Притча про двох вовків", "Гордий олень", "Зустріч і розлука", "Вибачення", "Срібло", "Жінка", "Дружба", "Любов і щастя", "Вчасні слова", "Майстер", "Гнилі яблука", "Любов", "Життя", "Притча про колодязь", "Вірний друг", "Віслюк", "Всього лише відображення", "Рани", "Щастя", "Пісок", "Чи в рай, чи в пекло", "Кожний знаходить те, що шукає", "Листок і вишенька", "Квітка та вітер", "Притча про яблука", "Сила притчі".

Галина Кирпа вміло поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та  понад 30 книжок  перекладів із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Успіх Галини Кирпи-перекладача криється у її поетичному світовідчутті й світобаченні. Читайте найкращі поетичні збірочки Галини Кирпи для дітей: "Диво-день", "Лечу у вирій", "Жар-птиці на яблунях", "Таке не повторяється ніколи", "Плело віночок літо", "Ну й гарно все придумав Бог".

Народні притчі: "У пригоді", "Без труда нема плода", "Батькові поради", "Батьківська порада" (оповідач Наталя Швець), "Батьківська порада" (оповідач Горова Л.), "Батькова наука" (оповідач Ольга Максимів, Бойківщина), "Батькова наука" (оповідач Василь Барчук, Буковина). 

Вірші Марії Чепурної: "Золота хвилина", "В перший клас", "У моєї мами", "Боброві санчата", "Стежечка", "Окрайчик", "Малиновий стодзвін", "Золота бджола", "Родина", "Ясне крило", "Українська мова". 

 

 

 

 

 

Віршики для найменших від Марії Чепурної: "Хто найшвидше виростає", "У моєї мами", "Гнат-солдат", "Про песика", "Струмок", Крапля сонця", "Гриби", "Вітри", "Окунець-хитрунець".

 

 

 

 

 

"Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно. Катерина Іванівна сказала дітям: "Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо..."" (Василь Сухомлинський)

"Другий клас розв’язував задачу. Тридцять п’ять учнів схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав. "Будь ласка, відчини двері й подивись, хто там стукає", - мовить учитель. Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому дівчинку. Вона була горбатенька...." (Василь Сухомлинський)

"Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої... Так гарно виходить. Чорнобривці, айстри, волошки, барвінок... "Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж хочу вишивати", — якось попросила Марійка..." (Андрій М’ястківський)

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "Три картини", "Княгиня Ольга", "Там, далеко", "Листопадові казки", "Золоті листки", "Літак", "Діти - дітям", "Наш Владика".

Тексти пісень на слова Юрка Шкрумеляка: "Молитва перед наукою", "Питається вітер в смерти", "Пісня Просвіти", "Учися, дитино", "По зчорнілій землі". Послухайте також пісні у виконанні Львівського театра-студії "Не журись!" та відомого кобзаря, бандуриста, лірника Тараса Компаніченка (відео).