Статті для дітей та батьків

Марія Хоросницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: "Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна!" ... Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську). Читайте ілюстровані збірки віршів української поетеси: «Мандрівка по Львову», «Рідне місто пізнаю» та «Матусина радість».

 

Пропонуємо для читання дитячу поезію Ганни Черінь, а також її чудові вірші про Україну, про зиму, весну та осінь, про Різдво та кохання.

Письменник-природолюб, глибокий знавець таємниць природи, майстер літератури для дітей та юнацтва, що залишив десятки книг для дитячого читача – таким постає Олександр Копиленко. Працював він у літературі 35 років, створив більше 40 книг, вклавши в них енергію душі й серця.

 

 

 

 

 

 

 

"Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода. Побачили його ловці-молодці та й почали за ним гнатися. Тікав Вовчик лісом, лісом, а далі прийшлося вибігти на биту дорогу. А дорогою в тій хвилі йшов з поля чоловік з мішком і ціпом. Вовк до нього: "Дядечку, голубчику! Змилуйся надо мною, сховай мене в мішок! За мною ловці-молодці гонять, хотять мене віку збавити." Змилувався чоловік, сховав Вовка в мішок, завдав собі на плечі на й несе. Надбігають ловці-молодці..." (Іван Франко)

 

Цікаві загадки, загадкові питання та задача-крутиголовка - зі збірки Івана Франка "Ворона і Гадюка" (видання 1920 року).

"Щоденник школярки Мілочки" - це дитячі віршики Ганни Черінь про малу Мілочку та її пригоди у школі: "Завтра до школи", "Перший день", "Всі погані", "Суботня школа", "Дитячі забави", "забудько", ""Майстер" Гриць", "Коляда", "Моя золота рибка", "Прізвиська", "Розкажи про Україну", "Вибираю собі подругу", "Козак Джім", "Аритметика", "Куховарка", "Домашні завдання", "Шкільний пікнік", "Іспит", "Літній табір", "Пригода в парку", "Пригода з котом", "Смерть Рябка", "Український сон", "Що з мене буде?".

 

 

"У крамниці на полиці
Зажурилась книжка.
- Ніхто мене не читає,
Тільки сіра мишка…
А мене ж бо написали
Не для мишеняток,
А для наших, українських
Хлопчиків й дівчаток…"

(Ганна Черінь)

Представлені у цьому розділі "Пригоди української книжки" (1972) та "Щоденник школярки Мілочки" (1979) - збірки дитячих віршів від  Ганни Черінь (справжнє прізвище – Галина Грибінська), відомої української письменниці, перекладача, авторки численних прозових і поетичних книг, дорожніх нарисів, гострих гумористично-сатиричних збірок і творів для найменших читачів. Її вірші і оповідання добре відомі маленьким читачам Америки та інших країн, де живуть українські родини. У різних країнах світу вийшли дитячі книжки письменниці, пройняті великою любов'ю авторки до України. 

 

 

"Це справді абетка, тільки не для тих малявок, які вчаться читати, а для тих, які вже вчаться у школі й пізнають "ази дружнього спілкування", себто, приколюються. Дівчачий варіянт означає, що в ній жарти і прозивалки на хлопчачі імена, сиріч користуватися ними мають дівчатка, щоб дружньо дошкуляти хлопчикам..." 

(Іван Андрусяк) 

"Спробуй відшукати на кожній сторінці абетки якнайбільше слів з поданою літерою."

Спробуй намалювати дощ весною, влітку, восени.

Страх забирає здоров’я. Якщо ти боїшся когось або чогось, розкажи про це своєму дорослому другові, і він тобі допоможе.

Обніми, поцілуй свою неньку. Посміхнись до неї, допоможи їй. А тоді прислухайся: що тобі прошепотіла трава, проспівав вітерець, хлюпнула річкова хвиля?.."

Ці та багато інших порад і завдань дивись у книжечці Тетяни Бойченко "Абетка здоров'я".

"Абеточку здоров’я, діти,
ми починаєм з вами вчити!"

Тетяна Бойченко створила дуже цікаву абетку, де у віршиках та у цікавих порадах і завданнях для діточок розповідає про основи здоров'я. Красиві ілюстрації до книги намалював художник Владислав Ширяєв. Абетку можна і почитати, і завантажити.

У розділі можна почитати статті:

"Природні (біологічні) методи контрацепції"

Період до зачаття і вагітності:
"Методи і засоби контрацепції: основні недоліки і переваги"
"Поради молодому подружжю"

"Як визначити дату пологів"

Статті про вагітність:

"Вагітність: підготуйте до неї ваші зуби"
"Ознаки вагітності"
"Види домашніх тестів на вагітність"
"Діагностика вагітності: домашні тести, ультразвукове дослідження (УЗД)"
"Безпека жінки під час вагітності"
"У яких випадках потрібно змінити харчування вагітної"
"Вагітність і шкідливі звички"
"Ускладнення при вагітності"
"Зміни в організмі жінки під час вагітності"
"Підготовка до вагітності. Кілька порад"
"Раціональне харчування вагітної та її дитини"
"Календар вагітності. Вагітність по тижнях"

Народні методи фарбування крашанок є безпечними. В інтернеті можна знайти багато рецептів фарбування яєць натуральними барвниками. Проте, далеко не всі вони дають бажаний колір. Редактор ТСН і популярний блогер Ольга Пахар перевірила різні барвники і обрала найкращі з них. Вона з'ясувала, що найліпше фарбувати крашанки чорницею, буряком, куркумою, червонокачанною капустою та - традиційно - лушпинням цибулі.

Григорій Григорович Ващенко народився 23 квітня 1878 року у селі Богданівка Полтавської губернії (тепер – Чернігівська область) в сім’ї дрібномаєтного дворянина-козака. В автобіографії вчений наголошував на значному впливі батьків на своє формування: мати хотіла бачити сина священиком, а батько прищепив йому „любов до рідної землі, почуття наполегливості й сумлінності в роботі”. Десятирічного сина було віддано до Роменського духовного училища, а по його закінченні – до Полтавської духовної семінарії...

Український народ породив зі своїх сокровенних надр велетів духу, геніїв слова, геніїв науки, вірних синів України, котрі в часи найважчих випробувань і лихоліть не зрадили своєї землі. Доля цих най славетніших синів і дочок України різна, але, поза сумнівом, всім було притаманне жертовне і високе служіння рідному народові, У цьому — їхня велич, їх безсмертя. Згадаємо ім’я ще одного вченого, яке й досі мало знають на Батьківщині. Він був визначним літературознавцем, публіцистом, перекладачем, автором близько трьох тисяч праць, президентом Української Вільної Академії наук, президентом Української Могилянсько-Мазепинської Академії наук в екзилі. Ім’я цього вченого-славіста, професора — Ярослав-Богдан Рудницький. 

 

"Аж мені серце скаче з радости.
Аж мені серце тріскає з болю. 
Від серця до Бога навпростець дорога.
Від серця до неба, дороги не треба.
Не бери собі до серця. "

(записано Володимиром Плав'юком)

До збірки Ігоря Калинця "Дурні казки" увійшли його твори: "Як намалювати Виглядька", "Дзуська та інші", "Фуркальце та інші", "Скрипцьо та інші", "Оля-ля-ля та інші", "Парасольцьо та інші", "Соляник та інші", "Соляник та інші", "Фон те та інші". Ці казки також входять до книжки Ігоря Калинця "Казки зі Львова", виданої у львівському видавництві у 1999 році. 

Вірші Володимира Самійленка: "Вечірня пісня", "До неньки", "Привіт Буковині", "Україні", "Гей, за наш рідний край", "Україна" (марш), "На роковини смерті Шевченка", "Вінок Тарасові Шевченку в день 26 лютого", "Українська мова" (Пам'яті Т. Г. Шевченка), "26 лютого", "Зорі", "Дві планети", "Істинно руські заслуги", "Щасливий край" ("Ельдорадо"), "Святий вечір", "Патріоти".

"Без хліба нема обіда. 
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи.
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою.
На Бориса-Гліба берися до хліба. 
Хліб та вода то бідного їда.
Як є хліба край, то і під вербою рай."

(записано Володимиром Плав'юком)

"​Про одного Василля, таки буде весілля.
Гаврило з Богом говорило.
От маєш, Гандзю, книш, тобі грають, а ти спиш. 
На Давида, не зич у жида. 
Тягне Данило, хоч йому немило.
Як не запряде до Іллі, то не буде у млині."

​(записано Володимиром Плав'юком)