Статті для дітей та батьків

"Весь ліс у білій ризі,
Але не рівний сніг:
По нім, як знаки в книзі, 
Сліди звіриних ніг."

(Леонід Полтава)

"Батьків Богдана Хмельницького не знає і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися. Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав пробирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-прегустому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним..." (з народної легенди)

"... Чим більш зрозумілими і прозорими стають для людини тексти Біблії, тим величнішим постає Бог, Котрий надихав на творчість відомих і невідомих авторів книг Старого й Нового Заповітів. Для того щоб кожна прагнуча душа могла усе-таки прийти до Світла Істини, сьогодні вже мало просто видавати переклади Біблії. Потрібні допоміжні книжки, котрі введуть читача до цих віддалених у часі, непростих, стислих і максимально насичених Божественною інформацією творів. Одним із випробуваних у царині допоміжної літератури є жанр конспективного переказу, котрий водночас дозволяє познайомитися із задумом упорядників біблійного канону для низки релігій і може служити довідником з сюжетів Святого Письма для найширшого кола читачів різного віку... (Лесь Герасимчук)

 

"Колись давним-давно правив поліським краєм  скупий і загребущій князь. Пообкладав свої села такими податками, що люди ледве-ледве животіли. Одного разу якесь село не прислало князеві данини. Розлютився грізний правитель і  вирішив жорстоко покарати неслухів. З великим загоном посіпок  сам вирушив на розправу.  Жителі села затужили, що нікому не буде пощади. Старі діди думали-гадали, що робити, як зарадити лихові, та нічого не могли придумати..." (з народної легенди)

Біблійні легенди у стислому перекладі:

"Створення світу",

"Створення людини",

"Створення раю",

"Вигнання з раю",

"Вавілонська вежа",

"Каїн та Авель",

"Потоп і Ной",

"Чому людина не знає, доки живе",

"Про Мойсея",

"Десять Божих заповідей",

"Притча про блудного сина",

"Притча про сіяча".

 

"Спочатку Бог створив небо та землю. Земля була безладна й порожня, а над безоднею — пітьма, і Дух Божий ширяв над водою. Бог сказав: «Хай буде світло!». І постало світло. І побачив Бог, що світло добре, і відокремив його від пітьми. Бог назвав світло «день», а темряву — «ніч». І був вечір, і був ранок,— день перший..."  ... Бог сказав: «Створімо людину за Нашим образом і подобою, і нехай панує над рибою, птаством, худобою, звірами, плазунами». І створив Бог людину на Свою подобу як чоловіка та жінку. І поблагословив їх Бог..." ...  "У дні творення не було на землі польових чагарів, польова травина не росла, бо дощу на землю Господь Бог не давав, і не було людини, аби порати землю. Але з землі підіймалася пара та зрошувала землю. Тим часом Господь Бог створив людину з пороху земного, насадив рай в Едемі на сході й там осадив створену людину..." (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука)

 

"Адам і Єва були першою сім’єю на землі. Нелегко їм жилося, нелегко було шукати поживу й вирощувати хліб. Минав час, і в них з’явилися діти. Першим народився хлопчик, якого назвали Каїном. Потім народився ще хлопчик, і його назвали Авелем. Брати виросли й почали допомагати батькам. Авель, як молодший брат, виконував найлегшу роботу і став вівчарем, а Каїн виконував найтяжчу роботу і став рільником..." ... "Минули роки й сторіччя. В Адама та Єви ще народилися сини й дочки. А в тих — власні діти. На землі тривало життя. Але з часом люди почали віддалятися від Бога й коїти дедалі більше зла..." ... "На той час по всій землі була одна мова, в якій було небагато слів. І сталось так, що люди зі сходу прийшли й осіли в краї Шинеар. Один одному вони сказали: "Давайте наробимо цегли й добре ЇЇ випалимо!" І стала цегла для них замість каменю, а бітум — замість глини..." ... "Багато років минуло, відколи Бог розпорошив народи з Вавилона. Нащадки Сима, Хама та Яфета, синів Ноєвих, оселилися у різних землях. Одного з нащадків Симових звали Аврамом..." (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука) 

 

"Отак Аврам із Єгипту разом із дружиною, з усім набутком та з небожем Лотом подався до Неґеву, а від Неґеву — до Бет-Елу*, де колись був його намет. Аврам був багатієм: у нього були чималі стада, багацько срібла й золота. У Лота, що ходив з Аврамом, теж була худоба і намети. Але землі для належного господарювання на обох не вистачало. Між їхніми пастухами почали виникати чвари..." ... "Після тяжких випробувань, битв і допомоги Лотові Аврамове майно не поменшало. Він мав худобу, срібло, золото, і лише одне засмучувало його: в нього досі не було дітей. І почав Аврам жалітися Господові..." ... "Час минав, а Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому дітей. У неї була служниця родом з Єгипту, на ім’я Аґар. І Сара сказала Аврамові: "Я не можу народити тобі дітей, але, може, моя служниця народить від тебе, і тоді вони стануть моїми нащадками..." ... "Коли Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років, а дітей у нього й Сари ще не було, знову з’явився йому Бог і сказав: "Я Бог Усемогутній, вір Мені й будь праведний. І Я укладу з тобою угоду, і ти будеш батьком численних народів..." ... "Про міста Содом і Гомору ширився поганий поголос. То й Бог повідав Авраамові: "Гріх Содома й Гомори дуже тяжкий. Якщо їхні мешканці справді такі, як про них кажуть, то Я скараю їх і зруйную ці міста..." (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука) 

 

"Лот пішов із Цоара й оселився в печері на горі разом з обома доньками. Якось старша донька запропонувала молодшій..." ... "Як обіцяв Господь, так і сталося: в Авраама, якому було вже сто років, і Сарри народився син. І назвали його Ісаком..." ... "Тепер, коли побачила Сарра, що син Аґари глузує з усього, вона почала домагатися від Авраама вигнання невільниці й Ізмаїла як можливого спадкоємця. Не до душі було це Авраамові, але Бог пояснив йому, що нащадки його мають піти від Ісака, а від Ізмаїла має піти інший народ..." ... "Якось забажав Бог випробувати Авраама: чи твердо вірить він Йому й чи ладен коритися. І Він мовив: "Аврааме! Візьми свого улюбленого єдиного сина, піди в край Морія, зійди на гору і там віддай його Мені в цілопалення як офіру"..." ... "Сто двадцять сім років було Саррі, коли вона померла в Кіріят-Арбі, себто в ханаанському Хевроні. Авраам ревно оплакував її й вирішив поховати з шаною..."  (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука) 

 

"Авраам помер у 175 років, у щасливій старості. Його поховали сини Ісак та Ізмаїл у печері Махпела на полі Ефрона, сина хетита Тохара, проти Мамре, на полі, що його купив Авраам у синів Хета. Там поховано Авраама й Сарру..." ... "Минули роки; Ісак постарів, і затемнились йому очі. Якось він покликав до себе Ісава й сказав йому: "Візьми своє знаряддя — сагайдак і лук, піди в поле, уполюй мені дичину й приготуй страву, яку я люблю, щоб благословила тебе моя душа перед смертю." ... "Одної днини Яків рушив з Беер-Шеви до Харану. Коли сонце вже зайшло, він спинився на ночівлю. Примостив собі камінь під голову й поклався спати..." ... "Лаван гостинно зустрів Якова й оселив його у власному домі. Яків почав працювати на Лавана..." ... "Господь побачив, що Лія не кохана, і винагородив її синами..."  (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука) 

 

"Після народження Йосипа Яків сказав Лаванові: "Відпусти мене, піду я вже додому. Віддай мені моїх жінок і дітей, що служили тобі за них, і я піду..." ... "Аж ось почув Яків, ніби сини Лавана казали: "Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того зробив собі маєток." І тоді побачив з обличчя Лавана, що той перемінився до нього..." ... "Дорогою Якова зустріли Янголи Божі. Яків сказав: "Це табір Божий." І назвав те місце Маханаїм..." ... "Тієї ж ночі він підвівся, взяв обох своїх дружин, обох служниць та одинадцять дітей і перейшов брід Ябок. Потому взяв їх і перевів через потік; також перевів усе, що мав. Лишився Яків сам..." ... "Підвів Яків очі та й побачив, що йде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць. Невільниць із дітьми поставив попереду, Лію з її дітьми передостанніми, а Рахіль та Йосипа — останніми. А сам пішов перед ними і вклонився до землі сім разів, аж поки підійшов до брата..."  (з біблійних переказів у перекладі Леся Герасимчука)  

 

До цієї збірочки таких добрих і теплих дитячих казок від нашої сучасниці - української поетки, письменниці, казкарки, співачки, композиторки, вчительки та просто чарівної жінки Галини Римар - увійшли такі:

Казочка про дві хмаринки
Джмелик
Дощик (Образок)
Про мале солов'ятко
Казка про кольори
Про лисицю, їжачка і сірого зайчика
Про добру дівчинку
Вечір на Варвари
Оповідь про життя в одній країні (Сон Вадимки)
або як Лілея і Веселик врятували свою країну
Оповідь про Теодора та прибульців-чолуків

"Коли  Олександра була немовлям, її улюблена фраза була «Пррр», а її першим словом було «Фізика». Це тому, що її мама працювала учителем фізики в 24 школі. Тато дівчинки працював травматологом, тому іі другим словом було «Травма». Олександра дуже любила собак. Тато і мама теж обожнювали їх, але, на превеликий жаль, собаку завести вони не могли.  В районі, де мешкала родина Олександри, було багато власників собак, які мали можливість утримувати домашніх улюбленців. Тому батьки дівчинки придумали облаштувати в їхньому дворі пункт, де можна було б надавати послуги по догляду за тваринами..." (Діанка Олійник) 

"У темний дощовий вечір коло дитячого майданчику під лавкою гралося цуценятко на ім’я Джелі і радісно гавкало: «Гав! Гав!». Джелі обожнювало гратися з дітками. У цей самий день цуценятко Лакі втекло з дому і побігло до майданчику. Своєю цуценячою мовою воно радісно кричало: «Воля! Воля!» Джелі побачила Лакі і дуже зраділа. Щодуху вона побігла до нього..." (Діанка Олійник)

"- Нарешті настало літечко! Метелики літають, сонечко гріє, навіть бджоли не хочуть жалити нас, мабуть, вони теж раді літу, – сказав Сашко.
- Ну, звісно! Влітку у моїх улюблених  квіточках  найбільше пилку назбиралось з ранньої весни, – радісно відповіла йому сестричка Оленка.
Сашкові та Оленці ніхто не завадить милуватися природою влітку. Ніхто не зможе зіпсувати настрій їхньому коту Бублику - це неможливо! Він  так мріяв поніжитись на зеленій літній травичці!.." (Діана Олійник)

У цій статті викладачки світової літератури Людмили Федорової представлено практичний матеріал по підготовці уроків з літератури у 7 класі - схеми інтерактивних конспектів з наступних тем:

- Артур Конан Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах.
Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Доктор Ватсон як розповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості.

- Артур Конан Дойл. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка».

Також у статті знайдете сторінки учнівського зошиту з вищевказаних тем.

Зайшла зима. І принесла нам на своєму білому вбранні розкішне червоне намисто свят. Миколая, Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща... В самих назвах цих свят криється містично-казкова постать Миколи Васильовича Гоголя. Тож прийміть як привітання від мене розробку СІК і сторінки учнівського зошита по темі «Ніч перед Різдвом» славетного автора та позакласний захід, приурочений його творчості. Сподіваюсь, що вони допоможуть створити вам, шановні колеги, магічну атмосферу цих свят і зарядять нас всіх сміхом, добром та любов’ю на цілий рік. Веселих свят!!!

До збірки "Лечу у вирій" увійшли дитячі поезії Галини Кирпи: "Мова моя", "Скоро — дома", "У їжаків полягали спати", "Березень", "Шпаки і шпаченята", "Ввечері", "Запливає ранок", "Мандрівна квітка", "Тополя і калина", "Грім, що не вмів гриміти", "Двісті тиш", "Щось Зелене", "Долоня літа", "Щоб Равликові було гарно", "Нічиє дерево і моє", "Як я кажу в своєму саду", "Місяць у колисці", "Найдовший у світі танець", "Пам'яткий вечір", "Хоха", "Сидько й Тинько", "Холодна ніч", "Щось зацвіте", "Лечу у вирій", "Прохожий Серпень", "Прощай, сніжинко!", "Моя ялинка, "Малий-маленький сніг", "Де ходить Колядин", "Хмарезні хмари", "Дощ проведе", "Жолудь", "Моя мрія".

 

"Бідні зубки усі у нальоті. От у таких випадках  до зубів прилітає… Беді Меф. Так кличуть зубну фею. Але вона не тільки забирає зуби, а й сама їх  лікує, але лікує тільки уночі. Чому усі феї приходять тільки уночі? Тому, що під музику їхніх крил діти поринають у глибокі сни. От якось так звучить музика їхніх крил: «з-з-з-з-з». Учені ще не довели, що вони існують..." (Діана Олійник)

"Одного разу з кошика викотилося яйце. Та не просте, а Великодня крашанка. Червоне та яскраве, воно котилося по лісу і застрягло серед кущів шипшини. — Як же тепер я потраплю до Великоднього столу, що ж мені тепер робити? — жалібно заплакало яєчко. І раптом кущ заговорив: — Все, не відпущу тебе, тепер назавжди будеш моє і будеш прикрашати моє гілля, а то всі повз моїх колючок ходять, не люблять мене. А тепер, коли я матиму таку прикрасу, буду знаменитий і потрібний усім...."

(Юлія Хандожинська)