Статті для дітей та батьків

У цій статті викладачки світової літератури Людмили Федорової представлено практичний матеріал по підготовці уроків з літератури у 7 класі - схеми інтерактивних конспектів з наступних тем:

- Артур Конан Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах.
Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей.

- Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Доктор Ватсон як розповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості.

- Артур Конан Дойл. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка».

Також у статті знайдете сторінки учнівського зошиту з вищевказаних тем.

Зайшла зима. І принесла нам на своєму білому вбранні розкішне червоне намисто свят. Миколая, Новий рік, Різдво, Василя, Водохреща... В самих назвах цих свят криється містично-казкова постать Миколи Васильовича Гоголя. Тож прийміть як привітання від мене розробку СІК і сторінки учнівського зошита по темі «Ніч перед Різдвом» славетного автора та позакласний захід, приурочений його творчості. Сподіваюсь, що вони допоможуть створити вам, шановні колеги, магічну атмосферу цих свят і зарядять нас всіх сміхом, добром та любов’ю на цілий рік. Веселих свят!!!

До збірки "Лечу у вирій" увійшли дитячі поезії Галини Кирпи: "Мова моя", "Скоро — дома", "У їжаків полягали спати", "Березень", "Шпаки і шпаченята", "Ввечері", "Запливає ранок", "Мандрівна квітка", "Тополя і калина", "Грім, що не вмів гриміти", "Двісті тиш", "Щось Зелене", "Долоня літа", "Щоб Равликові було гарно", "Нічиє дерево і моє", "Як я кажу в своєму саду", "Місяць у колисці", "Найдовший у світі танець", "Пам'яткий вечір", "Хоха", "Сидько й Тинько", "Холодна ніч", "Щось зацвіте", "Лечу у вирій", "Прохожий Серпень", "Прощай, сніжинко!", "Моя ялинка, "Малий-маленький сніг", "Де ходить Колядин", "Хмарезні хмари", "Дощ проведе", "Жолудь", "Моя мрія".

 

"Бідні зубки усі у нальоті. От у таких випадках  до зубів прилітає… Беді Меф. Так кличуть зубну фею. Але вона не тільки забирає зуби, а й сама їх  лікує, але лікує тільки уночі. Чому усі феї приходять тільки уночі? Тому, що під музику їхніх крил діти поринають у глибокі сни. От якось так звучить музика їхніх крил: «з-з-з-з-з». Учені ще не довели, що вони існують..." (Діана Олійник)

"Одного разу з кошика викотилося яйце. Та не просте, а Великодня крашанка. Червоне та яскраве, воно котилося по лісу і застрягло серед кущів шипшини. — Як же тепер я потраплю до Великоднього столу, що ж мені тепер робити? — жалібно заплакало яєчко. І раптом кущ заговорив: — Все, не відпущу тебе, тепер назавжди будеш моє і будеш прикрашати моє гілля, а то всі повз моїх колючок ходять, не люблять мене. А тепер, коли я матиму таку прикрасу, буду знаменитий і потрібний усім...."

(Юлія Хандожинська)

 

"Літературу відносять до предметів наративного характеру. Прийнято, що в основі наративу лежить сюжет, наскрізна лінія, задум автора. Вчителю при вивченні кожен твір потрібно розглядати в певному ключі, що призводить до спрощення і зникнення його об'ємності. Часто пояснення будується так, щоб складне стало зрозумілим, створюючи лише ілюзію розуміння. Та, щоб зрозуміти задум автора, потрібно самому пережити щось подібне, мати власний досвід. Будь-який художній літературний твір потребує читача з неабиякою життєвою мудрістю. Дуже малий відсоток дітей (далеко не кожен дорослий) можуть мати достатню валізу знань для усвідомленого розуміння задуму автора. Як вчителю, який виконує цілі уроку, тим самим спрощує, переводить в площину інформації, передати повноту твору, його об'ємність. Для цього потрібно використовувати природну властивість дітей до научіння, набування життєвого досвіду, до відкриттів..." (Людмила Федорова)

"Листя білої берізки
Шелестить під вітерцем.
Розмалюй берізці кіски
Зелененьким олівцем.
Розмалюєчко моя,
Будь весела, як і я,
Щоби білий світ заграв
В райдузі веселих барв."

(Надія Кир'ян)

Журналіст, письменниця, поетеса, перекладач, редактор дитячого часопису «Крилаті», волонтер і громадський діяч із Ніжина Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Її слово - чи то вірші, чи то казочки - гріє своїм неймовірним душевним теплом, вчить маленьких читачів добру, дарує їм радість і жагу до нових знань та відкриттів...  Її слово -  чи то вірші, чи то казочки - гріє своїм неймовірним душевним теплом, вчить маленьких читачів добру, дарує їм радість і жагу до нових знань та відкриттів...

"Про казку, як і саму казку, писати легко і по тій же самій причині – важко. Постійно ловиш себе на думці, що ніби використовуєш вже кимось написане. Казка відкриває найкоротший шлях до дитячих сердець. Саме казка пробуджує в дітях хороші душевні переживання. Дитинство без казки пусте, як озеро без води. Дорослий не може полюбити романи, повісті, лірику, якщо в дитинстві не отримував насолоду від читання казок. В казках подана філософія життя, його мудрість. «Книга як одяг: має бути по зросту». Казка – це «повзунки», якщо їх не «носити», то і з більш вишуканим «одягом» будуть проблеми. Більш зрілі книги, як писав Франко, - «морська глибина», яка викликає страх «безодні» у того, хто не навчився «плавати» в дитинстві – читати казки..." (Людмила Федорова)

 

Все має свою історію – люди, предмети, поняття (історія в розумінні оповіді). Як згадувалось в одній із попередніх публікацій ("Під враженнями книги Н. Н. Талеба "Чорний лебідь"") – все, що потрапляє в поле нашого зору, може потенційно стати історією. Здатність історизувати (авт.) буквально все є природною особливістю нашого розуму. Як тільки нас починає цікавити суб'єкт/об'єкт, так зразу ж він історизується. Сторітеллінг виступає інструментом нашого мозку – відбувається аналіз-синтез інформації.

«Ти повинна бути божевільна… інакше ти просто не прийшла б сюди» (Чеширський Кіт – Алісі)...

Дивіться схему інтерактивного конспекту  та сторінки зошита до уроку, де розглядатиметься образ Аліси з пригодницького романа-казки Льюїса Керролла "Аліса в Країні Див".

"Керролл показав нам світ догори ногами так, як він бачиться дітям…" (Вірджинія Вулф)

Дивіться схему інтерактивного коспекту та сторінки учнівського зошиту до уроку світової літератури у 5 классі, завданням якого є вивчення персонажів, які оточують Алісу (за романом-казкою Льюїса Керолла "Аліса в Країні Див").

"Одним із моїх захоплень було написання листів. Оскільки в сім’ї я був старший і мусив забавляти молодших братиків і сестричок – трьох братиків і сімох сестричок, то часто вигадував їм різні історії. Писав їм листи: листи-дражнилки, листи-бурчуни, листи-казки, листи-страшилки. У цих листах пропонував відгадувати шаради-задачі, головоломки, фокуси, яких знав безліч і вигадував свої. В листах жартував, вигадував, і головне, що дітям це подобалось, і вони мене розуміли. Я був їх кумиром. Прочитавши ці листи, можна зрозуміти, чому я зміг написати «Алісу…» - у звичайному бачив дива. Пізніше я написав багато книг з логіки і математики. Але особливими вважаю ті, в яких приділив багато уваги складанню ігор, розв’язанню логічних задач. Найзнаменитіші з них – «Логічна гра», «Історія з вузликами» та інші. Урок присвячений цій темі ми плануємо провести разом із математикою. Тож до зустрічі, мої дорогі читачі!" (Льюїс Керролл)

Фантастична література (фантастика) — різновид художньої літератури, в якій зображується дивний і незвичайний світ, з яким людина в реальному житті зіткнутися не може. Слово «фантастика» з грецької значить «мистецтво уявляти». Засновниками фантастичної літератури вважаються Едгар По, Жюль Верн, Герберт Уеллс. Серед різновидів фантастичної літератури виокремлюють науково - фантастичну літературу і літературу фентезі. Фантастика — різновид художньої літератури, у якому авторська вигадка від зображення надзвичайних, нереальних явищ поширюється до створення особливого, вигаданого «чудового світу», що є творчою уявою письменника.

Для Керролла «людина розумна» значить «людина грайлива». Тому і всі персонажі його казок грають в різні ігри, загадують один одному загадки, шаради, розв’язують логічні задачі. Вони заманюють нас з вами в цей чудернацький світ так, як Білий Кролик заманив Алісу в нору, в подорож по карточній країні.

 

 

 

Розглядати творчість поета, а особливо Шарля Бодлера, в контексті компетентнісного підходу, є справою невдячною. Одвічний конфлікт між життєвими компетентностями і духовними цінностями і по нині залишається не вирішеним. Кожен долає його по своєму. Уявімо, що в двадцять один Ви маєте статок у 75000 франків, вітчима – генерала, дипломата і сенатора, а з іншої сторони літературна богема – Бальзак, Готьє, Гюго, Верлен. Що вибрали б Ви?.. Розумно поєднати перше з другим Шарлю не вдалося. Він обирає життя «паризького денді». 

Почати свій flash fiction необхідно із давньогрецьких філософів, особливо виділити римських поетів, – Лукреція, Вергілія, які писали свої твори у віршованій формі, а останнього Данте взяв провідником по Пеклу і Чистилищу в "Божественній комедії". Для величності, свої твори філософи віршували, розказували в них про різні сфери життєдіяльності тогочасного суспільства, демонструючи ширину і глибину знань у різних царинах. Як відомо, основним тропом поетичного мовлення є метафора. Метафора передбачає визнання нової реальності, яка є багатовимірною і може пророкувати, але не гадати. Така її властивість дозволяє входити у світ, що розширює людські можливості, відкривати нові відчуття і виміри, заходити за горизонти людської свідомості, туди, що називають містичним або божественним. «Божественна комедія» Данте актуальна ще й тому, що розмірковуємо ми напередодні найбільшого християнського свята – Великодня, з його нереальною метафорою – «Смертю смерть подолав». В перефразованій формі у француза Делаланда  «Розмірковування про тіні»: «Як божевільний гадає, що він Бог, так ми думаємо, що ми смертні» (епіграф до «Запрошення на страту» Володимира Набокова). Саме про усвідомлення безсмертя людської душі, сенсу людського буття роздумує Данте у своєму творі.

Мета біуроку за романом Роберта Стівенсона "Острів скарбів" – структурувати та систематизувати знання учнів; розвивати уміння аналізу та синтезу, навички самостійної роботи; сприяння формуванню ціннісних орієнтирів у життєвому морі.

"Не був би Гоголь Гоголем, якби чогось відьмацького не сталося на дату його народження: число 21 зустрічається в цьогорічній даті дня народження два рази. Справжніх поціновувачів і дослідників творчості письменника зовсім не дивує така «чортівня» – з ним все так. Давайте перевіримо його надлюдські здібності, а саме: викликати у людей однакові образи, відчуття, думки. Посміхаєтесь, а даремно. Проведемо експеримент. Уважно розглянемо фото пам’ятника Миколи Васильовича. А тепер запишіть три слова, що прийшли вам на думку. Я свої зашифрувала, записавши їх навпаки: сін, ьлениш, дялгоп. Свят, свят, свят – вони співпали! Хіба це не містика? З ним все так. Все його доземне, земне і, як бачимо, після земне життя не можливо уявити без містики і міфів. Цю особливість він ввібрав від полтавської землі, що пронизана, як і вся Україна, прадавніми легендами, міфами і віруваннями. Високі цінності, витокові образи чоловічого і жіночого, космологія і тотемізм – світ українських прадавніх вірувань. Тому етнічні/епічні твори письменника – це спроба показати давнє глибинне коріння українського народу. Народу, який жив завжди в гармонії з Природою і поважав її закони. Цей етнос він обрамив в сучасність/реальність і показав для петербуржців, що їм такі міфи ближче, ніж європейські...." (Людмила Федорова)

 

"Хлестаков – це «комета», «хвіст» якої «освітлюється» і «повертається» оточенням: обставинами, побутом, людьми." (метафора)