"Миколка прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися на дерево. Щось зацікавило їх там. В очах дівчаток хлопчик помітив тривогу. Коли це знялася пташка, забилася, запищала тривожно. І тої ж миті перед лавкою щось упало. Миколка зрозумів: пташеня випало з гнізда, а мати його тепер у розпачі...." (Василь Сухомлинський)
"Матусин заповіт", "З повагою до мов усіх", "Моя матусенька співає" - поезії для дітей про нашу мову від львів'янки Марії Хоросницької.
"Ліс зустрів мене, як друга,
Горлиць теплим воркуванням,
Пізнім дзвоном солов’їним,
Ніжним голосом зозулі,
Вогким одудів гуканням,
Круглим циканням дроздів..."
(Максим Рильський)
Максим Рильський, "Зимовий ранок"
"Дрімає білий ліс,
мов чарами повитий,
а місяць із небес
алмази сипле скрізь
і сяйвом облива
зимові сніжні квіти...
Дрімає білий ліс."(Максим Рильський)
"Згадую: так я в дитинстві любив
вибігти вранці із хати,
тільки послухати шелести нив,
з вітром пісні поспівати..."(Олександр Олесь)
"Степ весною — наче килим,
сонце кидає нитки,
вишиває візерунки,
то розводи, то квітки..."(Олександр Олесь)
"У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тонкій сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча..." (Василь Сухомлинський)
"Моя Україна", "Вітчизна", "Хочем знати", "Ми - єдині", "Дві матусі", "Знаєш рідний край?" - дитячі поезії про рідний край відомої української поетеси Марії Хоросницької.
До збірки віршів Марії Хоросницької "Мандрівки по Львову" увійшли вірші: "Звідки в місті назва - Львів", "Високий замок", "Матусин заповіт", "Вулиця Руська", "Львівські леви", "Перед пам'ятником Франкові", "Рушник", "Розповідь про Тарасову вербу", "Голуби", "Львівські каштани", "Дружба", "Помічниця", "Знаєш рідний край?", "Ми- брати", "Дівчина Анничка", "У горах", "Гуцулик і сопілка".
"Микола й Роман сидять за однією партою. У Миколи за письмові роботи завжди п’ятірки, інколи четвірка. А в Романа — самі трійки. Ось і сьогодні роздала вчителька зошити з тим диктантом, що вчора писали. У Миколи п’ятірка, а в Романа ніякої оцінки, бо забагато помилок. Написала вчителька: “Треба краще працювати”. Засумував Роман..." (Василь Сухомлинський)
"Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив. Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик й питає..." (Василь Сухомлинський)
"Коли синові виповнилось дванадцять літ, батько дав йому нову лопату й сказав: "Іди, сину, в поле, відмір ділянку сто кроків уздовж, сто впоперек і скопай." Пішов син у поле, відміряв ділянку й копає. А копати він ще не вмів. Важко було попервах, поки руку набив та й до лопати приловчився. Наприкінці робота ішла все краще й краще..." (Василь Сухомлинський)
"Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає..." (Василь Сухомлинський)
"Учитель питає: "Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?" "Бачимо", — відповідають діти. "Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водились білки. То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі..." (Василь Сухомлинський)
"Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем..." (Василь Сухомлинський)
"Рідний край", "Батьківщина" ("Он повзе мурашка..."), "Це моя Україна" ("Зацвітає калина") - дитячі поезії Анатолія Камінчука по Україну.
"Чи може глина співати? Барвистим квітковим орнаментом славиться Опішня на Полтавщині. Зустріч з мистецтвом опішнянських майстрів — це хвилююча подія. М'які, плавні лінії макітри, барильця, баклаги, куманця, миски, глечика ввібрали невичерпну фантазію гончарів. Соковитий розпис надає виробам святковості. Сама розкішна полтавська природа з її яскравими барвами відображена в радісному опішнянському розписі. Це жовтогарячі соняшники, квітучі мальви, тюльпани, важкі грона винограду, кетяги калини, а серед цього буяння трав і квітів — розкішні птахи, фантастичні риби. Це несе відбиток винахідливості, уміння майстра. Розпис виконують вільно, від руки, що надає роботам щирості, безпосередності..." (Тетяна Кара-Васильєва)
Казки Юрія Ярмиша зі збірки "Малесенькі чудесники": "Дрібний дощик", "Добре серце", "Дорога і стежки", "Від чого хліб росте", "Календар", "Чого Синичка повеселішала", "Сірник", "Як троє кошенят до бабусі в гості", "Ходили", "Лебедина казка", "Блискавка та Грім", "Лісові балакуни", "Жабеня", "Їжачки", "Як сороченята Пугача проганяли", "Табуретка", "Чия шапочка?", "Джерельце", "Апельсин і Сонце", "Казка про ріпку та внучку", "Тхір і Курочка", "Котики", "Підступна Лиска", "Про бегемотика", "Хоробрий Стільчик", "Чужа праця".
Віршики Андрія Малишка для малюків: "Дощик" ("Вихопивсь дощик поміж заграв"), "Бабуня-трава", "Соловейку-солов'ю", "Перепілка", "Пшениченька", "Бусол", "Ячмінь", "Сніг", "Кіт-воркіт", "Вечори, як сиві котики", "Осіннє листя", "Півень", "Кораблик", "Хвалилася гречка", "Блискавиця блисне в гонах", "Підкови".
Вірші Андрія Малишка для дітей: "Дощ" ("Дощик, дощик голубий"), "Перепілка", "Підкови", "Заєць-побігаєць", "Птиці-зірниці", "Бабуня-трава", "Кізка", "Кіт-воркіт", "Журавель", "Соловейку-солов'ю".
