Дмитро Білоус. Вірші про рідну мову


Дмитро Білоус. Диво калинове. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Художник Олександр Кошель. Вірш Із прадавнього коріння

 

 

Дмитро Білоус

КОЛИ ЗАБУВ ТИ РІДНУ МОВУ

Коли забув ти рідну мову — 
яка б та мова не була — 
ти втратив корінь і основу, 
ти обчухрав себе дотла. 
Коли в дорогу ти збирався, 
казала мати, як прощавсь, 
щоб і чужого научався, 
й свого ніколи не цуравсь.
Ти ж повернувсь душею бідний, 
не просто розгубив слова, 
немов якийсь Іван безрідний, 
Іван, не помнящий родства.
Не раді родичі обновам.
Чи ти об'ївся блекоти,
що не своїм, не рідним словом
із матір'ю говориш ти?
Ти втратив корінь і основу, 
ти обчухрав себе дотла, 
бо ти зневажив рідну мову
ту, що земля тобі дала,
ту, що не вбили царські трони, 
ту, що пройшла крізь бурі всі, 
крізь глузи й дикі заборони 
й постала нам у всій красі.
Сяйних перлин тобі не шкода, 
адже, набувши вищих прав, 
те, що дала сама природа, 
ти добровільно занедбав.
В пальті строкатім, як афіша, 
крикливі модні кеди взув. 
А мати? Де ще є рідніша 
за рідну, котру ти забув?
Для тебе й Київ — напіврідний, 
і Мінськ піврідний, і Москва... 
Бо хто ти є? Іван безрідний, 
Іван, не помнящий родства!


* * *


ЯКЩО З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ…

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється, —
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова — основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!

 

* * *

 

РІДНЕ СЛОВО

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.

 

* * *

 

ВІЧНО ЖИВА

А мова не корилася царю —
ані царю, ані його сатрапам,
з орлом двоглавим стаючи на прю,
що брав її у пазуристі лапи.

Несла устами відданих синів
мужицьку правду, ту, що є колюча,
сміялася з ненависних панів,
що їхня правда на всі боки гнуча.

Плюндрованій, не надавали прав,
немов на звіра, об'являли лови.
Орел  впивався  в  душу,  тіло  рвав —
він  був  безмозкий,  хоч  і  двоголовий.

Заборонити дереву рости,
ширяти вольній птиці у блакиті,
живій ріці між: берегів плисти,
ходити сонцю по своїй орбіті?

Заборонить дощеві поливать
гінке стебло, щоб не зросло колосся,
поетові — писать і малювать,
щоб  приректи  народ  на  безголосся?

О як хотіла, прагла воля зла,
щоб ти була лиш суржик, мішанина:
щоб вічно недорікою була
на втіху скалозуба-міщанина!

Хай давню жуйку міщанин жує,—
воскресли,  піднеслися  духом  люди.
Бо є в народу мудрість*, сила* є,
І рідна мова є і вічно буде!

* відредаговано (ред.)

 

За матеріалами: Дмитро Білоус. "Диво калинове". Вірші. Художник Олександр Кошель. Київ, видавництво «Веселка», 1988 рік, 160 с.; http://abetka.ukrlife.org/

 

 

Більше творів Дмитра Білоуса на нашому сайті:

Дмитро Білоус, поезії для дітей

Дмитро Білоус, вірші для дітейВірші для дітей Дмитра Білоуса з ілюстраціями художника Олександра Кошеля: "Барвінковий цвіт", "Найдорожче", "Вогнище родинне", "З одного джерела", "Вічно жива", "Веселковий розмай",    "Духмяний дивосвіт", "З коси бузько летів на балку. Каламбур", "Рідне слово", "Клумачний словник", "Із прадавнього коріння", "Загадка дитинства", "Гуси", "Чудесні барви", "Михайло Свєтлов читає Руданського", "Невмирущий рушничок", "Злитки золоті", "Це ж як вірш!", "На уроці математики", "Діє слово!", "І якби моя бабуся встали", "Як цар повелів", "Веселе слово", "Скоро вже канікули", "Причарована", "Маленькі посестри", "Чи важко розгадать?", "Випадкова назва", "Про півня", "Ще про співуна", "Жахлива плутаниця", "Мамут", "Тлумачний словник", "Щоб дужче світом дорожить", "Що значить слово «значить»?", "Хліб і слово", "Коли забув ти рідну мову", "Дивне розмаїття", "На горі Тарасовій",  "Диво калинове", "Другові пернатих", "Дивний кошик", "Пригода в саду", "Красень дятел", "Гулі мої милі", "Троє голуб'ят", "А чи винен журавель?", "Над рікою", "Одуд", "Перепел", "Звідки дуб у сосняку?", "Шишкар", "Снігурі", "Як сойка бабусю підвела", "Про горобчика-молодчика", "Не розгубився", "Хоробрий водолаз", "Знайшли    лелеку", "Пісенька про куличка", "Оленчине горе", "Швидка допомога", "Доки будеш ти", "Кіндрате, птичі гнізда видирати?".​

 

 

Більше віршів про рідну мову:

Вірші про рідну мову

Вірші про рідну мову
Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова - його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Останні коментарі до сторінки
«Дмитро Білоус. Вірші про рідну мову»:
влад , 2018-02-25 12:08:23, #
Аліна , 2018-11-26 19:22:22, #
Наша мова- мудра, і красива , 2019-10-30 19:29:17, #
Кріс_кет , 2019-11-05 22:20:40, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 4     + Додати коментар
Топ-теми