Тамара Коломієць
НАЙПЕРША СТЕЖЕЧКА
(збірка віршів для дітей)
ВЕСЕЛИЦЯ
(загадки для дітей)
Росте в саду веселиця,
На вітрі листя стелиться,
На кожній гілці ягідка,
Що ягідка, то й загадка —
Цяцькована, мудрована,
У кісточці захована.
Зриваю всім по ягідці,
Загадую по загадці.
* * *
Біла грядка —
Чорні зернятка.
Посіяла по порядку —
Та й маю загадку.
Хто зернятка знає,
Той відгадає.
(аркуш, літери)
* * *
Скинув шубку їжачок —
Шоколадний бочок.
Закотився у траву,
Воду випив дощову,
Вниз потягся корінцем,
Стебельцем угору.
Став маленьким деревцем
В школі біля двору.
В деревця тоненький стан.
Деревце зовуть...
(каштан)
* * *
У носатого Івана,
Одежина дерев'яна.
Він у чистім полі ходить
І по ньому носом водить.
Не стрижений, не чесаний
Гострим ножем затесаний.
(олівець)
* * *
Цей скляр старанний дуже —
Вночі посклив калюжі.
Та тільки сонечко зійшло —
Відразу десь пропало скло.
(мороз)
* * *
Чекали на мене сади.
І кликали люди: — Іди! —
Пішов я. Сади пораділи,
Листочками залопотіли.
Зробились і люди веселі,
Та ба! — поховались в оселі.
Неначе у піжмурки граються —
Покличуть мене і ховаються.
(дощ)
* * *
Водовоз-торохтій
Над землею гуркотів,
Батожищем блискав,
Водицею бризкав.
(гроза)
* * *
На тонких бринять стеблинках
Між травинок і пеньочків
Сині-сині, звуться дзвінко,
Лісові квітки...
(дзвіночки)
* * *
Мірошниця біла-біла,
Беручка до свого діла:
Сіє, віє, січе, меле
Та по землі муку стеле.
(метелиця)
* * *
Руда, руда рудиця
Рудим хвостом гордиться.
В неї шуба найпишніша,
В неї вдача — найхитріша.
(лисиця)
* * *
Довгохвосту лиску маю,
У дорогу посилаю: —
Ходи, ходи, лиско,
Не далеко — близько,
Ходи, лиско, по ряду,
Клади хвоста по сліду,
З одним розпрощайся —
Другим запасайся.
(голка з ниткою)
* * *
Дівча вітру вклонялося,
Дівча вітру питалося: —
Скажи мені, хто я така,
Виростаю тонка, струнка,
Стою, коси розпустивши,
Сукеночку побіливши,
Не плетену, не зшивану,
Не знати ким надівану.
(береза)
* * *
Що сивий кінь
Внизу біжить,
Та так біжить —
Піна в'ється.
Сідло ж його
Над ним лежить —
Лежма лежить,
Не здригнеться.
(річка і міст)
* * *
Ходить Густя з Густятами
Не ногами — лопатами,
Суха з води випливає,
Траву рогом випасає.
(гуска з гусятами)
* * *
У печері при заслоні
Сидить плескун на припоні.
Не висидить, не вимовчить,
А з печери не вискочить.
(язик)
* * *
Одчиняйтесь, ворота,
Наїхала кіннота.
Вони з тіста ладовані,
Білим сиром годовані,
На конику погуцують,
На ворота погукують:
— Одчиняйтеся!
(вареники)
* * *
Що на хаті дах,
А на даху — птах.
Скрипить-рипить, немазаний,
До палиці прив'язаний,
Не співає, не літає,
Ніс за вітром повертає.
(флюгер)
* * *
Що воно за сіть
Впала з верховіть,
Впіймала не рибку —
Медяника скибку,
Не ряску озерну,
А золоті зерна?
(ніч)
* * *
Котилось котильце,
Котильце-барильце,
То вище і вище,
То нижче і нижче.
Закидало в віконце
Золоте волоконце.
(сонце)
* * *
Білий білан
Упав на лан,
Замів сліди
Помелом бороди.
(сніг)
* * *
Крикля-зникля за горою
Забавляється зі мною.
Я кричу:
— Як звуть тебе? —
А вона ягнятком:
— Бе! —
Я лякаю:
— Перейму! —
А вона телятком:
— Му! —
Серджусь я:
— Агій, лиха! —
А вона сміється:
— Ха!
(луна)
* * *
Лежить-біжить
Без’язика,
А гомонить,
Як музика.
(річка)
* * *
Ухопився за дріт,
Покотився у світ,
Потяг близняток
Цілий десяток.
(електровоз)
* * *
Літун-шелестун,
Замітайло-клопотун,
Усе листя полистав,
Усю хвою розчесав,
В усіх димах бруднився,
В усіх річках обмився.
(вітер)
* * *
Ішла Улита,
Черепком сповита,
Безрука, безнога,
Чотирирога.
(равлик)
* * *
Покурилася кура
Мимо нашого двора —
З двома гнутими рогами,
З двома взутими ногами,
З одним оком у чолі
І з сідуном у сідлі.
(мотоцикл)
* * *
Ішов плаксій невтишимий,
Ридаючи ридма.
В небі пояса покинув,
Щоб всім було видно.
Нехай собі красується,
Променями тканий.
Нехай усяк милується —
Ніхто не дістане.
(дощ і веселка)
* * *
Ходив сівач,
Сівач-рогач,
По синьому лані,
По сивім оранні,
Сіяв-садив —
Не заскородив:
Золотий овес
Зверху увесь.
(місяць та зорі)
* * *
Летів гість
з дальніх міст —
На все небо
Білий хвіст.
(реактивний літак)
* * *
М’який, білий стелив постіль,
Тверду, чорну укрив поспіль,
Щоб зелене тепло спало,
Тепло спало, рясно встало.
(сніг, земля, жито)
* * *
Сидять злюки на грядці,
Мають латку на латці,
Мають свиту на свиті
Ще й землею укриті.
(цибуля)
* * *
Чудернацький вертоліт
Прилетів і сів на пліт.
В нього крильця слюдяні,
В нього лапки дротяні,
В нього очі-фари —
І всього до пари.
Звідкіля ж цей вертоліт?
Занесло аж із боліт —
Ледь не з’їла жабка...
Вертоліт цей...
(бабка)
* * *
Я хоч хатка, а жива.
Є у мене голова.
Лапи аж чотири
(Кожній — по квартирі),
А в комірку ззаду вліз
Ящериний гострий хвіст.
Дах — мов костомаха.
Звусь я ...
(черепаха)
* * *
Біла копиця
Йде води напиться,
Хвицає ногами,
Буцає рогами,
Бородою трясе,
Молоко несе,
Ласує лозою,
Зветься...
(козою)
* * *
Скочив скочень на жердину,
Випнув груди, вигнув спину,—
Та лиш тоді заспівав,
Як сам собі поплескав.
(півень)
* * *
Я гойдаюсь на билинці,
Зерно в кожній комірчинці,
Хоч дрібнісіньке-дрібне —
Молочко у нім смачне.
Добрі з ним коржі на смак.
А зовусь я просто: ...
(мак)
* * *
Дзьобан-дзьобанець,
Червоний гребінець,
Червона борода,
Поважна хода.
(півень)
*********
Чи усі ви ягідками Смакували?
Чи усі над загадками Міркували?
Ще б хотіла пригостити- Загадати,
Та нема вже ні струсити, Ні зірвати.
За матеріалами: Тамара Коломієць. "Найперша стежечка". Вірші. Художник Едуард Колесов. Київ, видавництво "Веселка", 1985, стор. 50 - 59.
Більше різних загадок на нашому сайті:
